ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представника
відповідача: Лінніка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Нахімовському районі м. Севастополя
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 24.03.3005 р.
у справі № 20-3/244
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто"
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.
Севастополя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 24.11.2004
р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.03.2005 р., позов задоволено. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у Нахімовському рай
оні м. Севастополя № 0000812330/0 (2380/23-3) від 06.05.2004 у
сумі 2760грн.; № 0000802330/0 (2379/17-01) від 06.05.2004р. у сумі
1836 грн.; № 0000812330/1 (2968/23-3) від 15.07.2004 у сумі 2760
грн.; № 0000802330/1 (2967/23-3) від 15.07.2004р. у сумі 1836 грн.
Стягнуто з ДПI у Нахімовському районі міста Севастополя на користь
ВАТ "Таврія-Авто" державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00
грн.
Судові рішення мотивовані тим, що Виробничо-торгівельна філія
ВАТ "Таврія-Авто" "Севастопольська станція технічного
обслуговування" правомірно нараховувала доход від оренди приміщень
у розмірі орендних платежів, який надходив до нього у
відповідності до умов договору, оскільки об'єктом оподаткування
податком на прибуток та податком на додану вартість є суми
грошових коштів, передані безпосередньо планку податків. Рішення
про донарахування податків та стягнення штрафних санкцій має бути
прийнято до юридичної особи, яка несе відповідальність за
порушення податкового законодавства філією.
ДПI у Нахімовському районі м. Севастополя подала касаційну
скаргу, якою просить скасувати постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 24.03.2005 р. та у
задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судом норм
матеріального права, а саме: п.п. 1.1. ст.1, п. 17.1.3 п. 17.1 ст.
17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 р. № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
(із змінами та доповненнями),
п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподатковування
прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97 (із змінами та
доповненнями).
Представник податкової інспекції у судовому засіданні
підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце
касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання
не направив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали
справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ВАТ
"Таврія-Авто" створено відповідно до рішення Правління ВАТ
"Таврія-Авто", місто Сімферополь (протокол №1 від 14.07.1993). ВАТ
"Таврія-Авто" має структурний підрозділ - Севастопольську станцію
технічного обслуговування, яка діє на підставі Положення про
виробничо-торгову філію та здійснює фінансово-господарську
діяльність. Для здійснення філією господарської діяльності ВАТ
"Таврія-Авто" закріпило за філією майно, вартість якого
відображається на її балансі.
За результатами проведеної перевірки Виробничо-торгівельної
філії ВАТ "Таврія-Авто" "Севастопольська станція технічного
обслуговування" з питання дотримання податкового та валютного
законодавства за період з 01.04.2002 по 31.12.2003р. складено акт
перевірки № 3665/23-336/237 від 30.04.2004р.
На підставі акту перевірки ДПI у Нахімовському районі міста
Севастополя прийняла спірні податкові повідомлення-рішення згідно
з якими Виробничо-торгівельній філії ВАТ "Таврія-Авто"
"Севастопольська станція технічного обслуговування" була
донарахована сума податкових зобов'язань. Вважає, що філія мала
включити до складу валових доходів орендну плату у повному обсязі,
оскільки із приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від
22.05.1997 р. № 283/97 перерозподіл коштів між філією та головним
підприємством не впливає на розмір валового доходу філії і розміру
податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану
вартість.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх
інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова
інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно
встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова
оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні
відносини.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій,
згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 15.02.2002р.
№ 2 ВАТ "Таврія-Авто" надало в оренду ТОВ "Деан" нежитлове
приміщення, загальною площею 348кв.м., за адресою: місто
Севастополь, вул.Горпіщенко, 38, яке знаходиться на балансі філії.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що 70 % від суми орендної
плати перераховується на розрахунковий рахунок
Виробничо-торгівельної філії "Таврія-Авто" "Севастопольська
станція технічного обслуговування", а 30% від суми - на
розрахунковий рахунок ВАТ "Таврія-Авто"
Виробничо-торгівельна філія ВАТ "'Таврія-Авто"
"Севастопольська станція технічного обслуговування" відображає
вартість наданого їй майна, яке належить на праві власності ВАТ
"Таврія-Авто", у своєму балансі, здійснюючи господарську
діяльність та правомірно нараховуючи амортизацію основних фондів.
Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів
попередніх інстанцій щодо правомірності дій Виробничо-торгівельної
філії ВАТ "Таврія-Авто" "Севастопольська станція технічного
обслуговування" по нарахуванню доходу від оренди нежилих приміщень
у розмірі 70% орендних платежів, які надходять до філії та
належать їй відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із змінами та доповненнями) валовий доход - загальна
сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за їх межами.
Відповідно до п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(із змінами, внесеними згідно із Законом України від
18.11.1997 р. № 639/97-ВР ( 639/97-ВР ) (639/97-ВР)
) датою збільшення валового
доходу вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський
рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що
підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за
готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за
відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі,
що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а
для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт
(послуг) платником податку.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(із
змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.07.1999 р. №
977-XIV ( 977-14 ) (977-14)
) база оподаткування операцій з продажу товарів
(робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної
(контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими
цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,
інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових)
платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в
ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань
оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості
включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і
нематеріальних активів, що передаються платнику податку
безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з
компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих
(виконаних, наданих) таким платником податку.
Таким чином, об'єктом оподаткування податку на додану
вартість є суми грошових коштів, які передані платнику податку
безпосередньо покупцем.
Враховуючи викладене, позиція податкового органу про
обов'язок філії включати до валового доходу, окрім платежів у
розмірі 70%, й ту частину орендних платежів (у розмірі 30%), яка
відповідно до умов договору належить ВАТ "Таврія-Авто", є такою,
що суперечить встановленим обставинам у справі та не грунтується
на наведених приписах законодавства.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх
інстанцій положень п. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. №
2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) та п.п.
2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції
Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
),
згідно із якими платниками податків є також філії юридичних осіб.
Суди попередніх інстанцій не робили висновків, які б суперечили
таким приписам законодавства, натомість, встановили правомірність
відображення філією, як платником податків, в податковому обліку
бази оподаткування з податку на додану вартість та прибуткового
податку у розмірі отриманих грошових коштів. Суди також не
спростовували правомірності проведення податкової перевірки саме
щодо філії, як платника податків.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної
скарги та скасування законних і обгрунтованих рішень судів
попередніх інстанцій, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду м.Севастополя від 24.11.2004 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.03.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко