ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30 жовтня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович  К.Г.,  Маринчак
Н.Є..
 
     розглянувши у попередньому розгляді касаційну  скаргу  ДПI  у
Печерському районі м. Києва на постанову  господарського  суду  м.
Києва  від  22.05.2006р.   та   ухвалу   Київського   апеляційного
господарського суду від 13.09.2006р. у справі  за  позовом  ДПI  у
Печерському районі м. Києва до ТОВ " Ельдорадо-Україна", ТОВ "Стек
Iмпекс" про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Державна податкова інспекція у Печерському  районі  м.  Києва
звернулась до суду з позовом про  визнання  недійсним  договору  №
11/14  від  14.11.2003р.,   укладеного   між   відповідачами   ТОВ
"Ельдорадо-Україна 
( надалі відповідач - 1 )
та ТОВ "Стек Iмпекс"
( надалі відповідач - 2 )
, зобов"язання відповідача 2 повернути на користь відповідача 1 грошові кошти, отримані за продукцію, передану згідно видаткових накладних від 12.12.2003р. №РН-0000105, від 12.12.2003р. № РН-0000106, від 13.12.2003р № РН-0000107, від 13.12.2003р. № РН-0000108, від 17.12.2003р. № РН-0000109, від 19.12.2003р. № РН-0000110, від 21.12.2003р № РН-0000111, від 21.12.2003р. № РН-0000112, від 21.12.2003р. № РН-0000113, від 21.12.2003р. № РН-0000114, від 21.12.2003р. № РН-0000115, від 23.12.2003р. № РН-0000116, від 24.12.2003р. № РН-00001118, від 25.123.2003р. № РН-0000119, від 08.01.2004р. № РН-0000120, від 08.01.2004р. № РН-0000121, від 08.01.2004р. № РН-0000122, від 20.01.20043р. № РН-0000123, від 20.01.2004р. № РН-0000124, від 21.01.2004р. № РН-0000125, від 23.01.2004р. № РН-0000126, від 23.01.2004р. № РН-0000127, на загальну суму 3 177 333 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 529 555 грн. 56 коп. та стягнення з відповідача 1 в доход державного бюджету продукції, отриманої від відповідача 2 згідно видаткових накладних від 12.12.2003р. № РН-0000105, від 12.12.2003р. № РН-0000106, від 13.12.2003р. № РН-0000107, від 13.12.2003р. № РН-0000108, від 17.12.2003р. № РН-0000109, від 19.12.2003р. № РН-0000110, від 21.12.2003р № РН-0000111, від 21.12.2003р. № РН-0000112, від 21.12.2003р. № РН-00001113, від 21.12.2003р. № РН-0000114, від 21.12.2003р № РН-0000115, від 23.12.2003р. № РН-0000116, від 24.12.2003р. № РН-0000118, від 25.12.2003р. № РН-0000119, від 08.01.2004р. № РН-0000120, від 08.01.2004р. № РН-0000121, від 08.01.2004р № РН-0000122, від 20.01.2004р. № РН-0000123, від 20.01.2004р. № РН-0000124, від 21.01.2004р. № РН-0000125, від 23.01.2004р. № РН-0000126, від 23.01.2004р. № РН-0000127 на загальну суму 3 177 333 грн. 40 коп. у тому числі 529 555 грн. 56 коп.
 
     Постановою господарського  суду  м.  Києва  від  22.05.2006р.
відмовлено в задоволенні позовних вимог.
 
     Ухвалою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
13.09.2006р. апеляційна скарга ДПI у Печерському районі  м.  Києва
залишена без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва
від 22.05.2006р. - без змін.
 
     Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,  ДПI  у
Печерському районі м. Києва звернулася  з  касаційною  скаргою  до
Вищого адміністративного суду України, у  якій  просить  скасувати
вищезазначені судові рішення. ухвалити нове судове  рішення,  яким
задовольнити позовні  вимоги  в  повному  обсязі,  посилаючись  на
порушення норм матеріального та процесуального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як   встановлено   судом,   Між   Товариством   з   обмеженою
відповідальністю  "Ельдорадо-Україна"  та  товариством   обмеженою
відповідальністю "Стек Iмпекс" був укладений договір  №  11/1  від
14.11.2003р. про поставку продукції, перелік,  ціна  та  кількість
якої зазначається у накладних.
 
     Відповідачем - 2 на підтвердження постачання  продукції  були
виписані  видаткові  накладні   від   12.12.2003   №   РН-0000105,
від12.12.2003  №  РН-0000106,  від  13.12.2003  №  РН-000107,  від
13.12.2003  №  РН-0000108,  від  17.12.2003  №   РН-0000109,   від
19.12.2003 № РН-30110, від 21.12.2003 № РН-0000111, від 21.12.2003
№  РН-0000112,  від  21.12.2003  №  РН-30113,  від  21.12.2003   №
РН-0000114,  від  21.12.2003  №  РН-0000115,  від   23.12.2003   №
РН-30116,  від  24.12.2003  №   РН-0000118,   від   25.12.2003   №
РН-0000119,  від  08.01.2004  №   РН-00120,   від   08.01.2004   №
РН-0000121,  від  08.01.2004  №  РН-0000122,  від   20.01.2004   №
РН-00123,  від  20.01.2004  №   РН-0000124,   від   21.01.2004   №
РН-0000125,  від  23.01.2004  №   РН-00126,   від   23.01.2004   №
РН-0000127, на загальну суму 3 177 333 грн. 40  коп.  На  підставі
писаних видаткових накладних відповідач-1  оприбуткував  товар  на
вказану вище суму.
 
