ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Міненко О.М.,
за участю:
представника позивача - Фомічова В.Ю.,
представника відповідача 1- Сліденка А.В.,
представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова
та касаційну скаргу Прокурора Київського району міста Харкова
на постанову господарського суду Харківської області від 09
жовтня 2006 року
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
05 грудня 2006 року
у справі № АС-42/377-06
за позовом Приватного підприємства "Маршал - В"
до 1. Державної податкової інспекції у Київському районі
міста Харкова,
2. Відділення Державного казначейства у Київському районі
міста Харкова,
за участю Прокуратури Київського району міста Харкова,
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість та визнання нечинним податкового повідомлення -
рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2006 року ПП "Маршал - В" звернулось до суду з
позовом до ДПI у Київському районі м. Харкова про стягнення суми
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 34
245, 00 грн. та 1 743, 07 грн. процентів, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 серпня
2006 року до участі у справі в якості другого відповідача було
залучено ВДК у Київському районі м. Харкова.
Заявою від 05 жовтня 2006 року позивач доповнив позовні
вимоги та просив також визнати нечинним податкове повідомлення -
рішення № 0000122305/0 від 18 липня 2006 року.
Постановою господарського суд Харківської області від 09
жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені.
Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПI у
Київському районі м. Харкова № 0000122305/0 від 18 липня 2006
року.
Стягнуто з Державного бюджету на користь ПП "Маршал - В"
бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень
2005 року в сумі 34 245, 00 грн. та нараховані проценти в сумі 1
743, 07 грн.
Стягнуто з Державного бюджету на користь ПП "Маршал - В"
державне мито в сумі 362, 00 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05
грудня 2006 року постанову господарського суд Харківської області
від 09 жовтня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПI у Київському районі м. Харкова,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення
по справі, в позові відмовити.
В касаційній скарзі Прокурор Київського району м. Харкова,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення
по справі, в позові відмовити.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу ПП "Маршал - В",
посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з
додержанням норм матеріального та процесуального права, з
встановленням необхідних обставин, що мають значення для
визначення справи по суті, просить залишити касаційну скаргу ДПI у
Київському районі м. Харкова без задоволення, а постанову
господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня
2006 року - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав
доводи касаційних скарг та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти
касаційних скарг та просив залишити їх без задоволення.
Представник Генеральної прокуратури України підтримав
касаційні скарги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Прокурор Київського району міста Харкова в судове засідання
не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений
належним чином, що відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому
розгляду справи.
Представник відповідача 2 направив до суду лист, в якому
просив судовий розгляд справи здійснювати без його участі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників позивача та відповідача 1,
представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПI у Київському районі м. Харкова було проведено позапланову
документальну перевірку по заяві платника з питання правомірності
задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану
вартість ПП "Маршал - В" за період з 01 квітня 2005 року по 31
квітня 2005 року, за результатами якої було складено довідку №
23-504/2545 від 11 листопада 2005 року.
В довідці було зазначено, що по податковій декларації з
податку на додану вартість за квітень 2005 року (вхідний номер
33538 від 18 травня 2005 року) ПП "Маршал - В" заявило до
відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 34 245,
00 грн. (при обсягах податкового зобов'язання в розмірі 953, 00
грн. та податкового кредиту в розмірі 35 198, 00 грн.) шляхом
повного (100 %) перерахування на податок на додану вартість після
погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних
звітних періодів, причиною чого є здійснення експортної операції
за межі митної території України.
Згідно з вимогами підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ПП "Маршал - В" має
право на відшкодування податку на додану вартість по податковій
декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року в
сумі 34 245, 00 грн. шляхом повного (100 %) перерахування на
податок на додану вартість після погашення податкових зобов'язань
платника протягом трьох звітних періодів.
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість
призупиняється до отримання відповідей на запити про проведення
зустрічних перевірок постачальників по всьому ланцюгу до виробника
або імпортера.
При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку
підприємства, яке перевіряється, буде зроблено доповнення до
довідки перевірки.
Листом № 01/1412 від 14 грудня 2005 року позивач просив ДПI у
Київському районі м. Харкова змінити спосіб відшкодування податку
на додану вартість за квітень 2005 року, а саме відшкодувати
податок на додану вартість згідно податкової декларації за квітень
2005 року в сумі 34 245, 00 грн. на поточний рахунок підприємства,
який був отриманий ДПI у Київському районі м. Харкова 14 грудня
2005 року.
ДПI у Київському районі м. Харкова також було проведено
невиїзну документальну перевірку правомірності декларування сум
податку на додану вартість до відшкодування з бюджету ПП "Маршал -
В" за період з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2005 року, за
результатами якої було складено акт № 1868/23-5/33066126 від 04
липня 2006 року.
