ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13 листопада 2007 року  м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Загороднього А.Ф.
 
     Заїки М.М.
 
     при секретарі Дашківській О.Є.
 
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Луцького міськрайонного суду від  07.05.2004  р.
та ухвалу апеляційного суду Волинської області від  29.07.2004  р.
по  справі  за  скаргою  ОСОБА_1на  неправомірні  дії   начальника
Управління Міністерства  внутрішніх  справ  України  у  Волинській
області щодо звільнення та поновлення на роботі, -
 
                           встановила:
 
     У січні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду  зі  скаргою  на
неправомірні дії  начальника  Управління  Міністерства  внутрішніх
справ України у Волинській області щодо звільнення  та  поновлення
на роботі.
 
     Рішенням Луцького міськрайонного суду  від  07.05.2004  р.  у
задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Волинської області  від  29.07.2004
р. вказане судове рішення залишено без змін.
 
     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1.,  в  якій  ставиться  питання  про   їх   скасування   та
постановлення нового рішення про відмову  в  задоволенні  позовних
вимог,  посилаючись  на  неправильне  застосування   судами   норм
матеріального та процесуального права.
 
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції норм матеріального  та  процесуального  права,  правової
оцінки  обставин  у  справі,  не  вбачає  порушення  судами   норм
матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому
вважає, що касаційну  скаргу  слід  залишити  без  задоволення,  а
судові рішення - без змін з наступних підстав.
 
     Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено,  що
наказом  начальника  управління  Міністерства   внутрішніх   справ
України у Волинській області від 16.12.2003 р. № 99  о/с  ОСОБА_1.
був звільнений з  органів  внутрішніх  справ  з  посади  командира
відділення ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих  під
варту осіб Ковельського міськрайвідділу УМВС у Волинській  області
за підпунктом "е"  пункту  63  Положення  про  проходження  служби
рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх  справ  України
(за порушення дисципліни).
 
     Підставою  звільнення  скаржника  зі  служби  стали  висновки
службового розслідування по  факту  смерті  громадянина  ОСОБА_2.,
який утримувався в ізоляторі  з  26.10.2003  по  01.11.2003р.,  та
після  звільнення  помер  наступного  дня  від   легенево-серцевої
недостатності, внаслідок лівобічної  нижньодольової  пневмонії  та
травм грудної клітини з множинними переломами ребер.
 
     Відповідно до функціональних обов'язків командира  відділення
ізолятора тимчасового тримання, затверджених наказом  Міністерства
внутрішніх справ України №  548  дск-1995  р.,  він  безпосередньо
готує  наряди  для  несення  служби,  розставляє  сили  і   засоби
відповідно до рішень начальника органу щодо охорони  затриманих  і
взятих під варту осіб; контролює виконання підлеглими  поставлених
завдань, вживає недокладних заходів до припинення небезпечних  дій
осіб, що охороняються, щоденно оглядає  камери  й  здійснює  обшук
осіб, які в них тримаються, а також огляд інших  приміщень  IТТ  з
метою  підтримання  обладнання  та  технічних  засобів  охорони  у
справному стані;  вилучає  заборонені  для  зберігання  в  камерах
предмети і речі; своєчасно вносить пропозиції  щодо  ремонту  IТТ,
удосконалення  зв'язку  і   сигналізації,   а   також   з   питань
матеріально-побутового забезпечення  та  медичного  обслуговування
затриманих і взятих під варту.
 
     Неналежне виконання своїх функціональних  обов'язків  ОСОБА_1
призвело до порушення ним та його підлеглими  наказу  Міністерства
внутрішніх справ України № 548 дск-1995 р. та  настання  обставин,
що потягли за собою смерть громадянина ОСОБА_2.
 
     Таким чином  суди  першої  та  апеляційної  інстанції  дійшли
вірного висновку щодо безпідставності  вимог  скаржника,  оскільки
його  звільнення  було  проведено  за  неналежне  виконання  своїх
функціональних обов'язків,  грубе  порушення  наказу  Міністерства
внутрішніх справ України № 548 дск-1995 р. та з урахуванням статей
26, 27 Дисциплінарного статуту органів  внутрішніх  справ  України
щодо характеру проступку, його наслідків,  попереднього  ставлення
до службових обов'язків.
 
     На підставі викладеного колегія суддів  вважає,  що  порушень
судами норм матеріального та  процесуального  права  не  допущено,
правова оцінка обставин по справі дана  вірно,  а  тому  касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
 
     Керуючись  ст.ст.   220,   222,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну скаргу  ОСОБА_1залишити  без  задоволення,  рішення
Луцького  міськрайонного  суду  від  07.05.2004   р.   та   ухвалу
апеляційного суду Волинської області від 29.07.2004 р.  по  справі
за  скаргою  ОСОБА_1на  неправомірні  дії  начальника   Управління
Міністерства внутрішніх справ України у  Волинській  області  щодо
звільнення та поновлення на роботі - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий (підпис)
 
     Судді (підписи)