ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Федорова М.О.,
при секретарі - Замезі Ю.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного письмового провадження адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ
України в Полтавській області, управління Державного казначейства
України в Полтавській області про стягнення заборгованості за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду
м. Полтави від 26 квітня 2004 року та ухвалу цього ж суду від 6
травня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Полтавської області
від 22 липня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Октябрського
районного суду м. Полтави від 26 квітня 2004 року та ухвалу цього
ж суду від 6 травня 2004 року і ухвалу апеляційного суду
Полтавської області від 22 липня 2004 року у справі за його
позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в
Полтавській області, управління Державного казначейства України в
Полтавській області про стягнення заборгованості
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19
березня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в
Полтавській області на користь ОСОБА_1 64 грн. 22 коп. в рахунок
оплати за роботу у вихідні та святкові дні 29, 30 квітня 2001
року, а також 2 травня 2001 року, 392 грн. 48 коп. заборгованості
по продовольчих пайках, 250 грн. за надання юридичних послуг, а
всього суму 706 грн. 70 коп.. В решті позову було відмовлено.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня
2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з
підстав несплати ним державного мита та надано строк для усунення
зазначених в ухвалі недоліків апеляційної скарги до 5 травня 2004
року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 6 травня
2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було визнано неподаною та
повернуто її скаржнику.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 липня
2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а ухвалу
Октябрського районного суду м. Полтави від 6 травня 2004 року
залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та
апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального
законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових
рішень, скаржник просить скасувати постановлені судові рішення
судів першої та апеляційної інстанції та направити справу до суду
першої інстанції для вирішення питання прийняття апеляційної
скарги на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19
березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач вважає, що він звільнений від сплати державного мита
на підставі п.1 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від
21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки
його вимоги випливають з трудових відносин.
Проте, як це вбачається з постановленого рішення Октябрського
районного суду м. Полтави від 19 березня 2004 року та зазначається
в апеляційній скарзі позивача на це рішення, однією з позовних
вимог позивача, яку вирішував суд першої інстанції, була вимога
позивача про проведення перерахунку пенсії.
Ця вимога позивача не випливає з трудових відносин та,
відповідно до положень ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України
від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, не
звільняє його від сплати державного мита.
Що стосується твердження позивача про те, що він із
запізненням отримав копію ухвали Октябрського районного суду м.
Полтави від 26 квітня 2004 року, то позивачем з цього приводу не
було надано жодних доказів ні суду апеляційної, ні суду касаційної
інстанцій.
Ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня
2004 року не була предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а
тому відповідно до положень ч.2 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги
висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються,
підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження
у справі, якщо:
1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку
адміністративного судочинства;
Керуючись ст. ст.210, 211, п.1 ч.4 ст.214, 220, 222, 223,
224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного
суду м. Полтави від 6 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду
Полтавської області від 22 липня 2004 року залишити без
задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 6
травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області
від 22 липня 2004 року без змін.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2004 року
закрити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
передбачених ст..237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Юрченко В.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Федоров М.О.