ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.
Києва про зобов"язання провести перерахунок раніше призначеної
пенсії, стягнення недоотриманої пенсії, відшкодування моральної
шкоди за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва на рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 23 лютого 2005 року та рішення апеляційного суду м.
Києва від 13 червня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.
Києва звернулося з касаційною скаргою на рішення Дарницького
районного суду м. Києва від 23 лютого 2005 року та рішення
апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2005 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання провести перерахунок
раніше призначеної пенсії, стягнення недоотриманої пенсії,
відшкодування моральної шкоди.
Зазначає, що в липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із
вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання провести перерахунок
раніше призначеної пенсії, виходячи з його фактичного заробітку в
зоні небезпеки Чорнобильської АЕС в сумі 414 крб. 94 коп. за
період з 29 по 30 квітня 1986 року та встановити її у розмірі 958
грн. 21 коп. на місяць; стягнути з відповідача суму недоотриманої
ним пенсії за період з 11 серпня 2003 року по 30 грудня 2004 року
в сумі 7541 грн. 71 коп.; стягнути з відповідача суму
недоотриманої ним пенсії за попередні 12 місяців до 11 серпня 2003
року в сумі 5 323 грн. 92 коп., стягнути з відповідача на його
користь у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Зазначав, що з 29 квітня по 15 травня 1986 року він приймав
участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Військовою частиною
№ 32207 йому була видана довідка № 22\1007 від 13 серпня 1986 року
про те, що він знаходився на навчальних зборах з 29 квітня 1986
року по 15 травня 1986 року. Крім того, йому було видано
маршрутний лист, в якому вказано дату з 29 квітня 1986 року, доза
опромінення - 27,5 ренген, час роботи - 256 годин, час слідування
до роботи і назад - 16 годин, місце роботи і вид робіт, які
виконувались..
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого
2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов"язано
управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва
з 11 серпня 2003 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи
з його заробітку в зоні Чорнобильської АЕС в сумі 414 крб.. 94
коп. за період з 29 по 30 квітня 1986 року та виплатити ОСОБА_1
суму недоотриманої пенсії з 11 серпня 2003 року. Стягнуто з
управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва
на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2005 року
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва задоволено частково. Рішення
Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2005 року в
частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в
сумі 2500 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення
моральної шкоди..
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду
України в Дарницькому районі м. Києва, судами першої та
апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та
матеріального законодавства, що призвело до постановлення
неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати
постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд..
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи
встановлено, що відповідно до довідки № 22\1007 від 13 серпня 1986
року, виданої військовою частиною № 32207, ОСОБА_1 знаходився на
учбових зборах в зоні Чорнобильської АЕС з 29 квітня по 15 травня
1986 року. Працював у вихідні та робочі дні. Згідно копії
маршрутного листа, виданого ОСОБА_1, який приймав участь у
ліквідації аварії на ЧАЕС з 29 квітня 1986 року по 15 травня 1986
року, час роботи кожного дня в зазначений період становив 16 год,
час слідування на роботу і назад кожного дня - 1 година, разом за
весь період - 16 годин, доза опромінення - 27, 5 рентген.
Відповідно до копії посвідчення НОМЕР_1, виданого 11 червня
1997 року позивачу, як інваліду 3-ї групи захворювання,
пов"язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, була призначена пенсія в
розмірі 297 грн. 57 коп.
Згідно довідки МСЕК № 540452 від 23 листопада 2000 року
ОСОБА_1 з 1 вересня 2000 року по вересень 2005 року була
встановлена друга група інвалідності, пов"язана з ліквідацією
наслідків аварії на ЧАЕС.
З 1 квітня 2002 року на підставі довідки № 265\102, виданої
ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування інституту
електрозварювання ім.. Є.О. Патона" про заробіток позивача під час
його роботи в зоні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29
квітня 1986 року по 15 травня 1986 року, ОСОБА_1 було зроблено
перерахунок його пенсії і встановлена пенсія в розмірі 572 грн. 47
коп.. Нарахування пенсії було здійснено з розрахунку заробітку
позивача за роботу на ЧАЕС в сумі 359 грн. 64 коп.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 4 квітня 2003
року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ЗАТ "Дослідний
завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім..
Є.О. Патона", відповідно до якої ЗАТ "Дослідний завод
зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.. Є.О.
Патона" виплатив ОСОБА_1 2869 грн. 94 коп., виходячи з розміру
заробітку в сумі 414,94 грн.
Оскільки розмір заробітку позивача в зоні Чорнобильської АЕС
був визначений рішенням суду, яке набрало законної сили, то суди
першої та апеляційної інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку
про задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги
висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються,
підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення
Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2005 року та
рішення апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2005 року - без
змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
передбачених ст..237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Ліпський Д.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.