ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Державної податкової адміністрації України,
Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській
області,
Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2006р.
у справі № 25/481 -А господарського суду міста Києва
за позовом закритого акціонерного товариства "РАКС"
до 1. Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській
області
2. Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську
3. Державної податкової адміністрації України
про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду м. Києва від 20.02.2006 р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 26.04.2006 р., позов задоволено: визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення ДПI у м. Дніпродзержинську від
23.06.2005 р. № 0002752301/0, від 18.07.2005 р. № 0002752301/1,
від 01.09.2005 р. № 0002752301/2, від 09.11.2005 р. № 0002752301/3
про визначення ЗАТ "Ракс" податкового зобов'язання за платежем з
податку на додану вартість у сумі 1496877,00 грн., в тому числі:
основний платіж - 997918,00 грн. та штрафні санкції - 498959,00
грн.; а також рішення ДПА у Дніпропетровській області від
25.08.2005 р. № 21691/10/25-008 та рішення ДПА України від
04.11.2005 р. № 10593/6/25-0215 про результати розгляду скарг ЗАТ
"Ракс" в частині залишення без змін податкового
повідомлення-рішення ДПI у м. Дніпродзержинську від 23.06.2005 р.
№ 0002752301/0.
Висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність
підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на
підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4,
підпункт 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.266 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.671 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та на
встановлений факт підтвердження ПДВ в загальній сумі 997918,00
грн., сплаченого позивачем ЗАТ "Укрсплав" та ПП "ТК "Варис" у
зв'язку з придбанням у лютому, травні, липні, серпні та жовтні
2004 року товарів - струмознімачів ТС-150ТУ 31.2-24650607-004-2003
та включеного до податкового кредиту в зазначених податкових
звітних періодах, податковими накладними, виписаними вказаними
постачальниками, від 27.02.2004 р. № 249/4, від 05.05.2004 р. №
451, від 08.07.2004 р. № 11, від 20.08.2004 р. № 46 та від
18.10.2004 р. № 73.
В касаційних скаргах ДПА України просить скасувати ухвалені у
справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в
задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та
апеляційної інстанцій підпункту "е" підпункту 7.2.1 пункту 7.2
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В касаційних скаргах ДПА у Дніпропетровській області та ДПI у
м. Дніпродзержинську просять скасувати ухвалені у справі судові
рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушені норми
матеріального та процесуального права, зокрема, підпункти 7.2.1,
7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст.4,9,10 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
.
Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач просить залишити
скарги без задоволення, як безпідставні.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга ДПА України підлягає частковому задоволенню, а касаційні
скарги ДПА у Дніпропетровській області та ДПI у м.
Дніпродзержинську підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 ст.7 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
одним із
принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін,
диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкрита в
частинах четвертій та п'ятій ст.11 цього Кодексу, якими
встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні
для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення
та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен
запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази
або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду
не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує
суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття
правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи
доводів сторін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з факту
підтвердження ПДВ в загальній сумі 997918,00 грн., включеного
позивачем до податкового кредиту у відповідній частині в
податкових деклараціях за лютий, травень, липень, серпень та
жовтень 2004 року, податковими накладними, виписаними ТОВ
"Укрсплав" та ПП "ТК "Варис",постачальниками товару -
струмознімачів ТС-150 ТУ 31.2-24650607-004-2003, відповідності
податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
сплати позивачем постачальникам вартості придбаного товару.
При обов'язковій необхідності зазначених фактів для
виникнення у платника податку права на податковий кредит вони,
однак, не є єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі
при розгляді справи, предметом якої є спір про вказане право.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, чинній
до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IУ
( 2505-15 ) (2505-15)
, податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених / нарахованих /платником податку у
звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг,
вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва /
обігу / та основних фондів чи нематеріальних активів, що
підлягають амортизації.
За визначенням пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати
виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів / робіт, послуг /, які придбаваються
/ виготовляються / таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарські діяльності.
Таким чином, податковий кредит обумовлюється такою
обов'язковою умовою, як придбання платником податку товарів /
робіт, послуг / для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності, що в свою чергу передбачає реальність
поставки товарів / робіт, послуг /.
Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому
процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування
платником податку податкового кредиту.
Обгрунтовуючи правомірність виключення із сум податкового
кредиту, сформованого позивачем в податкових деклараціях за лютий,
травень, липень, серпень та жовтень 2004 року, ПДВ в загальній
сумі 997918,00 грн. та визначення у зв'язку з цим позивачу
податкових зобов'язань, відповідачі посилалися на висновок
комплексної / металів і сплавів, техніко-технологічної,
товарознавчої / експертизи від 31.03.2005 р. № 1360/1361,
проведеної Київським НДI судових експертиз, про невідповідність
виливків, вилучених при митному оформленні в режимі експорту у ТОВ
"Укрсплав", ПП "Селена" та ТОВ "БрокБізнес", з якими позивач уклав
договори комісії про продаж на експорт струмознімачів, придбаних у
ТОВ "Укрсплав" та ПП "ТК "Варис", технічним умовам, затвердженим
за струмознімачі, а також кодам за товарною номенклатурою УКТ ЗЕД,
зокрема 8607919900 та 76169919000, вказаним у вантажних митних
деклараціях щодо експорту цих виливків.
З наявних у справі виділених з кримінальної справи № 236,
порушеної Головним слідчим управлінням СБ України, матеріалів /
протоколів допиту свідків / вбачається, що громадянин ОСОБА_1,
який вказаний як комерційний директор фірми "DATEKOM LLC",
отримувача вантажу за вантажними митними деклараціями, що уклав
від імені цієї фірми з ТОВ "БрокБізнес" зовнішньоекономічні
контракти з придбання струмознімачів, переданих позивачем на
комісію, не причетний до діяльності вказаної фірми;
посвідчувальний напис в картках про відкриття банківських рахунків
вказаної фірми від імені ОСОБА_1 нотаріусом, прізвище та печатка
якого значаться в такому написі, не виконувався / т.1 а.а.с105-116
/.
Посилання відповідачів на зазначені обставини вимагали
ретельної перевірки доводів податкової інспекції про відсутність у
позивача законних підстав для формування податкового кредиту за
податковими накладними, виписаними ТОВ "Укрсплав" та ПП "ТК
"Варис". При цьому підлягав встановленню факт реальності поставки
вказаними постачальниками позивачу струмознімачів із з'ясуванням з
цією метою, зокрема обставин щодо виробника вказаного товару, умов
його виробництва, транспортування, експорту, контрагентів позивача
за договорами комісії, виконання ними своїх зобов'язань перед
позивачем, фірм-нерезидентів - отримувачів вантажів за вантажними
митними деклараціями, оформленими в режимі експорту щодо переданих
позивачем на комісію струмознімачів, тощо.
При цьому суду слід було витребувати необхідні для з'ясування
відповідних обстави доказів, в тому числі і з власної ініціативи,
що відповідало б вимогам частин четвертої та п'ятої ст.11 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
. Такими доказами можуть бути, зокрема письмові
докази, що містяться в кримінальній справі № 236, на які
посилаються відповідачі, оскільки це відповідає частині першій
ст.79 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судом, однак, вимоги зазначених норм процесуального права
дотримані не були, що призвело до прийняття судових рішень, які не
відповідають частині першій ст.159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, згідно
якої судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм
матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і
всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі,
підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому
засіданні / частини друга та третя цієї статті /.
З огляду на викладені порушення судами першої та апеляційної
інстанцій норм процесуального права, які призвели до прийняття
неправильних судових рішень, останні відповідно до ст.227 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягають скасуванню, а справа - направленню
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги
наведене в цій ухвалі, забезпечити дотримання вимог процесуального
закону при встановленні обставин справи та вирішити спір
відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України
задовольнити частково.
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у м.
Дніпродзержинську задовольнити.
Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 26.04.2006р., постанову господарського суду міста Києва від
20.02.2006р., справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Шипуліна Т.М.