ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Чалого С.Я.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Кравченко О.О.
при секретарі: Безпалому Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 29 червня 2005
року у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1до
Довжицької сільської ради, третя особа: Чернігівська районна
державна адміністрація, про визнання недійсним рішення, -
встановила:
У березні 2005 року Приватний підприємець (надалі - ПП)
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Довжицької сільської ради,
третя особа: Чернігівська районна державна адміністрація про
визнання недійсним рішення Довжицької сільської ради від 25 січня
2005 року.
Позов мотивований тим, що відповідачем порушено законодавства
України про місцеве самоврядування, порушено права та законні
інтереси позивача.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28
квітня 2005 року позов Приватного підприємця ОСОБА_1. задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29
червня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові
відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати
зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення суду першої інстанції, посилається на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні касаційної інстанції ОСОБА_1. підтримав
вимоги скарги з викладених в ній підстав, інші учасники процесу до
суду не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені
належним чином.
Згідно ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне: 23.11.2004
р. Чернігівською районною державною адміністрацією було надано ПП
ОСОБА_1. дозвіл на оформлення матеріалів по наданню в оренду
терміном на 49 років для вирощування риби ставка, орієнтовною
площею 10,0 га на території Довжицької сільської ради.
Позивачем було здійснено підготовку відповідної технічної
документації. На його замовлення Чернігівською регіональною філією
Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру"
було підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної
ділянки водного фонду для надання в оренду строком на 49 р. на
території Довжицької сільської ради.
25.01.2005 р. Довжицькою сільською радою було прийнято
рішення "Про розгляд клопотання ПП ОСОБА_1про погодження
відведення земельної ділянки водного фонду для вирощування та
реалізації риби в користування на умовах оренди", яким йому
відмовлено у наданні згоди на відведення земельної ділянки водного
фонду для вирощування та реалізації риби.
Відповідно до п. "з" ст. 12 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
до повноважень сільської ради у галузі земельних
відносин на території сіл належить, зокрема, підготовка висновків
щодо вилучення та надання земельних ділянок.
Згідно п. 4 ст. 59 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або
органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть
передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних
захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а
також озера, водосховища, інші водойма, болота та острови для
сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,
рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення
науково-дослідних робіт.
Статтею 93 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду
громадянам та юридичним особам України.
Пунктом 1 ст. 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які
перебувають у державній власності здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт, порушення порядку його
прийняття. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та
охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Враховуючи наведені норми законодавства, а також встановлені
по справі обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України погоджується з висновками суду першої інстанції про
задоволення позову.
Судом апеляційної інстанцій було помилково скасовано
правильне рішення суду першої інстанції, яким вірно застосовані
норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова
оцінка встановленим у справі обставинам.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а
рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1задовольнити,
постанову Київського апеляційного господарського суду від 29
червня 2005 року скасувати, рішення господарського суду
Чернігівської області від 28 квітня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: