Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Ликова В.Б.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 27.11.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Укрсварка" на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005

у справі № 22/189пд

за позовом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька

до 1) ТОВ "Укрсварка"

2) ТОВ "Максима-Дон"

про визнання угоди недійсною

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсварка" (далі-відповідач1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМА - ДОН" (відповідач2) про визнання недійсною угоди, укладеної у формі договору купівлі-продажу від 23.08.2002 р. б/н, на підставі ст. 49 ЦК Української РСР Із застосуванням наслідків, передбачених цією статтею.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.05, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донець задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач1 звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23.08.02р. між ТОВ "Максима - Дон" м. Донецьк в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Укрсварка'" м. Донецьк в особі генерального директора Зайнашева І.К. укладений договір купівлі - продажу б/н (а.с. 4), відповідно до якого ТОВ "Максима - Дон" м. Донецьк зобов"язується поставити товарно - матеріальні цінності (конденсаторна установка у кількості 2-х штук та електростанція у кількості 1-й штуки), а ТОВ "Укрсварка" м. Донецьк прийняти та сплатити вартість зазначених товарно - матеріальних цінностей. Ціна договору складає 26 787,70грн.

Відповідач - 2 на виконання умов договору поставив відповідачу - 1 обумовлений товар на суму 26 787,70грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 30.08.02р. № 08308 (а.с.5) та податкової накладної від 30.08.02р. № 08308 (а.с.6).

Розрахунки за одержаний товар відповідач - 1 здійснив шляхом зустрічної поставки пляшок (1л) у кількості 51 340 штук та європакетиків у кількості 85 штук на загальну суму 26 787,70грн., що підтверджено копіями накладної від 16.09.02р. № 162 (а.с.8) та податкової накладної від 16.09.02р. № 171 (а.с.7) на суму 26 787,70грн. (податок на додану вартість в сумі 4 465,62грн.), а також поясненнями генерального директора ТОВ "Укрсварка" (а.с.25).

В подальшому конденсаторні установки були реалізовані 10.09.02р ТОВ "Славторг" м. Донецьк, що підтверджується копією накладної № 158 від 10.09.02р. (а.с.26), копією податкової накладної № 145 від 14.08.02р. (а.с.28), копією податкової накладної № 167 від 10.09.02р. (а.с.29), електростанція АБ - 2( реалізована ТОВ "Ефект" м. Донецьк, що підтверджено копією накладної № 180 від

14.10.02р. (а.с.30), копією податкової накладної № 190 від 14.10.02р. (а.с.32).

З наведеного вбачається, що договір купівлі - продажу б/н від 23.08.02р. виконаний обома сторонами повністю.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції мотивували тим, що директор ТОВ Максима - Дон" ОСОБА_1 не мав наміру на здійснення керівництва та ведення фінансово - господарської діяльності підприємства, печатку, штамп та установчі документи передав іншим особам, документів фінансово - господарської діяльності не підписував, про діяльність підприємства нічого не знав; вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.04р.. який набрав законної сили 14.07.2004 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України; відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Проте, визнати такі висновки обґрунтованими не можна з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , який набув чинності з 01.01.04 цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Згідно абз. 1 п. 11 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 №02-5/111 (v_111800-99) (далі - Роз'яснення ВАС України), необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Абз.3 Роз'яснень ВАС України передбачено, що для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови від 28.04.1978 №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) (із змінами та доповненнями), роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Як вбачається зі змісту самої угоди її текст відповідає вимогам закону, встановленій формі угод, сторони на момент укладення угоди мали повний об'єм правоздатності, під час укладання угоди протиправних дій не здійснювали.

Суди не з'ясували, чи заподіяні збитки державі внаслідок виконання зазначеної угоди.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв'язку з чим рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005 у справі № 22/189пд підлягає скасуванню, а справа № 22/189пд, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ТОВ "Укрсварка" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005 у справі № 22/189пд скасувати.

Справу № 22/189пд направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.