     Відповідачем-1 в  оплату  за  отриманий  товар  безготівковим
шляхом перераховано на розрахунковий рахунок відповідача-2 грошові
кошти у сумі 3 177 333,40 грн.. що не заперечує позивач.
 
     Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних  положень  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , який вступив в дію з 01.01.2004р., цей
кодекс застосовується до  цивільних  відносин,  що  виникли  після
набрання ним чинності. Щодо цивільних  відносин,  які  виникли  до
набрання чинності  цивільним  кодексом  України,  положення  цього
Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
 
     Враховуючи. що правовідносини між сторонами  виникли  у  2003
році та продовжувались у січні-лютому 2004р.. тому колегія  суддів
вважає, що необхідно  _  застосовувати  норми  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
        , який набрав чинності, не
містить такі публічно-правові наслідки укладання недійсної  угоди,
які були встановлені. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки)  у
вигляді  публічно-правової  санкції-стягнення  в  доход   держави,
одержаного однією чи обома сторонам за угодою, за укладання  угоди
з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
 
     Наслідком укладання угоди, яка порушує  публічний  порядок  (
ст.   228   Цивільного   кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
        ),   не   є
адміністративно-правова конфіскація.
 
     За змістом ч. 2 ст.  5  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  кодекс  має
зворотну дію у часі у випадках, коли він  пом'якшує  або  скасовує
відповідальність особи.
 
     Таким чином, посилання позивача на ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        
є помилковим.
 
     Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України  "Про
судову практику про визнання угод недійсними" від 28.04.1978  №  3
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
          (з  змінами  та  доповненнями)  угода  може  бути
визнана недійсною лише з підстав  і  з  наслідками,  передбаченими
законом.
 
     Встановлено, що в  обгрунтування  своїх  вимог  про  визнання
недійсним договору № 11/14 від 14.11.2003р., а також про наявність
умислу  на  укладення  договору  з  метою,   завідомо   суперечною
інтересам держави, позивач посилається на  неподання  відподачем-2
податкової звітності  до  ДПI  та  на  невідповідність  зазначеної
юридичної  адреси  з  фактичним  місцезнаходженням,  але   з   цім
твердженням позивача колегія не може погодитись, оскільки не  може
бути підтверджена наявність умислу на укладення  спірної  угоди  з
метою  ухилитися  від  сплати  податків  лише  фактами   неподання
податкової  звітності  до  ДПI   та   невідповідністю   зазначеної
юридичної адреси з фактичним місцезнаходженням.
 
     Відповідно до п. 1.12  ст.  1  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        "  контролюючий  орган  -
державний  орган,  який  у  межах  своєї  компетенції,  визначеної
законодавством, здійснює контроль за своєчасністю,  достовірністю,
повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів)  та
погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.  Вичерпний
перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього  Закону.
Стосовно  податків   і   зборів   (обов'язкових   платежів),   які
справляються  до  бюджетів  та  державних  цільових  фондів,  крім
зазначених  у  підпунктах  2.1.1-2.1.3  цього  пункту   є   органи
державної податкової служби.
 
     Згідно з п. "а", п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону  України
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами   та   державними   цільовими    фондами"    ( 2181-14 ) (2181-14)
        
контролюючий  орган   зобов'язаний   самостійно   визначити   суму
податкового зобов'язання платника податків у  разі  якщо:  платник
податків не подає у встановлені строки податкову  декларацію;  або
якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових
зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
 
     Крім того,  як  вірно  встановив  суд,  позивачем  не  надано
доказів (актів перевірок та прийнятих на їх підставі рішень)  щодо
невиконання  ТОВ   "Стек   Iмпекс"   податкових   зобов'язань   за
оспорюванню угодою.
 
     Колегія суддів погоджується з твердженням суду, що  позивачем
не доведено факту наявності суб'єктивного чинника  правопорушення,
а відповідно  і  умислу  у  відповідачів,  чи  одного  з  них,  на
укладення спірної угоди з  метою  приховування  від  оподаткування
доходів, а ухилення однією із сторін від  сплати  податків,  після
здійснення угоди відповідно до діючого законодавства  України,  не
може бути підставою для визнання угоди недійсною, а тягне за собою
адміністративну та  кримінальну  відповідальність  посадових  осіб
суб'єкта підприємницької діяльності.
 
     Також позивачем не надано доказів притягнення до кримінальної
відповідальності  (за   ухилення   від   оподаткування,   фіктивне
підприємництво,  підроблення  документів  тощо)   посадових   осіб
Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек Iмпекс".
 
     Таким  чином,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що   судом
правильно встановлено обставини справи та ухвалене судове  рішення
з додержанням норм матеріального та процесуального права.
 
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  220-1,   221,   224,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ДПI у Печерському районі м.  Києва  залишити
без задоволення, а постанову  господарського  суду  м.  Києва  від
22.05.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 13.09.2006р. - без змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді :