ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Костенка М.I.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову господарського суду Чернівецької області від 10
березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 24 травня 2006 року
у справі №13/9
за позовом Регіонального управління департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів ДПА України у Чернівецькій області
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій, -
встановив:
У січні 2006 року позивач звернувся до господарського суду
Чернівецької області з позовом про стягнення заборгованості по
сплаті штрафних санкцій в розмірі 2700,00грн. з приватного
підприємця ОСОБА_1
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не було
сплачено у встановлені законодавством строки фінансові санкції у
сумі 2700,00 грн., застосовані відповідно до висновків
Регіонального управління ДААК ДПА у Чернівецькій області, за
порушення правил торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 10
березня 2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 24 травня 2006р., позовні
вимоги були задоволені. Судові рішення вмотивовані тим, що
позивачем було проведено перевірку магазину, належного
відповідачу, за результатами якої виявлені порушення у сфері
торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. На підставі акта
перевірки до відповідача були застосовані фінансові санкції у
вигляді штрафу в сумі 2700,00грн., які він у добровільному порядку
не сплатив і у звcязку з чим виникла заборгованість по їх сплаті.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій,
відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення
судами норм процесуального права, просить скасувати вищезазначені
рішення та закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом
Регіональним управлінням ДААК ДПА України у Чернівецькій області
було проведено перевірку ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог
законодавства під час провадження діяльності, повcязаної з
виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів., про що складено акт №249832 від 19.05.2004р..
Висновком зазначеного акта перевірки встановлено, що
відповідач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями без
наявності засвідченого постачальником сертифіката відповідності та
роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від
встановлених виробником максимальних роздрібних цін, чим порушив
п.5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженої
Постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження правил роздрібної
торгівлі алкогольними напоями" від 30.07.1996р. №854 ( 854-96-п ) (854-96-п)
;
п.8 Правил торгівлі тютюновими виробами, затвердженими Наказом
Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України "Про
затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами" від
24.07.2002р. №.218 ( z0679-02 ) (z0679-02)
; ст.6 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. №18-92 ( 18-92 ) (18-92)
.
На підставі вказаного акта було прийнято рішення про
застосування фінансових санкцій від 26.05.2004 р. №240074 у
вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за роздрібну торгівлю
алкогольними напоями без наявності засвідченої копії сертифіката
відповідності та 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими
виробами за цінами вищими від установлених виробником максимальних
роздрібних цін.
Згідно з ст.1 Закону України "Про якість та безпеку харчових
продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.1997р. №771/97-ВР
( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
сертифікат відповідності - документ, який
підтверджує, що продовольча продукція належним чином
ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів і
нормативно-правових актів.
Положеннями ст.10 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, конcячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
від
19.12.1995р. № 481/95-ВР закріплено, що спирт етиловий, коньячний
і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт
етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові
вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо
регульованій сфері шляхом сертифікації. Така відповідність
підтверджується сертифікатом відповідності у їх виробника або
свідоцтвом про визнання відповідності у їх імпортера. Дані
відомості зазначаються у документах, згідно з якими передається
відповідна продукція.
Відповідно до ст.6 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний
збір" від 26.12.1992р. №18-92 ( 18-92 ) (18-92)
.встановлення максимальних
роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або
імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. У суб'єкта
підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю
підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у
відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному
місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером
копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на
підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до
центрального органу державної податкової служби України або
центрального органу державної митної служби України.
Згідно з п.4 ст.17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція
адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта
владних повноважень у випадках, встановлених законом.
П.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
закріпив, що до початку діяльності окружних та
апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у
першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідно до ч.4 ст.50 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
громадяни
України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання,
юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть
бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта
владних повноважень.
Ст.99 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлює, що адміністративний
позов може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими
законами.
Крім того, у складі Державних податкових адміністрацій
створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів,
повноваженнями якого є здійснення відповідно до законодавства
регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання,
транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів, яким було прийнято оскаржуване рішення про
застосування фінансових санкцій.
За таких обставин судова колегія касаційної інстанції
погоджується з висновками апеляційної інстанції про правомірність
вимоги позивача щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1
фінансових санкцій за допущені порушення які були встановлені
актом перевірки 19.05.2004р., а також про правомірність
застосування місцевим господарським судом норм Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо вирішення даного
спору.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини
справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального
права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені
обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів,
викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - залишити без
задоволення.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 10
березня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 24 травня 2006р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: