ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого Бившевої Л.I.,
 
     суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,  Шипуліної
Т.М.,
 
     при секретарі Ликовій В.Б.,
 
     за участю:
 
     представника позивача - Стеценка О.Л.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової  інспекції  у  Шевченківському  районі  міста
Києва
 
     на постанову господарського суду міста Києва  від  21  квітня
2006 року
 
     та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від  27
червня 2006 року
 
     у справі № 32/59-А
 
     за позовом Державної податкової інспекції  у  Шевченківському
районі міста Києва
 
     до  Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної  особи
ОСОБА_1
 
     про стягнення податкового боргу, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     У грудні 2005 року ДПI  у  Шевченківському  районі  м.  Києва
звернулась до суду з позовом про стягнення з  СПД  -  ФО  ОСОБА_1.
суми податкової заборгованості по прибутковому податку на  користь
Державного бюджету в розмірі 12 517,25 грн.
 
     Постановою господарського суду м. Києва від  21  квітня  2006
року в задоволенні позову відмовлено.
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського  суду  від  27
червня 2006 року постанову господарського суду  м.  Києва  від  21
квітня 2006 року залишено без змін.
 
     В касаційній скарзі ДПI у Шевченківському  районі  м.  Києва,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права,  просить
скасувати постанову господарського суду м.  Києва  від  21  квітня
2006 року та ухвалу Київського  апеляційного  господарського  суду
від 27 червня 2006 року, ухвалити нове рішення, яким  задовольнити
позовні вимоги.
 
     В судовому засіданні представник  позивача  підтримав  доводи
касаційної скарги та просив її задовольнити.
 
     Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату,  час  та
місце розгляду справи повідомлений належним чином,  що  відповідно
до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
не перешкоджає судовому розгляду справи.
 
     Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього
у судовому засіданні  представника  позивача,  перевіривши  доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у  справі,  колегія
вважає, що касаційна скарга задоволенню не  підлягає  з  наступних
підстав.
 
     Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
 
     ОСОБА_1зареєстрований  Шевченківською  районною  у  м.  Києві
державною адміністрацією м. Києва 01 березня 1995 року, як суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична особа, про що зроблено  запис
у журналі обліку реєстраційних справ за № 1002541.
 
     У 2002 та 2003 роках відповідач підприємницькою діяльністю не
займався, а працював за трудовим договором у ВАТ "Укрпластик".
 
     Згідно  довідок  за  формою  №   3   про   доходи,   одержані
громадянином ОСОБА_1. за основним місцем роботи за 2002 рік та  за
2003 рік, наданих ВАТ "Укрпластик", за  12  повних  відпрацьованих
місяців 2002 року відповідачу було визначено сукупний доход в сумі
34 262, 18 грн., а сума утриманого податку склала 5 026, 16  грн.,
за 12 повних відпрацьованих місяців  2003  року  відповідачу  було
визначено сукупний доход в сумі 41 376, 47 грн., а сума утриманого
податку складала 5 791, 29 грн.
 
     За даними декларації про доходи, одержані з 01  січня  по  31
грудня 2002 року,  поданої  відповідачем  до  податкового  органу,
дохід відповідача становить 34 262, 00 грн. (розділ 1 Декларації),
доходів від підприємницької діяльності відповідач не отримував.
 
     За даними декларації про доходи, одержані з 01  січня  по  31
грудня 2003 року,  поданої  відповідачем  до  податкового  органу,
основним місцем роботи ОСОБА_1. є ВАТ  "Укрпластик",  доходів  від
підприємницької діяльності відповідач не отримував.
 
     За    результатами    перерахунку,    проведеного    ДПI    у
Шевченківському районі м. Києва відповідно до довідки за формою  №
3 від 28 січня 2003 року № 10/5-384/4 ОСОБА_1.  було  донараховано
суму 5 238, 74 грн. прибуткового податку, відповідно до довідки за
формою № 3 від 21 січня  2004  року  №  10/5-164  за  результатами
перерахунку  відповідачеві  було  донараховано  7  278,  51   грн.
прибуткового податку.
 
     Загалом  відповідачу  було  донараховано  12  517,  25   грн.
прибуткового    податку,     про     що     винесені     податкові
повідомлення-рішення від 20 березня 2003 року № 0019531702/2467 та
від 02 березня 2004 року № 0015461702/1413.
 
     У зв'язку з тим, що донарахована  сума  прибуткового  податку
відповідачем у встановлений строк не сплачена, позивач звернувся з
позовом про стягнення цієї суми в судовому порядку.
 
     Суд  першої  інстанції,  з  яким  погодився  суд  апеляційної
інстанції, відмовляючи в задоволенні  позовних  вимог,  виходив  з
того,  що  позивач  протягом  2002  -  2003  років,   як   суб'єкт
підприємницької  діяльності  -   фізична   особа,   підприємницьку
діяльність не  здійснював  та  доходу  від  неї  не  отримував,  а
працював за трудовим договором на підприємстві, а тому  відповідно
до положень ст. 8, ст. 9, ч. 3 ст. 20 Декрету  Кабінету  Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян"  ( 13-92 ) (13-92)
          обов'язок
утримувати прибутковий податок та відповідальність за  несвоєчасну
сплату покладається на підприємство, які здійснювало виплату таких
доходів.
 
     Колегія суддів  погоджується  з  рішеннями  судів  попередній
інстанцій з огляду наступне.
 
     Відповідно  до  ч.  1  ст.  8  розділу  II  Декрету  Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий  податок  з  громадян"  від  26
грудня 1992 року  №  13-92  ( 13-92 ) (13-92)
          (який  втратив  чинність  у
зв'язку з  набранням  чинності  Законом  України  "Про  податок  з
доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-IV ( 889-15 ) (889-15)
        
з 01 січня 2004 року, крім  розділу  IV  у  частині  оподаткування
доходів фізичних осіб  від  зайняття  підприємницькою  діяльністю,
який застосовується з урахуванням положень пункту  9.12  статті  9
цього Закону та діє до набрання  чинності  спеціальним  законом  з
питань оподаткування фізичних  осіб  -  суб'єктів  підприємницької
діяльності)  згідно  з  цим  розділом   Декрету   оподатковуваними
прибутковим  податком  доходами,  одержаними  за  місцем  основної
роботи  (служби,  навчання),  вважаються  доходи,   одержані   від
підприємств, установ і організацій всіх форм  власності,  фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  з  якими  громадянин
має трудові відносини, за  умови  обов'язкового  ведення  в  цьому
місці  трудової  книжки  і  провадження   відрахувань   до   фонду
соціального страхування.
 
     До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані  за
місцем основної роботи  (служби,  навчання)  доходи  за  виконання
трудових обов'язків, у тому числі за  сумісництвом,  за  виконання
робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися  в
результаті  надання  за  рахунок  коштів   підприємств,   установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності
своїм працівникам матеріальних і  соціальних  благ  у  грошовій  і
натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету (ч. 2
ст. 8 вищезгаданого Декрету).
 
     Згідно з ч. 1 ст. 9 цього ж Декрету нарахування, утримання  і
перерахування  до  бюджету   прибуткового   податку   здійснюється
підприємствами, установами, організаціями усіх форм  власності  та
фізичними особами -  суб'єктами  підприємницької  діяльності,  які
провадять виплати доходів.
 
     Не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно),  а  також
не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають  стягненню,
стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств,
установ, організацій і фізичних осіб -  суб'єктів  підприємницької
діяльності, що виплачували  доходи  громадянам.  З  громадян,  які
займаються підприємницькою діяльністю  і  не  мають  розрахункових
рахунків  в  установах  банків,  стягнення  прибуткового   податку
провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами  або
у судовому порядку (ч. 3 ст. 20 вищезгаданого Декрету).
 
     Таким  чином,  вищевикладені   положення   Декрету   Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий  податок  з  громадян"  від  26
грудня 1992 року  №  13-92  ( 13-92 ) (13-92)
          покладають  обов'язок  щодо
нарахування, утримання і  перерахування  прибуткового  податку  на
підприємства,  установи,  організації  усіх  форм   власності   та
фізичними особами -  суб'єктами  підприємницької  діяльності,  які
провадять виплати доходів, зокрема, на працедавців, які виплачують
фізичним особам дохід у вигляді заробітної плати, інших виплат  та
винагород, нарахованих (виплачені) платнику податку відповідно  до
умов трудового договору.
 
