ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Хрущ В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2006 р.
у справі № 21/186-29/286 господарського суду міста Києва
за позовом закритого акціонерного товариства
"Буддеталькомлект"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 22.12.2005 р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 11.04.2006р., позов задоволено: визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення ДПI у Оболонському районі м. Києва
від 19.03.2004 р. № 0000542600/0 про визначення ЗАТ
"Буддеталькомлект" податкового зобов'язання за платежем з податку
на додану вартість у сумі 237804,00 грн., в тому числі 158 536,00
грн. - основний платіж та 79 268,00 грн. - штрафні санкції,
накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Висновок судів про наявність підстав для задоволення позову
вмотивований посиланням на факт реальної поставки товарів,
виконання робіт контрагентом позивача за договорами поставки від
01.08.2002р. № 41, від 21.08.2002р. № 42 - ТОВ "Баркософт" та
понесення витрат позивачем по оплаті вартості товару /робіт/ - 951
214,99 грн., в тому числі в сумі ПДВ - 158 535,85 грн.;
підтвердження податкового кредиту товариства у вказаній сумі
податку податковими накладними, складеними відповідно до вимог
підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та виписаними ТОВ "Баркософт",
будучи зареєстрованим платником ПДВ; ухвалу Святошинського
районного суду м. Києва від 15.06.2004р. № 2-3645/03, яким
скасовано рішення цього ж суду від 27.11.2003р. за позовом ОСОБА_1
до ТОВ "Баркософт" про визнання недійсними установчих документів,
свідоцтва платника ПДВ товариства в порядку провадження за
нововиявленими обставинами, на підставі встановлених фактів якого
податковий орган дійшов висновку про неправомірне формування ЗАТ
"Буддеталькомплект" податкового кредиту за рахунок суми податку на
додану вартість, сплаченого ТОВ "Баркософт".
В касаційній скарзі ДПI у Оболонському районі м. Києва
просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та закрити
адміністративне провадження у справі у зв'язку з визнанням
постановою господарського суду міста Києва від 23.05.2006р. ЗАТ
"Буддеталькомплект" банкрутом.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення ЗАТ
"Буддеталькомплект" суми податкового зобов'язання з податку на
додану вартість за серпень-грудень 2002 року, січень-травень,
липень-серпень 2003 року на загальну суму 158 536,00 грн. слугував
висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від
17.03.2004 р. № 18/26-20/22897255, про непідтвердження позивачем
під час перевірки достовірними документами бухгалтерського та
податкового обліку податкового кредиту, задекларованого за вказані
податкові звітні періоди, оскільки факт визнання рішенням
Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2003р. недійсними
установчих документів, реєстрації платником ПДВ ТОВ "Баркософт"
позбавляє первинні бухгалтерські документи та податкові накладні,
видані цим товариством, юридичної сили та доказовості.
Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зі
змінами та доповненнями до 31.03.2005р. податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених /нарахованих/
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів /робіт, послуг/, вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва /обігу/ та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації; не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт
/послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування
коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/.
В судовому процесі досліджені копії податкових накладних,
рахунків-фактур, платіжних доручень, накладних, актів виконаних
робіт, які містяться у справі, та на підставі яких суд дійшов
обгрунтованого висновку, що суми податкового кредиту,
задекларовані позивачем за серпень-грудень 2002 року,
січень-травень, липень-серпень 2003 року на загальну суму 158
536,00 грн., підтверджуються документами бухгалтерського та
податкового обліку, в тому числі і податковими накладними.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
учасник господарських відносин відповідає за
невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи
порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не
доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для
недопущення господарського правопорушення.
На момент видачі ТОВ "Баркософт" податкових накладних, це
підприємство вважалось зареєстрованим у встановленому законом
порядку, в тому числі платником ПДВ, а будь-яких доводів з приводу
обізнаності позивача щодо встановлених рішенням Святошинського
районного суду м. Києва від 27.11.2003р. фактів реєстрації
вищезазначеного підприємства на особу, яка не мала наміру
здійснювати підприємницьку діяльність та не здійснювала її,
податкова інспекція в судовому процесі не наводила, так само як і
не оспорювала факт придбання позивачем товарів, робіт у цього
підприємства та зв'язок витрат на таке придбання з господарською
діяльністю позивача.
До того ж, як встановлено судом, ухвалою Святошинського
районного суду м. Києва від 15.06.2004р. № 2-3645/03 рішення цього
ж суду від 27.11.2003р. про визнання недійсними установчих
документів, свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Баркософт" скасовано в
порядку провадження за нововиявленими обставинами.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку про відсутність законних підстав для
збільшення позивачу об'єкту оподаткування, донарахування йому суми
податкового зобов'язання та застосування до нього штрафних
санкцій.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та
правильному застосуванню норм матеріального і процесуального
права, що спростовує доводи касаційної скарги про наявність
підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Касаційна вимога відповідача щодо закриття провадження у
справі у зв'язку з ліквідацією позивача є передчасною з огляду на
відсутність на день розгляду справи касаційним судом доказів
виключення ЗАТ "Буддеталькомплект" з ЄДРПОУ.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Шипуліна Т.М.