У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Пилипчук Н.Г.
Рибченка А.О.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився.
Відповідача: Москаленко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.03.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.04.2005 р.
у справі № 33/30
за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства з
іноземними інвестиціями у формі акціонерного товариства закритого
типу "Атлант-Україна"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі
м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПI у Дніпровському
районі м.Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0005092306/1 від 06.12.2004 р., яким
застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18880,00 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.03.2005 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 25.04.2005 р., позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0005092306/1 від
06.12.2004 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій
у розмірі 18540,00 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових
рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з
підстав порушення норм матеріального права.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, представника
у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та
місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових
рішень, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням
позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу за результатами якої складено акт
№7802/23-14344743/842 від 20.10.2004 р.
Перевіркою встановлено, що позивачем здійснюється реалізація
та надання побутових послуг (з перевірки та настройки
радіотелевізійної апаратури) за готівку без придбання відповідного
торгового патенту. На час перевірки попередня книга обліку
розрахункових операцій (реєстр №2653002255/02 від 04.02.2004 р.)
була відсутня. З розрахункової книжки №2653002255/3,
зареєстрованої 29.09.2004 р. ДПI у Дніпровському районі м. Києва,
та розрахункової квитанції (серії БААД №061105 від 10.10.2004 р.
на загальну суму 2844,00 грн.) вбачається, що була проведена
розрахункова операція. Але згідно контрольних стрічок реєстратора
розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій та
Z-звіту РРО №0593 від 10.10.2004 р., знятого о 17 год. 20 хв.,
операція продажу на суму 2844,00 грн. по реєстратору розрахункових
операцій позивачем не проведена. В книзі обліку розрахункових
операцій запис в розділі 4 облік ремонтів та технічного
обслуговування РРО відсутній.
На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове
повідомлення-рішення №0005092306/1 від 06.12.2004 р., яким до
позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18880
грн. за порушення п.п.1, 6 ст.3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Згідно приписів ст. 3-1 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
патентуванню
підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється
суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними
(відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях,
їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому
Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних
послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові
кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи
кредитні картки.
Як встановлено у справі позивач здійснює діяльність з
реалізації товарів непродовольчої групи - технічно складних
електропобутових товарів та проводить безоплатну передпродажну
перевірку їх дії, з метою перевірки якості та робочого стану
товарів (апаратури), що передбачено Правилами роздрібної торгівлі
непродовольчими товарами, затвердженими Наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України від
11.03.2004р. №98 ( z0379-04 ) (z0379-04)
.
Відповідно до пп.2.4.10 п.2.4 розділу 2 Правил роздрібної
торгівлі непродовольчими товарами при продажу електропобутових
товарів працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані в
присутності покупця перевірити їх якість, комплектність, наявність
технічного паспорта, гарантійного талона, інструкції з
експлуатації, точність міри або кількості (шнура, проводу, дрібних
товарів) та в обов'язковому порядку заповнити гарантійний талон.
Технічно складні електропобутові товари та
електроосвітлювальна арматура, електролампи перевіряються в дії.
Таким чином, здійснення позивачем передпродажної перевірки
дії складних електропобутових товарів не являється діяльністю, що
пов'язана з наданням платних послуг для задоволення особистих
потреб замовника за готівкові кошти, а є обов'язком, прямо
передбаченим Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими
товарами, що поширюються на всіх суб'єктів господарської
діяльності на території України незалежно від форм власності, які
пройшли реєстрацію в установленому порядку та здійснюють продаж
непродовольчих товарів.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій, що передпродажна перевірка
дії складних електропобутових товарів не є побутовою послугою в
розумінні Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
і не потребує
патентування, відповідачем не доведено факт надання позивачем
побутових послуг, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій в
розмірі 4320,00 грн. є неправомірним.
Згідно з п.1 ст.3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на період виходу з ладу реєстратора
розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі
тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення
електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з
використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової
книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого
резервного реєстратора розрахункових операцій.
У справі встановлено, що 10.10.2004 р. позивач здійснив
операцію з продажу товарів, а саме холодильника Снайге 310 RF
вартістю 2169,00 грн. та газової плити Норд 501-4 вартістю 675,00
грн., а всього на суму 2844,00 грн., із застосуванням
розрахункової книжки №2653002255/3, зареєстрованої ДПI у
Дніпровському районі м. Києва 29.09.2004р., та розрахункової
квитанції серії БААД №061105 через неможливість використання
реєстратора розрахункових операцій, у зв'язку зі збоєм у роботі
комп'ютерної програми, яка є складовою частиною реєстратора
розрахункових операцій як програмно-технічного комплексу і
обслуговує його, тобто через вихід з ладу реєстратора
розрахункових операцій.
Дана операція з продажу товарів була відображена позивачем у
розділах 2 та 3 книги обліку розрахункових операцій.
Після відновлення роботи касового апарату сума 2844,00 грн.
була проведена позивачем через реєстратор розрахункових операцій,
що відображено у контрольній стрічці за 11.10.2004 р. У розділі 2
книги обліку розрахункових операцій за 11.10.2004 р. було
зазначено про те, що сума за 10.10.2004 р. у розмірі 2844,00 грн.
увійшла до Z-звіту за 11. 10.2004р., а в розділі 3 книги обліку
розрахункових операцій навпроти номеру розрахункової квитанції
серії БААД 061105 від 10.10.2004 р. зроблено посилання на Z-звіт
№594 від 11.10.2004р.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем п.1
ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
під час проведення розрахункової операції з продажу
товару на суму 2844,00 грн.
Не знайшло свого підтвердження і виявлене під час перевірки
порушення п.6 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки позивачем доведено забезпечення
зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та
розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Щодо порушення позивачем встановленого порядку використання
розрахункової книжки, а саме не відображення 10.10.2004 року в
розділі 4 Книги обліку розрахункових операцій відомостей щодо
ремонту або технічного обслуговування РРО, то за зазначене
порушення відповідно до п.3 ст.17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачена відповідальність у
вигляді застосування фінансових санкцій у розмірі двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340,00 грн.), що не
заперечується позивачем.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої
та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права
дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду м.Києва від 16.03.2005 р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р. -
без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
Н.Г.Пилипчук
А.О.Рибченко О.I.Степашко
Повний текст складено 05.11.2007 р.