ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача - Тростянецької ОДПI у Вінницькій області: Федорчука
М.А., Дудіна Л.В.
відповідача - ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес": Бондаренка Р.В.
розглянувши касаційну скаргу Тростянецької об'єднаної
державної податкової інспекції у Вінницькій області
на постанову Господарського суду Вінницької області від 04
листопада 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 16 лютого 2006 року
у справі № 10/126-04
за позовом Першого заступника прокурора Вінницької області в
інтересах держави в особі Тростянецької ОДПI у Вінницькій області
до Приватного підприємства "Аграрій" та Закритого
акціонерного товариства "Торговий дім "Брокбізнес"
про визнання недійсним договору іпотеки, -
встановив:
У серпні 2004 року Перший заступник прокурора Вінницької
області звернувся з позовом до господарського суду Вінницької
області в інтересах держави в особі Тростянецької ОДПI у
Вінницькій області про визнання недійсним договору іпотеки від
19.03.2004р. між ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" (Iпотекодержатель)
та ПП "Аграрій" (Iпотекодавець).
Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.
Останнім рішенням господарського суду Вінницької області від
04 листопада 2005р., залишеним без змін ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006р., у
задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Тростянецька ОДПI у Вінницькій області звернулась до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій
поставлено питання про скасування рішень суду першої та
апеляційної інстанцій як таких, що прийняті з порушенням норм
матеріального права, та прийняття нового рішення про задоволення
позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 19.03.2004р.
між ПП "Аграрій" та ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" було укладено
договір іпотеки. Предметом іпотеки є цілісний майновий комплекс по
виробництву цукру (Ободівський цукровий завод) - Об'єкт №1, що
розташований за адресою: Вінницька область, Тростянецький район,
с. Н.Ободівка вул. Призаводська,1. При цьому під визначенням
"майновий комплекс" сторонами зазначено - все майно та майнові
права, які належать іпотекодавцю або будуть належать йому на
момент звернення стягнення, і приймають участь в повному циклі
виробничого процесу по виготовленню цукру.
Відповідно до ст.1 вказаного Договору, він забезпечує
виконання зобов'язань Iпотекодавця перед Iпотекодержателем, які
виникають з наступних договорів:
- договір купівлі-продажу №28/7С від 30.07.2003р. (борг -
2797149,54грн.);
- договір доручення на купівлю товару №26-11 від 26.11.2003р.
(борг - 280850,46грн.)
- договір поруки №85 від 10.03.2004р..
Згідно умов договору купівлі-продажу №28/7-С від 30.07.2003р.
ПП "Аграрій" мав продати ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" товар,
який вказано у Специфікаціях до даного договору (цукор білий) а
також у строки вказані у специфікаціях.
Актом звіряння взаєморозрахунків за договором №28/7-С від
30.07.2003р. було зафіксовано станом на 23.03.2004р., що
заборгованість ПП "Аграрій" перед ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес"
існує в розмірі 2797149,54грн., яка утворилась у зв'язку з
непоставкою товару за договором у обумовлені строки після
здійснення попередньої оплати за даний товар.
Пунктом 10.1 вказаного договору купівлі-продажу вказано, що
договір діє до повного його виконання.
Договором доручення на купівлю товару №26-11 від 26.11.2003р.
ПП "Аграрій" ("Повірений") взяв на себе зобов'язання укласти від
імені ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" ("Довіритель") договір
купівлі-продажу зерна пшениці за умови попередньої 100% оплати
Довірителя на розрахунковий рахунок Повіреного.
Актом звіряння взаєморозрахунків за договором доручення на
купівлю товару №26-11 від 26.11.2003р. було зафіксовано станом на
20.01.2004р., що заборгованість ПП "Аграрій" перед ЗАТ "Торговий
дім "Брокбізнес" існує в розмірі 1874575,00грн., оскільки
Повіреним не було виконано умови договору доручення з поставки
товару не пізніше 15.01.2004р..
Пунктом 10.4 договору доручення на купівлю товару №26-11 від
26.11.2003р. передбачено, що він діє з моменту укладання до
повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань.
Згідно договору поруки №85-П від 10.03.2004р. АТ
"Iндустріально-експортний банк" ("Кредитор"), ЗАТ "Торговий дім
"Брокбізнес" ("Поручитель") та ПП "Аграрій" ("Позичальник") уклали
договір за умовами якого ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" взяв на
себе зобов'язання солідарно відповідати перед АТ
"Iндустріально-експортний банк" по зобов'язаннях ПП "Аграрій", а
саме - по кредитному договору №85-Ю від 02.12.2003р..
23.03.2004р. до ПП "Аграрій" та ЗАТ "Торговий дім
"Брокбізнес" була заявлена вимога про дострокове повернення суми
заборгованості за кредитним договором №85-Ю від 02.12.2003р. у
зв'язку з невиконанням його умов.
ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" погасив заборгованість ПП
"Аграрій" перед установою банку в сумі 3072440,00грн. як того
вимагає договір поруки №85-П від 10.03.2004р., який відповідно до
його умов діє до моменту припинення кредитного договору №85-Ю від
02.12.2003р..
Не виконані зобов'язання ПП "Аграрій" перед ЗАТ "Торговий дім
"Брокбізнес" за вказаними договорами: договором купівлі-продажу
№28/7-С від 30.07.2003р., договором дорученням на купівлю товару
№26-11 від 26.11.2003р. та договором поруки №85-П від 10.03.2004р.
відповідає зобов'язанням у договорі іпотеки від 19.03.2004р..
Законом України "Про іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
дано визначення
поняття іпотеки - це вид забезпечення виконання зобов'язання
нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні
іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі
невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати
задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно
перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому
цим Законом.
Законом "Про іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
відповідно до ч.4 ст.5 також
встановлено, що нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма
його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним
договором.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками
яких дійшли суди попередніх інстанцій, що під визначенням єдиного
майнового комплексу підприємства ст.191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначає усі види майна, інші права, що призначені для діяльності
цього підприємства, тобто, функціонування підприємства неможливе
лише при наявності нерухомого майна без відповідного обладнання,
транспорту тощо.
Щодо посилання податкового органу на ту обставину, що
оспорюваний договір іпотеки було укладено стосовно майна яке
перебувало у податковій заставі, то суд касаційної інстанції
погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що доводи
Тростянецької ОДПI Вінницької області спростовуються матеріалами
справи, а саме.
При посвідченні договору іпотеки, що є предметом оспорювання,
приватним нотаріусом було перевірено реєстр застав нерухомого та
рухомого майна, реєстр податкових застав і на 19.03.2004р.
майновий комплекс за адресою: Вінницька область, Тростянецький
район, с. Н.Ободівка вул. Призаводська,1 під забороною не
перебував, а інформації про заборону відчуження майна ПП "Аграрій"
не було.
Згідно довідки Тростянецької ОДПI Вінницької області від
03.09.2004р. вих№179/26-31250652 "Про результати тематичної
перевірки ПП "Аграрій" за період з 01.08.2003р. по 10.08.2004р.
при здійсненні операцій по реалізації основних фондів на виконання
договору №28/7-С від 30.07.2003р. та договору іпотеки від
19.03.2004р. - порушень податкового обліку не було.
Отже, відсутні підстави вважати, що при укладанні договору
іпотеки від 19.03.2004р. було порушено п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами
матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких
повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної
податкової інспекції у Вінницькій області - залишити без
задоволення .
Постанову Господарського суду Вінницької області від 04
листопада 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 16 лютого 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)