Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Брайка А.I.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Заступника прокурора Київської області та Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 19.09.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р.

у справі №271/6-06

за позовом Дочірнього підприємства "Аромат"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

за участю прокуратури Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У справі заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Васильківської ОДПI Київської області №000472340/1 від 11.07.2006 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 239,00 грн. основного платежу та 1072437,92 грн. - штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Київської області від 19.09.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р., позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування судових рішень та про прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Як встановлено у справі, спірне податкове повідомлення-рішення №000472340/1 від 11.07.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 239,00 грн. основного платежу та 1072437,92 грн. - штрафних санкцій, прийнято відповідачем на підставі акту №1031/23-1/30737268 від 26.04.2006 р. планової комплексної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р. та в результаті адміністративного оскарження прийнятих на його підставі попередніх податкових повідомлень-рішень.

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість стало те, що в розрахунках коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №00390/6 від 01.06.2004 року ПДВ (-) 126083,20 грн.; №00675/5/1 від 31.05.2004 року ПДВ (-) 83416,67 грн.; №00395/6 від 16.07.2004 року ПДВ (-) 128599,73 грн.; №00396/6 від 30.07.2004 року ПДВ (-) 800000,02 грн.; №00401/6 від 07.10.2004 року ПДВ (-) 66666,67 грн. не заповнені такі основні реквізити як: "номер та дата податкової накладної відповідно до якої виписується даний розрахунок", "юридична адреса покупця", "умова продажу", "дата оплати", "дата, підпис і прізвище особи, яка склала розрахунок коригування", відсутня печатка продавця та в деяких розрахунках відсутні дата отримання розрахунку та підпис покупця, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1204766,29 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

У разі якщо після постави товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, то пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено відповідне коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.

Виходячи з аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , судова колегія вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що відповідальність платника податку за недотримання порядку заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не передбачена, а тому правові підстави для застосування відповідальності у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, відсутні.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями по придбанню технічного обладнання для охолодження молока у підприємця ОСОБА_1, у зв'язку з незазначенням у податкових накладних кількості товару, що поставляється, то судами встановлено, що позивачем сплачено кошти в тому числі і ПДВ за спірними податковими накладними, контрагент позивача ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та платник ПДВ, згідно довідки Хустської ОДПI від 29.11.2006 р. №1611/19 заборгованості з податків і зборів за 2005 р. не має.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, а також іншими первинними документами, вартість придбаних за ними товарів сплачена позивачем продавцю, дійшли вірного висновку про відсутність в діях позивача порушень приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Вищезазначені висновки узгоджуються з висновком судово-бухгалтерської експертизи КНДIСЕ від 04.07.2006 р. №5897.

Крім того, самі по собі недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять її недійсною та не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу.

Доводи касаційних скарг не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи встановлених судом.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220 , 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Заступника прокурора Київської області та Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити, постанову Господарського суду Київської області від 19.09.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.