ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31 жовтня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого - судді Кравченко О.В.
 
     суддів: Васильченко Н.В.,  Гордійчук  М.П.,  Леонтович  К.Г.,
Матолича С.В.
 
     при секретарі - Капустинському М.В.
 
     за участю представників: ТОВ фірми "Каскад"  Шведченка  О.В.,
ТОВ "Дніпробетон" Заіменка Д.В.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
справу за касаційними скаргами Дніпропетровської міської  ради  та
товариства  з  обмеженою  відповідальністю   фірми   "Каскад"   на
постанову господарського суду  Дніпропетровської  області  від  21
квітня  2006  року  та  ухвалу   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду від 11 липня 2006 року  у  справі  за  позовом
товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Дніпробетон"   до
Дніпропетровської  міської  ради,  треті  особи:  Дніпропетровське
обласне управління  земельних  ресурсів,  Дніпропетровське  міське
управління   земельних   ресурсів,    товариство    з    обмеженою
відповідальністю  "Продбаза"  про  визнання   частково   недійсним
рішення міської ради, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В грудні 2005 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"Дніпробетон" звернулося в  суд  з  позовом  до  Дніпропетровської
міської ради, в  якому  з  урахуванням  уточнення  позовних  вимог
просило:
 
     - визнати недійним рішення  сесії  Дніпропетровської  міської
ради IV скликання від 13.07.2005р. № 405/29 в частині  пунктів  1,
10 та 11;
 
     - визнати недійним рішення  сесії  Дніпропетровської  міської
ради IV скликання від 13.07.2005р. № 405/29  в  частині  пункту  2
щодо затвердження проекту відведення земельних ділянок, складеного
ТОВ  "Бізнес-Експерт"  та  передачу   земельної   ділянки   площею
2,5098га.
 
     Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірні положення  рішення
міської ради, прийняті з перевищенням компетенції органу місцевого
самоврядування, чим  порушені  права  позивача  щодо  користування
земельною ділянкою, тому на  підставі  ст.155  Земельного  кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
         такий акт підлягає скасуванню в даній частині.
 
     Постановою господарського суду Дніпропетровської області  від
21 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 11  липня  2006  року,  позов
задоволено:
 
     - визнано недійсним рішення сесії Дніпропетрсівської  міської
ради IV скликання від 13.07.2005р. за № 405/29 у  частині  пунктів
1, 10 та 11;
 
     - визнано недійсним рішення сесії  Дніпропетровської  міської
ради IV скликання від 13.07.2005р. за №405/29 у частині  пункту  2
щодо затвердження проекту відведення земельних ділянок, складеного
ТОВ "Бізнес-Експерт" та передачі земельної ділянки  площею  2,5098
га.
 
     Не погоджуючись з ухваленими  по  справі  судовими  рішеннями
Дніпропетровська   міська   рада   та   товариство   з   обмеженою
відповідальністю   фірма    "Каскад"    звернулися    до    Вищого
адміністративного суду України  з  касаційними  скаргами,  в  яких
просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій,  а
також: Дніпропетровська міська рада - ухвалити  нове  рішення  про
задоволення позовних вимог; ТОВ фірма "Каскад" - направити  справу
на  новий  розгляд,  оскільки  при  розгляді   заявленого   позову
порушуються його права.
 
     Перевіривши юридичну оцінку обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  проаналізувавши  правильність  застосування  судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  Вищого
адміністративного суду України  вважає,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Як встановлено судами  попередніх  інстанцій,  13.07.2005  р.
сесією Дніпропетровської міської ради IV скликання  було  прийнято
рішення №405/29 "Про передачу земельних ділянок по вул.Гаванській,
4-Л  в  оренду  та   спільну   оренду   товариству   з   обмеженою
відповідальністю "Продбаза" по  фактичному  розміщенню  виробничої
будівлі та споруд".
 
