ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"06" листопада 2007 р. Справа № 3/10
к/с № К-28674/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I
Карася О.В
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.
розглянувши касаційну скаргу Комсомольської міської ради
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.07.2006 р.
по справі № 3/10
за позовом Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції у
Полтавській області
до Комсомольської міської ради
про скасування рішень від 22.03.2005 р. та від 16.06.2005 р.
"Про надання пільги комунальному виробничому підприємству
"Комсомольськтеплоенерго" по сплаті податку на прибуток з
01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. та з 01.04.2005 р. по
31.12.2005р.", -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року Кременчуцька об'єднана податкова інспекція
у Полтавській області (далі по тексту - позивач) звернулась до
Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до
Комсомольської міської ради (далі по тексту - відповідач) про
скасування рішень від 22.03.2005 р. та від 16.06.2005 р. "Про
надання пільги комунальному виробничому підприємству
"Комсомольськтеплоенерго" по сплаті податку на прибуток.
Постановою Господарського суду Полтавської області від
18.04.2006 року, в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові про визнання недійсним рішень від
22.03.2005 року та від 16.06.2005 року "Про надання пільги
комунальному виробничому підприємству "Комсомольськтеплоенерго" по
сплаті податку на прибуток в розмірі 100% з 01.01.2005 року по
31.03.2005 року та з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року" суд
першої інстанції виходив із того, що податок на прибуток
підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих
бюджетів, а комунальне виробниче підприємство
"Комсомольськтеплоенерго" є підприємством комунальної власності, а
тому Комсомольська міська рада в межах своїх повноважень
правомірно надала пільгу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.07.2006 р. скасовано постанову
Господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 року та
задоволено позов Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції у
Полтавській області. Скасовано рішення Комсомольської міської ради
від 22.03.2005 р. та від 16.06.2005 р. "Про надання пільги
комунальному виробничому підприємству "Комсомольськтеплоенерго" по
сплаті податку на прибуток з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. та з
01.04.2005 р. по 31.12.2005р.
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 17.07.2006 р. відповідач
подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в
силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що судове
рішення Київського міжобласного апеляційного господарського суду
про задоволення апеляційної скарги Кременчуцької об'єднаної
державної податкової інспекції у Полтавській області постановлено
з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело
до неправильного вирішення даної справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.03.2005 року
та 16.06.2005 року Комсомольська міська рада, посилаючись на ст. 1
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від
25.06.201 року № 1251-XII (із змінами та доповненнями), далі Закон
1251, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ст. 69 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
прийняла рішення про надання пільги комунальному виробничому
підприємству "Комсомольськтеплоенерго" по сплаті податку на
прибуток в розмірі 100% з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року та з
01.04.2005 року по 31.12.2005 року.
Ч. 9 ст. 1 Закону 1251 закріплено, зокрема, що всі інші
закони України про оподаткування мають відповідати принципам,
закладеним у цьому Законі. Одним із принципів, закріплених в ст. 3
Закону 1251, є такий принцип як компетенція -встановлення і
скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також
пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства про
оподаткування виключно Верховною радою України, Верховною Радою
Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими
радами.
Дана норма свідчить про можливість встановлення радами пільг
платникам податків відповідно до законодавства про оподаткування.
Актом законодавства про оподаткування відносно оподаткування
прибутку підприємств є Закон України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції
Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, із змінами
та доповненнями), далі-Закон 334/94-ВР.
Відповідно до ст. 15 Закону 334/94-ВР ставки податку на
прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок
обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та
зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та
змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону, з чого
слідує - лише Верховною радою України, як органом, що наділений
такими повноваженнями.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
№ 1251 податок на прибуток підприємств
належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Враховуючи положення ч. 3 ст.1 Закону 1251, ст.15 Закону
334/94-ВР та те, що пільга щодо податку на прибуток підприємств
комунальної власності не передбачена Законом 334/94ВР,
підприємства комунальної власності не звільняються від
оподаткування податком на прибуток.
Відповідно до п.22.5. ст.22 Закону 334/94-ВР акти
законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом
застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні,
міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо
оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.
Таким чином, оскільки Комсомольською міською радою при
прийнятті рішень від 22.03.2005 року та 16.06.2005 року надано
пільгу комунальному виробничому підприємству
"Комсомольськтеплоенерго" по сплаті податку на прибуток у розмірі
100%, що фактично є не встановленням додаткової пільги щодо
оподаткування в межах сум, що надходять до бюджету, а звільнення
підприємства від сплати податку на прибуток, який відноситься до
загальнодержавного податку і його скасування не віднесено до
компетенції міської ради, то суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог
Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції у Полтавській
області як таких, що є обгрунтованими та вмотивованими.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність своїх
рішень від 22.03.05 та 16.06.05, чим не виконано передбачений ч.2
ст.71 КАСУ обов'язок доказування, якою встановлено, що в
адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
17.07.2006 року по справі № 3/10 такою, що прийнята з правильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд
касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести
до її зміни чи скасування у справі №3/10.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Комсомольської міської ради залишити без
задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 17.07.2006 р. залишити без змін.
Справу № 3/10 повернути до Господарського суду Полтавської
області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.