Про визнання протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (далі - Товариство) до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - МДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

У травні 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення МДПІ від 6 травня 2011 року № 0000752302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 226 313 грн 44 коп. на підставі статті 20 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ).

Оскаржуване рішення МДПІ прийняла на підставі акта від 19 квітня 2011 року про результати перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог із регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, у ході якої встановлено порушення Товариством пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме реалізацію товарів, не облікованих в установленому законодавством порядку за місцем реалізації та зберігання, на суму 113 156 грн 72 коп.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 22 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 20 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України МДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 12 статті 3, статті 6 Закону № 265/95-ВР, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року, справу направити на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року та 28 лютого 2013 року (№№ К-38862/10, К-11973/10 відповідно), у яких зазначені норми права у подібних правовідносинах, на думку заявника, застосовані касаційним судом по-іншому.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про безпідставність застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР з огляду на документальне доведення ним у ході судового розгляду ведення обліку реалізовуваних товарів, що спростувало доводи податкового органу про порушення позивачем у квітні 2011 року пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку.

У справах, на рішення в яких посилається МДПІ, обґрунтовуючи наявність різного правозастосування, оскаржувані рішення податкових органів прийняті на підставі статті 21 Закону № 265/95-ВР, яка встановлювала відповідальність за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання та втратила чинність у грудні 2010 року.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, та ухвали цього суду, надані на обґрунтування наведених у заяві доводів, постановлені у спорах, що виникли у різних правовідносинах.

Ухвалення судом касаційної інстанції протилежних за змістом судових рішень стало, крім іншого, наслідком різних висновків судів при оцінці ними доказів та вирішенні питання щодо їх належності та допустимості. Тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права немає.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні заяви Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.