В акті перевірки було зазначено, що в ході позапланової
документальної перевірки (довідка від 09 листопада 2005 року №
2545/23-504/33066126) були направлені запити до органів державної
податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів
підприємства з метою підтвердження сум податкового кредиту за
квітень 2005 року, на які отримані відповіді:
- запит від 11 листопада 2005 року № 7999/7/23-509/5107 до
Куп'янської ОДПI про проведення зустрічної перевірки СПД - ФО
Медвєдєва Д.С. з питання підтвердження взаємовідносин відповідно
до податкової накладної від 12 квітня 2005 року № 47 на суму
податку на додану вартість 22 371, 67 грн. Отримано відповідь
Куп'янської ОДПI від 18 листопада 2005 року № 1342/7/17-220,
згідно якої вбачається, що провести зустрічну перевірку
(відповідно підтвердити суму податку на додану вартість в розмірі
22 371, 67 грн. та встановити виробника (імпортера) реалізованого
товару) не має можливості у зв'язку зі смертю Медвєдєва Д.С., про
що свідчить довідка реєстрації актів цивільного стану по м.
Куп'янську від 01 липня 2005 року № 455/02-3 ;
- запит від 20 лютого 2006 року № 1583/7/23-509/227 до ДПI у
Зміївському районі Харківської області про проведення зустрічної
перевірки СПД - ФО Хвесевича Р.М. з питання підтвердження
взаємовідносин відповідно до податкової накладної від 21 квітня
2005 року № 39 на суму податку на додану вартість 3 333, 33 грн.
Отримано відповідь Зміївського відділення Балаклійської МДПI від
29 березня 2005 року № 199/7/17-213, згідно якої встановлено, що
провести зустрічну перевірку (відповідно підтвердити суму податку
на додану вартість 3 333, 33 грн. та встановити виробника
(імпортера) реалізованого товару) не має можливості у зв'язку з
тим, що Хвесевич Р.М. втратив бухгалтерські документи, про що
свідчить довідка Лінійного відділу УМВС України на Південній
залізниці;
- запит від 20 лютого 2006 року № 1582/7/23-509/226 до ДПI у
Солом'янському районі м. Києва про проведення зустрічної перевірки
ПП "Українська насіннєва компанія" з питання підтвердження
взаємовідносин відповідно до податкової накладної від 06 квітня
2005 року № 52 на суму податку на додану вартість 901, 33 грн.,
від 12 квітня 2005 року №53 на суму податку на додану вартість 7
629,67 грн. Отримано відповідь ДПI у Солом'янському районі м.
Києва від 06 травня 2006 року № 4816/7/15-04, згідно якої
встановлено, що підприємство діюче, але зустрічна перевірка не
проведена.
На підставі вищевикладеного в акті перевірки зроблено
висновок про те, що станом на 16 червня 2006 року суми податкового
кредиту ПП "Маршал - В" за квітень 2005 року не знайшли
підтвердження за результатами вжитих заходів щодо проведення
зустрічних перевірок контрагентів підприємства, не встановлено
виробника (імпортера) придбаного товару, внаслідок чого відповідно
до підпункту "в" підпункту 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підприємство не має
право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану
вартість за квітень 2005 року в розмірі 34 245, 00 грн.
18 липня 2006 року ДПI у Київському районі м. Харкова на
підставі акту перевірки № 1868/23-5/33066126 від 04 липня 2006
року прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000122305/0,
яким відповідно до п. 1.8 ст. 1, підпункту "в" підпункту 7.7.7,
підпункту 7.7.11 п 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ПП "Маршал - В" відмовлено у наданні
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень
2005 року в сумі 34 245, 00 грн., яке було вручено директору ПП
"Маршал - В" 07 серпня 2006 року.
Судами попередній інстанцій також було встановлено, що ПП
"Маршал - В" подало скаргу від 18 липня 2006 року на вищезазначене
податкове повідомлення - рішення до ДПА у Харківській області та
ДПI у Київському районі м. Харкова.
Вказана скарга була отримана 16 серпня 2006 року працівниками
ДПА у Харківській області та ДПI у Київському районі м. Харкова.
Листом № 8582/7/25-010 від 23 серпня 2006 року ДПА у
Харківській області повідомила позивача, що податкове
повідомлення - рішення № 0000122305/0 від 18 липня 2006 року було
надіслано на адресу ПП "Маршал - В" 01 серпня 2006 року та вручено
08 серпня 2006 року, а тому відповідно до підпункту 5.2.2 п. 5.2
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначена цим податковим повідомленням - рішенням сума
відмови у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в
розмірі 34 245, 00 грн. вважається узгодженою і зазначене
податкове повідомлення - рішення не підлягає подальшому
адміністративному оскарженню, але в межах строків давності може
бути оскаржено до господарського суду в порядку, передбаченому
чинним законодавством України, з урахуванням того, що скарга ПП
"Маршал - В" на вказане податкове повідомлення - рішення не була
надана до ДПI у Київському районі м. Харкова до 19 серпня 2006
року.