     Згідно з даним рішенням №405/29 було, зокрема:
 
     - припинено   право   постійного   користування    земельними
ділянками  площею   18,2432га   і   площею   0,1764га   відкритого
акціонерного    товариства     промислово-будівельної     компанії
"Придніпровський завод", що визначено згідно з рішенням  виконкому
міської ради народних депутатів від 16.06.1994р. №667 "Про  видачу
Державного  акту  на  право  постійного   користування   земельною
ділянкою по вул.Гаванській, 4 відкритому  акціонерному  товариству
промислово-будівельній   компанії   "Придніпровський   завод"   по
фактичному розміщенню";
 
     - затверджено проект відведення земельних ділянок і  передано
земельні ділянки ТОВ "Продбаза" за рахунок земель, раніше  наданих
у постійне користування ВАТ ПБК "Придніпровський завод";
 
     - визнано такими, що  втратили  чинність,  рішення  виконкому
міської ради  народних  депутатів  від  16.06.1994р.  за  №667  та
Державний  акт  на  право  постійного  користування   землею   від
27.06.1994р. ДПД 84 №000064;
 
     - зобов'язано ТОВ "Дніпробетон" звернутися  до  міської  ради
для переоформлення  документів  на  право  користування  земельною
ділянкою по вул.Гаванській, 4.
 
     Судами вірно встановлено, що  рішенням  виконавчого  комітету
Дніпропетровської міської ради  народних  депутатів  за  №667  від
16.06.1994р. "Про  видачу  Державного  акту  на  право  постійного
користування земельною ділянкою по  вул.Гаванській,  4  відкритому
акціонерному    товариству     Промислово-будівельній     компанії
"Придніпровський завод" по фактичному розміщенню" було надано  ВАТ
ПБК  "Придніпровський  завод"  у  постійне  користування  земельну
ділянку площею 21,1464га по вул.Гаванській, 4.
 
     На підставі  зазначеного  рішення  27.06.1994р.  був  виданий
Державний акт на право постійного користування землею, в  який  на
підставі рішення виконавчого  комітету  Дніпропетровської  міської
ради від 17.12.1998  року  за  №2489,  рішення  міської  ради  від
18.12.2002 року №157/5, рішення міської ради від  16.02.2005  року
№199/25 вносилися зміни стосовно землекористування, що підтверджує
користування позивачем спірною земельною ділянкою.
 
     Відповідно  до  рішення  загальних  зборів   акціонерів   від
10.03.2004 року ВАТ ПБК "Придніпровський завод" було перейменовано
у  ВАТ  "Дніпробетон",  правонаступником  якого  є  товариство   з
обмеженою  відповідальністю  "Дніпробетон",  при  цьому  вносилися
зміни  в  Статут  тільки  відносно  назви  Товариства  (без   його
ліквідації, реорганізації чи зміни напрямку діяльності).
 
     Оскаржуваним рішенням міська рада припинила право  постійного
користування   земельними   ділянками   відкритого    акціонерного
товариства   промислово-будівельної   компанії    "Придніпровський
завод", що було визначено  Державним  актом  на  право  постійного
користування земельною ділянкою по вул.Гаванській,  4  та  визнано
таким,  що  втратило  чинність,  рішення  виконкому  міської  ради
народних депутатів від 16.06.1994р. за №667 на  Державний  акт  на
право постійного користування землею від 27.06.1994р.
 
     Порядок і підстави припинення права  постійного  користування
землею  встановлені   главою   22   Земельного   кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
        . Згідно ст.141 ЗК України підставами припинення  права
користування земельною ділянкою  є:  а)  добровільна  відмова  від
права користування  земельною  ділянкою;  б)  вилучення  земельної
ділянки у  випадках,  передбачених  цим  Кодексом;  в)  припинення
діяльності  державних  чи  комунальних  підприємств,  установ   та
організацій; г)  використання  земельної  ділянки  способами,  які
суперечать екологічним вимогам; г) використання земельної  ділянки
не за цільовим призначенням; д) систематична  несплата  земельного
податку або орендної плати.
 
     Відповідач у спірному рішенні,  припиняючи  право  постійного
користування земельною  ділянкою,  не  навів  підстави,  за  якими
припинене право на  постійне  користування  землею,  що  є  грубим
порушенням ст.141 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
         .
 
     Посилання  відповідача  на  ті  обставини,  що   мало   місце
добровільна відмова від земельної ділянки, судами обгрунтовано  не
прийняті як доказ, оскільки на вказану підставу немає  посилань  у
оскаржуваному рішенні від 13.07.2005 р.,  а  за  змістом  наданого
листа, датованого 4.02.2002 р., стояло  питання  щодо  вилучення  
частини  земельної  ділянки  ТОВ  "Виробник"  відповідно  договору
оренди та компанії "Дніпроенерго", дописка в листі  після  підпису
керівника та печатки не відповідає основному  змісту.  Крім  того,
лист датований 4.02.2002  р.  та  підписаний  директором  ВАТ  ПБК
"Придніпровський завод" був зареєстрований у виконавчому комітеті,
а спірне рішення міською радою приймалося 13.07.2005 р.,  коли  за
Статутом   діяло   товариство   з    обмеженою    відповідальністю
"Дніпробетон".
 
