ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     головуючого: Смоковича М.I.,
 
     суддів: Сороки М.О.,
 
     Штульмана I.В.,
 
     Лиски Т.О.,
 
     Панченка О.I.,
 
     розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну
справу
 
     за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  постанову   Алчевського
міського суду від 6 квітня 2006 року і  ухвалу  апеляційного  суду
Луганської області від 25 травня 2006 року
 
     за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду  України  в
м.  Алчевську  про   визнання   відмови   у   перерахунку   пенсії
неправомірною,
 
                           встановила:
 
     У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із  вищевказаним
позовом, мотивуючи  свої  вимоги  тим,  що  є  інвалідом  2  групи
захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Вважав, що
має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України  "Про
статус і соціальний  захист  громадян,  що  постраждали  внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
         в розмірі восьми мінімальних
пенсій за віком, та на перерахунок  додаткової  пенсії  за  шкоду,
заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної  пенсії  за  віком,
відповідно встановленого Законом України  "Про  внесення  змін  до
Закону  України  "Про  державний  бюджет  України  на  2005   рік"
( 2505-15 ) (2505-15)
         та деяких інших нормативних актів України мінімального
розміру пенсії за віком в сумі 332  грн.  з  1  січня  2005  року.
Оскільки відповідачем у зазначених перерахунках пенсії  йому  було
відмовлено,  просив  суд  визнати  такі  дії   неправомірними   та
зобов'язати відповідача провести вказані перерахунки.
 
     Постановою Алчевського міського суду від 6 квітня 2006  року,
залишеною без змін ухвалою апеляційного  суду  Луганської  області
від 25 травня 2006 року, у задоволені позову відмовлено.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального і процесуального права, просить судові  рішення
скасувати та постановити нове про задоволення позову.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія як інваліду 2
групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
         та постанови Кабінету Міністрів України від  30.05.1997
р. "Про порядок обчислення  пенсій  по  інвалідності,  що  настала
внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку  з  втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи".
 
     Відмовляючи у задоволенні позову,  суд  виходив  з  того,  що
відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від  03.01.2002
р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій і  інших  соціальних  виплат
окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється  за
рахунок коштів державного бюджету" ( 1-2002-п ) (1-2002-п)
         розрахунок пенсій,
призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і
соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок
Чорнобильської катастрофи"  ( 796-12 ) (796-12)
        ,  проводиться,  виходячи  з
розміру 19 гривень 91 копійка.
 
     Згідно ч. 1 ст. 28 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
          мінімальний  розмір
пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20  років
страхового стажу встановлюється у  розмірі  прожиткового  мінімуму
для осіб, які втратили працездатність.
 
     Відповідно до ч. 3 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір
пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини  першої  цієї
статті, застосовується виключно для  визначення  розмірів  пенсій,
призначених згідно з цим Законом.
 
     Судами встановлено,  що  пенсія  позивачу  призначена  не  за
Законом  України  "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
        , а за іншим спеціальним законом, а саме -
за Законом України "Про статус і соціальний захист  громадян,  які
постраждали  внаслідок  Чорнобильської   катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
        ,
частиною 5 статті 54  якого  передбачено,  що  порядок  обчислення
пенсії  по  інвалідності,  що  настала   внаслідок   каліцтва   чи
захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника  внаслідок
Чорнобильської   катастрофи   визначається   Кабінетом   Міністрів
України.
 
     Висновок  суду  про  те,  що   мінімальний   розмір   пенсій,
визначений  абзацом  першим  ч.  1  ст.  28  Закону  України  "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно  до  ч.  4  ст.  54
Закону України "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які
постраждали  внаслідок  Чорнобильської   катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
        ,
застосовуватись  до  позивача  не   може,   відповідає   фактичним
обставинам справи.
 
     З таким  висновком  погодився  суд  апеляційної  інстанції  і
доводи касаційної скарги його не спростовують.
 
     З огляду на те, що суди першої  і  апеляційної  інстанції  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення  підлягають  залишенню
без змін.
 
     Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,  231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Алчевського міського суду  від  6  квітня  2006  року  і
ухвалу апеляційного суду Луганської області  від  25  травня  2006
року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути  оскаржені
лише  за  винятковими  обставинами  -   з   мотивів   неоднакового
застосування судом (судами) касаційної  інстанції  однієї  й  тієї
самої норми права; визнання  судових  рішень  міжнародною  судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що  порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом  одного  місяця  з  дня
відкриття таких обставин шляхом  подачі  скарги  безпосередньо  до
Верховного Суду України.
 
     Судді: (підписи)
 
     З оригіналом згідно, відповідальний секретар: