ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     08 листопада 2007 року м. Київ
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого Юрченка В.В.
 
     судді-доповідача Гуріна М.I.
 
     суддів Амєліна С.Є.
 
     Кобилянського М.Г.
 
     Федорова М.О.
 
     при секретарі судового засідання Міненку I.М.,
 
     за участю позивача ОСОБА_1,  представника  позивача  ОСОБА_2,
представника відповідача Яремчук Г.Б.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
державної  податкової  адміністрації  у  Житомирській  області  на
постанову Малинського  районного  суду  Житомирської  області  від
05.12.2006  року  та  постанову  апеляційного  суду   Житомирської
області від  06.03.2007  року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до
державної податкової  адміністрації  у  Житомирській  області  про
поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного
прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду  з  позовом  до
Державної податкової  адміністрації  у  Житомирській  області  про
поновлення на  роботі  на  посаді  першого  заступника  начальника
Малинської міжрайонної державної податкової  інспекції,  стягнення
заробітної  плати  за  час   вимушеного   прогулу,   відшкодування
моральної шкоди
 
     Постановою Малинського районного  суду  Житомирської  області
від 05.12.2006 року позов задоволено частково. Визнано  незаконним
та скасовано наказ  №  156  від  16.05.2006  року  про  звільнення
ОСОБА_1 з  роботи,  поновлено  її  на  посаді  першого  заступника
начальника Державної податкової інспекції в Малинському  районі  з
16.05.2006  року,  постанова  допущена  до  негайного   виконання.
Стягнуто  з   державної   податкової   адміністрації   України   в
Житомирській області на її користь  12  559,  90  грн.  середнього
заробітку за час вимушеного прогулу,  300  грн.  на  відшкодування
моральної шкоди та судовий  збір  у  вигляді  державного  мита  на
користь держави в розмірі 8, 50 грн. У решті позову відмовлено.
 
     Постановою  апеляційного  суду   Житомирської   області   від
05.12.2006 року постанову суду першої інстанції змінено, в  абзаці
3-ому резолютивної частини постанови слова  "Державної  податкової
інспекції  в  Малинському  районі  з  16.05.2006  року"  на  слова
"Малинської міжрайонної податкової інспекції з 05.12.2006 року". У
частині стягнення судового  збору  в  доход  держави  з  державної
податкової адміністрації в Житомирській області скасовано. У решті
постанову залишено без змін.
 
     Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Малинського районного суду  Житомирської  області  від  05.12.2006
року та  постанову  апеляційного  суду  Житомирської  області  від
06.03.2007 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким  відмовити
у задоволенні  позову,  посилаючись  на  неправильне  застосування
судами норм матеріального права та порушення  норм  процесуального
права.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної  скарги,  перевіривши  застосування  судом  норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин  у
справі в межах, визначених статтею 220  Кодексу  адміністративного
судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія  суддів   вважає,   що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивач з 1994 року працює в системі державних податкових органів,
є державним службовцем і на неї  поширюються  дія  Закону  України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        . 18.01.2006 року наказом № 6  за
надання  недостовірної  інформації  регіональному  управлінню   по
боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби  ДПА  в
області щодо накладення дисциплінарного  стягнення  на  начальника
відділу  податкової  інспекції   Малегус   АС,   їй   вказано   на
недоцільність перебування на посаді.
 
     01.03.2006 року згідно наказу відповідача № 46 внесені  зміни
до наказу від 18.01.2006 року № 6,  яким  за  вищевказані  дії  їй
оголошено догану, а наказом від 16.05.2006 року № 156 за ці ж дії,
згідно пункту 6 статті 30 Закону  України  "Про  державну  службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         звільнено з роботи.
 
     У наказі вказано, що ОСОБА_1 звільнено за  порушення  присяги
державного  службовця  та  на  підставі  постанови  Корольовського
районного суду міста Житомира від 03.05.2006 року, якою вона  була
визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого пунктом "г"
частини першої статті 5 Закону України "Про боротьбу з  корупцією"
( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        .
 
     23.11.2006 року  постановою  судді  Корольовського  районного
суду міста Житомира провадження у справі відносно ОСОБА_1  закрите
у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
 
     ОСОБА_1 поновлена на роботі, оскільки  провадження  у  справі
про вчинення позивачем корупційного діяння  закрито  у  зв'язку  з
відсутністю складу правопорушення.
 
     Доводи касаційної скарги  про  те,  що  суди  порушили  норми
матеріального права, оскільки поновили  позивача  на  посаді,  яку
вона не займала є необгрунтованими, оскільки, відповідно до статті
235 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
         у разі звільнення
без  законної  підстави  працівник  повинен  бути  поновлений   на
попередній роботі органом, що розглядає спір, що і  було  зроблено
судами.
 
     З огляду на викладене суди дійшли  правильного  висновку  про
те, що у відповідача були відсутні підстави  припинити  з  ОСОБА_1
державну службу в порядку пункту 6 статті 30 Закону  України  "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         і щодо дій за які  позивач  вже  була
притягнута до дисциплінарної відповідальності не скасовуючи  наказ
від 16.05.2006 року № 156. Суди обгрунтовано визнали  даний  наказ
незаконним та поновили на роботі ОСОБА_1
 
     Iнші доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку
про те, що при розгляді справи судами  було  допущено  неправильне
застосування норм матеріального чи порушення  норм  процесуального
права, що призвели до неправильного вирішення спору.
 
     За таких обставин, коли суди першої та апеляційної  інстанцій
не допустили порушень норм матеріального та  процесуального  права
при  ухваленні  судових  рішень  та  вчиненні  процесуальних  дій,
касаційна скарга підлягає  залишенню  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін.
 
     Керуючись   статтями   220,    221,    223,    230    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
 
                         У Х В А Л И В :
 
     Касаційну  скаргу  державної   податкової   адміністрації   у
Житомирській  області  залишити  без  задоволення,   а   постанову
Малинського районного суду  Житомирської  області  від  05.12.2006
року та  постанову  апеляційного  суду  Житомирської  області  від
06.03.2007 року - без змін.
 
     Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім  випадків,
встановлених статтею  237  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     В.В. Юрченко
 
 
 
     Судді
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     С.Є. Амєлін
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     М.I. Гурін
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     М.Г. Кобилянський
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     М.О. Федоров