     Згідно ч.2 ст.149 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
         вилучення  земельних
ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень
компетентних органів (у даному випадку - міської ради)  відповідно
до їх повноважень. При цьому, земельні ділянки, які були надані  у
постійне користування можуть вилучатися  лише  для  суспільних  та
інших потреб.
 
     Таким чином,  міська  рада  мала  право  за  згодою  заявника
вилучити надану йому у постійне користування земельну ділянку  для
суспільних та інших  потреб.  Однак,  при  розгляді  питання  щодо
припинення  права  користування  земельною  ділянкою   згоди   від
користувача землею ТОВ "Дніпробетон"  про  відмову  від  земельної
ділянки чи її вилучення - не надходило.
 
     Разом  з  тим,  міська  рада  припинила  право   користування
позивачем земельною ділянкою у зв'язку з добровільною відмовою від
права користування, що не відповідає  вимогам  чинного  земельного
законодавства.
 
     Крім  того,  згідно  ч.3  ст.142   ЗК   України   ( 2768-14 ) (2768-14)
        
припинення права постійного користування земельною ділянкою в разі
добровільної відмови землекористувача здійснюється за його  заявою
до власника земельної ділянки.  ВАТ  ПБК  "Придніпровський  завод"
звернулося із заявою до  міського  голови,  який  не  є  власником
земельної  ділянки,  а  заява  була   отримана   Дніпропетровським
міськвиконкомом, який також  не  є  власником  земельної  ділянки.
Дніпропетровська  міська  рада,  яка  в  силу  ст.12  ЗК   України
( 2768-14 ) (2768-14)
         розпоряджається землями комунальної власності, є іншою
юридичною особою.
 
     Визнаючи  неправомірним  спірне   рішення   в   частині   п.2
(затвердження проекту відведення земельних ділянок, складеного ТОВ
"Бізнес-Експерт" та передачі земельних ділянок  площею  2,5098  га
ТОВ "Продбаза"), суди попередніх інстанцій вірно посилаються на ту
обставину,  що  лист  державного  підприємства  "Центр  державного
земельного кадастру при Держкомземі України" №169  від  17.11.2005
року  підтверджує  факт  правового  та   просторового   накладення
проектних земель на територію позивача.
 
     Згідно ст.116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
         надання  у  користування
земельної ділянки, що перебуває у  власності  або  у  користуванні
провадиться  лише  після  вилучення   (викупу)   її   у   порядку,
передбаченому ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
         .
 
     Таким чином, суди  попередніх  інстанцій  дійшли  до  вірного
висновку, що спірне  рішення  прийняте  з  порушенням  компетенції
органу  місцевого  самоврядування  та  порушує  права  і  інтереси
землекористувача, що є підставою визнання пунктів 1, 2, 10  та  11
спірного рішення недійсними.
 
     Судова колегія вважає, що прийнятими  судовими  рішеннями  не
порушувалися   права   та   інтереси   товариства   з    обмеженою
відповідальністю фірми "Каскад", скаржник не надав  доказів  таких
порушень, тому  скарга  товариства  безпідставна  та  не  підлягає
задоволенню.
 
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанції   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
 
     Колегія суддів вважає, що доводи касаційних  скарг  не  дають
підстав для висновку  про  неправильне  застосування  судами  норм
матеріального чи процесуального  права,  яке  призвело  або  могло
призвести до неправильного вирішення справи.
 
     З  урахуванням  викладеного,  судами  першої  і   апеляційної
інстанцій винесені законні і обгрунтовані рішення, постановлені  з
дотриманням норм матеріального та процесуального права  і  підстав
для їх скасування не вбачається.
 
     Керуючись        ст.ст.220,221,223,224,230,231        Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України,-
 
                        У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційні скарги Дніпропетровської міської ради та товариства
з  обмеженою  відповідальністю   фірми   "Каскад"   залишити   без
задоволення.
 
     Постанову господарського суду Дніпропетровської  області  від
21 квітня 2006  року  та  ухвалу  Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду від 11 липня 2006 року - залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення  та
оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Судді: