ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 року № К-10885/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
за участю представників:
позивача: Гафтонюк В.В., дов. № 54 від 02.11.2007 р.;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р.
та рішення господарського суду Львівської області від
07.10.2004 р.
у справі № 5/2045-19/258 господарського суду Львівської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа
Пак"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.
Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2004 р. ТОВ "Альфа Пак" звернулось до господарського
суду Львівської області з позовом (з урахування уточнення позовних
вимог від 06.10.2004 р. № 153) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Шевченківському районі м. Львова №
0002122320/0/12832 від 28.05.2004 р. в частині визначення до
сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі
83952,40 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від
07.10.2004 р. у справі № 5/2045-19/258, залишеним без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р., визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
ДПI у Шевченківському районі м. Львова № 0002122320/0/12832 від
28.05.2004 р. в частині зобов'язання позивача щодо сплати суми
донарахованого податку на прибуток та фінансових санкцій в розмірі
83952,40 грн.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
мотивовані неправомірністю визначення податковим органом позивачу
податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 83952,40
грн. в зв'язку з тим, що декларація з податку на прибуток
підприємства за 11 місяців 2003 р. була своєчасно подана позивачем
та сплачено податок на прибуток.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх
інстанцій, ДПI у Шевченківському районі м. Львова оскаржила їх в
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм
матеріального права, скаржник просить скасувати рішення
господарського суду Львівської області від 07.10.2004 р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р. в частині задоволених позовних вимог і винести нове
рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2005 р.
вказана касаційна скарга разом з матеріалами справи, в зв'язку з
набранням 01.09.2005 р. чинності Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, була передана для розгляду Вищому
адміністративному суду України.
В судовому засіданні представник позивача просив залишити
касаційну скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові
рішення - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не
зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час
розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
неприбуття сторін або інших осіб,
які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату,
час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду
справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що ДПI у Шевченківському районі м. Львова проведено
документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства ТОВ "Альфа Пак" за період з 14.11.2002 р.
по 31.12.2003 р., за результатами якої складено акт від 26.05.2004
р. за № 345/123-2/32182264.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, 28.05.2004 р.
ДПI у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0002122320/0/12832, яким позивачу визначено
суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі
88282,80 грн., в тому числі основний платіж в сумі 73142 грн. та
фінансові санкції в сумі 15 140,80 грн.
При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що в
річній декларації з податку на прибуток, поданій за 2003 рік,
позивач не заповнив рядок 14 "податкове зобов'язання звітного
періоду", який обчислюється за формулою як різниця рядків 12 і 13.
На цій підставі відповідач зробив висновок, що позивач занизив
податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2003 р.
Пунктом 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
для визначення розмірів і
сплати податку на прибуток визначені податкові періоди: звітний
(податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного
року і закінчується 31 грудня поточного року, та звітний
(податковий) квартал.
Пунктом 16.4 ст. 16 цього ж Закону встановлено, що податок
сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за
звітним кварталом.
Платники податку у строки, визначені Законом, подають до
податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний
квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного
фінансового року.
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що податкові
декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що
дорівнює, зокрема календарному кварталу, або календарному
півріччю. Цією ж статтею передбачено, що у разі якщо податкова
декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік
розраховується наростаючим підсумком на підставі показників
базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал,
півріччя, три квартали або рік, згідно з відповідним законом з
питань оподаткування, така декларація подається у строки,
визначені для такого базового податкового періоду. Отже, в даному
випадку "базовий податковий період" - це податковий період
визначений Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Пунктом 16.15 ст. 16 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що порядок
ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток
підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним
податковим органом.
Пунктом 1.5 Наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 "Про
затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства
та порядку її складання" ( z0271-03 ) (z0271-03)
встановлено, що податок на
прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується
за правилами встановленими п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
З вищенаведеного випливає, що кожна декларація про прибуток
підприємства, складається за кожний звітний квартал, а річна
декларація складається наростаючим підсумком і включає узгоджені
суми податку за всі попередні періоди.
Статтею 14 Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р.
( 349-15 ) (349-15)
додатково встановлена вимога в 2003 р., яка передбачає,
що при переході до нових податкових періодів платник податку
повинен здійснити сплату податку за результатами січня 2003 р. та
за результатами 11 місяців 2003 р.
Як вбачається з матеріалів справи, судовими інстанціями
встановлено, що декларація з податку на прибуток підприємства за
11 місяців 2003 р. була своєчасно подана позивачем і податок на
прибуток сплачено.
Проте, позивач не заповнив рядок 14 вказаної декларації, але
вніс всю необхідну інформацію у рядки 12 і 13. Сума, що дорівнює
різниці рядків 12 і 13 повторюється у рядку 17 "як сума податку до
сплати", і ця сума визначена вірно та податок на прибуток
сплачено.
В зв'язку з цим, не заповнення позивачем рядка 14 річної
декларації за 2003 рік судами визнано арифметичною опискою.
На підставі викладеного вище, судами зроблено обгрунтований
висновок, що позивачем правильно нараховано, подано декларацію та
сплачено суму податку на прибуток за 11 місяців 2003 року, тому ця
сума є узгодженою, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення в
частині донарахування сум податку на прибуток за 11 місяців 2003
року є неправомірним.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі №
5/2045-19/258 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми
матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 07.10.2004 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.