     З 01 січня 2004  року  набрав  чинності  Закон  України  "Про
податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №  889-IV
( 889-15 ) (889-15)
        , який містить аналогічні положення в підпункті 4.2.1 п.
4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8 та ст. 17.
 
     Враховуючи те, що Потапенков Е.П. в  2003  року  не  займався
підприємницькою діяльність, доходів від підприємницької діяльності
не отримував, а працював за трудовим договором у ВАТ "Укрпластик",
де   отримував   доход,   суди   попередній    інстанцій    дійшли
обгрунтованого   висновку,    відповідно    до    якого    особою,
відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування)
до бюджету податку з доходів фізичних осіб за цей  період  є  саме
ВАТ  "Укрпластик"  (працедавець),  а  тому  вимоги  про  стягнення
податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб з  відповідача
в сумі 7 278, 51 грн. є безпідставними.
 
     В той же час,  колегія  суддів  зазначає,  що  відповідно  до
положень  ч.  1  ст.  228  Кодексу  адміністративного  судочинства
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної  інстанції  скасовує  судові
рішення в касаційному порядку і закриває провадження  у  справі  з
підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
 
     Згідно  з  п.  4  ч.  1  ст.  157  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд закриває провадження у справі,
якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду  з
того самого спору і між тими самими сторонами.
 
     З матеріалів справи вбачається, що  рішенням  Шевченківського
районного суду м. Києва від 17 січня 2005 року у справі № 2-753/05
за позовом ДПI у Шевченківському районі м. Києва до  ОСОБА_1.  про
стягнення податкової заборгованості з прибуткового податку в  сумі
5 238, 74 грн. за 2002 рік було відмовлено в задоволенні позову.
 
     Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04  квітня  2006  року
апеляційну скаргу ДПI у Шевченківському районі м. Києва на рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від  17  січня  2005  року
було залишено без розгляду.
 
     Таким чином, спір про стягнення податкової  заборгованості  з
прибуткового податку в сумі 5 238, 74 грн. за 2002 рік між  ДПI  у
Шевченківському районі м. Києва  та  ОСОБА_1.  вже  був  предметом
розгляду в суді, рішення якого набрало законної сили.
 
     Враховуючи вищевикладене, постанова  господарського  суду  м.
Києва від 21 квітня 2006 року та  ухвала  Київського  апеляційного
господарського суду від 27 червня 2006 року підлягають  скасуванню
в частині відмови в задоволенні  позовних  ДПI  у  Шевченківському
районі м. Києва до СПД - ФО ОСОБА_1. про стягнення суми податкової
заборгованості по прибутковому податку в сумі 5 238,  74  грн.,  а
провадженні у справі в цій частині підлягає закриттю.
 
     В іншій частині постанова господарського суду м. Києва від 21
квітня 2006 року та ухвала Київського апеляційного  господарського
суду від 27 червня 2006 року відповідно до положень ч. 1  ст.  224
Кодексу   адміністративного   судочинства   України    ( 2747-15 ) (2747-15)
        
підлягають залишенню без змін.
 
     Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223,
ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія -
 
                        У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.
 
     Постанову господарського суду міста Києва від 21 квітня  2006
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від  27
червня  2006  року  скасувати  в  частині  відмови  в  задоволенні
позовних Державної податкової інспекції у  Шевченківському  районі
міста Києва до  Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи ОСОБА_1 про  стягнення  суми  податкової  заборгованості  по
прибутковому податку в сумі 5 238, 74 грн.
 
     В цій частині провадження у справі закрити.
 
     В іншій частині постанову господарського суду міста Києва від
21  квітня   2006   року   та   ухвалу   Київського   апеляційного
господарського суду від 27 червня 2006 року залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
 
     Головуючий: ______________________ Л.I. Бившева
 
     Судді: ______________________ М.I. Костенко
 
     ______________________ Н.Є. Маринчак
 
     ______________________ Є.А. Усенко
 
     ______________________ Т.М. Шипуліна