Відповідь з ДПI у Київському районі м. Харкова позивач не
отримував.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ДПI у
Київському районі м. Харкова не надала своєчасну відповідь на
скаргу позивача, а тому скарга ПП "Маршал - В" відповідно до
підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
вважається задоволеною на його
користь.
При цьому, суди попередніх інстанцій в обгрунтування своїх
доводів посилались на те, що відповідачем в спірному податковому
повідомленні - рішенні було безпідставно зроблено посилання на
підпункт 7.7.7, підпункт 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки цих підпунктів
не було в редакції Закону, яка діяла з 31 березня 2005 року по 01
червня 2005 року, а в даному випадку слід застосовувати Закон
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції,
яка діяла в квітні 2005 року.
Крім того, суди посилались на те, що результати зустрічних
перевірок не можуть розцінюватись як докази на користь не
підтвердження права позивача на податковий кредит з урахуванням
того, що контрагенти позивача здійснювали господарську діяльність,
надавали звітність до податкових органів і визначали суми
податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень
2005 року, позивачем були сплачені грошові кошти за придбаний
товар у контрагентів, а за наступні податкові періоди після
подання декларації за квітень 2005 року у позивача були відсутні
податкові зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі вищевикладеного, судами було зроблено висновок
про те, що вимоги позивача про стягнення суми бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в сумі 34 245, 00 грн.
та 1 743, 07 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, є обгрунтованими.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередній
інстанцій з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач
отримав податкове повідомлення - рішення № 0000122305/0 від 18
липня 2006 року 07 серпня 2006 року.
16 серпня 2006 року позивачем було подано скаргу з додатками
до ДПI у Київському районі м. Харкова, яка відповідає вимогам
Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків
державної податкової служби, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації від 11 грудня 1996 року № 29 ( z0723-96 ) (z0723-96)
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від
2 березня 2001 р. N 82 ( z0238-01 ) (z0238-01)
), щодо якої ДПI у Київському
районі м. Харкова не було прийнято вмотивоване рішення.
В цій скарзі позивач просив визнати неправомірним та
відмінити податкове повідомлення - рішення ДПI у Київському районі
м. Харкова від 16 серпня 2006 року.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку, відповідно до якого така скарга позивача
вважається задоволеною на його користь з урахуванням вимог абзацу
третього підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити
наступне.
Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції, яка
діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена
згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така
сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації (абзац
перший підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 вищезгаданого Закону).
Згідно з абзацом другим підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)
підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частко во
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
В той же час, податковий кредит звітного періоду, в
залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування,
складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником
податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею
8-1- цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх
імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів
(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних
активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні
капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою
подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів
(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської
діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищезгаданого Закону
датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з події:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми
сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів
(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом
7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
цього ж Закону).
Встановивши, що позивач виконав усі законодавчі вимоги для
отримання бюджетного відшкодування, тобто правомірно заявив до
відшкодування суму бюджетного відшкодування з податку в розмірі в
34 245, 00 грн., суди також дійшли обгрунтованого висновку про
правомірність вимог позивача про стягнення процентів, нарахованих
на суму бюджетної заборгованості, в сумі 1 743, 07 грн. відповідно
до приписів абзацу п'ятого підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому колегія суддів відзначає, що Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції, яка діяла
на момент виникнення спірних правовідносин) не ставив право
платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати
сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами по
оподатковуваних операціях, а тим більше, в залежність від
проведення зустрічних перевірок цих контрагентів, оскільки не
виконання контрагентом свого обов'язку по сплаті податку на додану
вартість до бюджету тягне відповідальність і негативні наслідки
саме для цієї особи і не є підставою для позбавлення платника
податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі,
якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання
такого відшкодування.
Крім того, суди вірно посилались на те, що відповідач
безпідставно в податковому повідомленні - рішенні посилався, як на
підставу його прийняття, на підпункт "в" підпункту 7.7.7, підпункт
7.7.11 п .7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки суди правильно виходили, що на
час виникнення спірних правовідносин в п. 7.7 ст. 7
вищезазначеного Закону не було таких підпунктів, а ці підпункти
з'явились в п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону лише з 01 червня 2005
року, коли п. 7.7 ст. 7 було викладено в новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI у Київському
районі м. Харкова та касаційна скарга Прокурора Київського району
м. Харкова задоволенню не підлягають, а постанова господарського
суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року та ухвала
Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006
року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі міста Харкова та касаційну скаргу Прокурора Київського
району міста Харкова залишити без задоволення, а постанову
господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ______________________ Л.I. Бившева
Судді: ______________________ М.I. Костенко
______________________ Н.Є. Маринчак
______________________ Є.А. Усенко
______________________ Т.М. Шипуліна