ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Леонтович К.Г., Кравченко О.О., Шкляр
Л.Т..
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.
Бердянську на постанову господарського суду Запорізької області
від 12.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 03.08.2006р. у справі за позовом УПФУ в м.
Бердянську до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань у м. Бердянську про спонукання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа №К-2893706
Доповідач Фадєєва Н.М.
Заявлені вимоги про визнання такою, що підлягає
відшкодуванню, пенсії ОСОБА_1; про зобов"язання Відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську
прийняти до заліку витрати УПФУ в м. Бердянську по виплаті пенсії
ОСОБА_1 за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р. у сумі 3 175 грн.
79 коп., відобразивши цю суму в акті щомісячної звірки витрат
поточного місяця.
Постановою господарського суду Запорізької області від
12.05.2006р. задоволені позовні вимоги УПФУ в м. Бердянську.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
03.08.2006р. апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у м. Бердянську залишена без
задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області
від 12.05.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.
Бердянську звернулось з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким
відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по
інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного
захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
В силу ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
за №1105 від 23.09.1999р. Фонд соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України є страховиком від нещасного випадку.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
у разі настання страхового випадку
Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у
встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі
відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження
його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам,
які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання.
Пункт 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
передбачає, що Фонд
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих
працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових
внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а
між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому
відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до ст. 24 Закону України №1105 "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили
втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі
матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом
соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з
інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених
витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся
застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся
застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з
інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених
ним витрат.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на отримання
відшкодування шкоди раніш було встановлено згідно із
законодавством СРСР та законодавством України про відшкодування
шкоди, заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві
мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку
відповідно до цього закону.
Відшкодування таких витрат регулюється Порядком відшкодування
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду
України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду
України, правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від
04.03.2003 №5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України
16 травня 2003 р. за №376/7697 ( z0376-03 ) (z0376-03)
(надалі за текстом
Порядок).
Як вказано в п.2 вказаного акту, Порядок визначає механізм
відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від
нещасних випадків ) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний
фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому
числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких
на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування
шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними
трудових обов'язків.
Згідно п. З Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії,
призначені відповідно до пунктів 'а", "в", "г" статті 26, статей
37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в разі настання
страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає
страховий випадок державного соціального страхування громадян від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня
2001 року №1094 ( 1094-2001-п ) (1094-2001-п)
.
Відповідно до п.5 Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця,
до 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі списку осіб,
яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку
на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку
із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання , та списку
померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які
отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку із
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання , проводять
із Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в районах та містах обласного значення звірку витрат за
особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки
витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсії у зв"язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання , у якому
визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до
15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно
головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі .
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на
підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою
пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворюва ння (додаток 4), на
централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним,
перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду (пункт 7 Порядку).
Згідно ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць
Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення
від 13.03.1992р., пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць
вказаної Угоди та членів їх родин здійснюється за законодавством
держави, на території якої вони мешкають. Усі витрати, пов'язані
із здійсненням пенсійного забезпечення за цією угодою несе
держава, яка надає забезпечення (стаття 3 Угоди).
Факт понесених позивачем витрат в сумі 3175,79 грн.
підтверджується матеріалами справи
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача
є законними та обгрунтованими і правомірно задоволені судом .
Щодо необхідності застосування до спірних відносин Угоди про
взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим
ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових
обов'язків, що була підписана 09.09.1994р. державами колишнього
СРСР, суд обгрунтовано спростував виходячи з наступного. Вказана
Угода, зокрема ст.2 на якій зауважує відповідач, визначає випадки
відшкодування шкоди вчиненої робітнику, у той час як, в даній
справі йдеться про пенсійне забезпечення, яке не розповсюджується
на відшкодування шкоди, що мається на увазі в зазначеній Угоді.
В даному випадку, Угода про гарантії прав громадян
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі
пенсійного забезпечення від
13.03.1992р. розповсюджується на всі види пенсійного
забезпечення, які встановлені законодавством держав-учасниць
Угоди.
Стаття 8 Закону України "Про міжнародні договори України"
( 1906-15 ) (1906-15)
встановлює можливість надання згоди України на
обов"язковість для неї міжнародного договору не тільки шляхом
ратифікації, а й підписання, затвердження, прийняття договору,
приєднання до договору. Згода України на обов"язковість для неї
міжнародного договору може надаватися й іншим шляхом, про який
домовилися сторони. Крім того, випадки необхідності обов"язкової
ратифікації міжнародних договорів визначена пунктом 2 статті 9
Закону України " Про міжнародні договори" ( 1906-15 ) (1906-15)
. Угода про
гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення підписана
повноважними особами Урядів держав-учасниць, тобто є обов"язковою
для застосування на території України та інших держав-учасниць.
Суд дійшов правильного висновку про безпідставність тверджень
відповідача щодо відсутності особових справ осіб, яким призначено
пенсії та відсутністю у зв"язку з цим правових підстав для
відшкодування, оскільки вказане спростовується п. 5 Порядку
відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду
України витрат, пов"язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв"язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, тобто інспектор відділення Фонду безперешкодно,
щомісячно має можливість і повинен перевіряти відповідні пенсійні
справи, що знаходяться в управлінні Пенсійного фонду.
Також суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на
ст.. 173 Кодексу законів про працю ( 322-08 ) (322-08)
Української РСР,
оскільки остання передбачає відшкодування шкоди роботодавцем
працівнику під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров"я,
смерті. У спірній справі предметом є відшкодування витрат по
виплаченим пенсіям працівникам, які отримали каліцтво за часів дії
СРСР, тому вказана норма не розповсюджується на спірні відносини.
Враховуючи зазначене та з огляду на відповідність висновків,
викладених у постановах суду, обставинам справи та чинному
законодавству, колегія суддів вважає обгрунтованими позовні вимоги
УПФУ в м. Бердянську та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань у м. Бердянську залишити без задоволення,
а постанову господарського суду Запорізької області від
12.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 03.08.2006р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :