ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Фадєєвої Н.М.
Суддів: Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у
Вінницькій області
на постанову господарського суду Вінницької області від 15
червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 30 листопада 2006 року
у справі №12/29-06
за позовом Жмеринської об'єднаної державної податкової
інспекції у Вінницькій області
до 1. Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський
елеватор";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агро-Вінн"
про визнання угоди недійсною, -
встановив:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Вінницької області з позовом, у якому з урахуванням уточнених
позовних вимог від 16.02.2006р. поставлено питання про визнання
недійсною угоди, а саме, договору застави б/н від 12.07.2003р.,
укладеного між ВАТ "Жмеринський елеватор" та ТОВ "СП "Агро-Вінн"
як такого, що не відповідає вимогам закону, на підставі ст. 48 ЦК
України (у редакції 1963р ( 1540-06 ) (1540-06)
.) та спонукання останнього
повернути в ВАТ "Жмеринський елеватор" все майно, одержане за
договором застави, а при неможливості -відшкодувати його вартість.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір, який є предметом
позову було укладено під час дії податкової застави, що є
порушенням п.8.6.3 ст.8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
а також під час дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів на підставі Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою господарського суду Вінницької області від 15
червня 2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006р., у
задоволенні позовних вимог було відмовлено. Судові рішення
мотивовані тим, що наявність податкового боргу в сумі
238867,38грн. не могла бути підставою для податкової застави на
все нерухоме майно ВАТ "Жмеринський елеватор", оскільки відповідно
до рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. у справі
№1-9/2005 визначено, що розмір податкової застави повинен
відповідати сумі податкового зобов'язання. Крім того, відмовляючи
у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали на
ту обставину, що на час укладання спірного договору застави
нерухоме майно ВАТ "Жмеринський елеватор" у податковій заставі не
перебувало. Отже, суди дійшли висновку, що податкові зобов'язання
ВАТ "Жмеринський елеватор" не стосуються договірних відносин між
сторонами та не є підставою для визнання недійсним оспорюваної
угоди.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій,
вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права,
позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної
інстанції, в якій поставлено питання про скасувати вищезазначені
рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було
проведено позапланову документальну перевірку ВАТ "Жмеринський
елеватор" з питань дотримання вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01.12.2002р. по 01.03.2004р., про що
складено акт №4-26-00953214 від 05.05.2004р..
Проведеною перевіркою було встановлено, що між ВАТ
"Жмеринський елеватор" (Позичальник) та ТОВ "СП "Агро-Вінн"
(Позикодавець) було укладено договір №1 від 25.04.2003р. про
надання безвідсоткової цільової поворотної позики в сумі
1000000,00грн.. Вказаний договір було виконано, про що є
підтвердження в матеріалах справи. Згодом, 12.08.2003р. сторонами
було укладено спірний договір застави б/н від 12.07.2003р., за
умовами якого ВАТ "Жмеринський елеватор" у забезпечення повернення
позики передавав ТОВ "СП "Агро-Вінн" 99/100 частин цілісного
майнового комплексу загальною оціночною вартістю 1926640,00грн. за
адресою: м.Жмеринка, вул.Барляєва,2.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податкова
заборгованість ВАТ "Жмеринський елеватор" на час укладання
оспорюваної угоди про заставу складала 238867грн..
Наданий позивачем витяг з Державного реєстру застав рухомого
майна від 28.12.2001р. свідчить про реєстрацію податкової застави
рухомого майна і майнових прав ВАТ "Жмеринський елеватор" на суму
19277грн.. Будь-які зміни у цей реєстр не вносились.
Відповідно до п. 8.2.1 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р.
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
виникає
право податкової застави у разі несплати у строки, встановлені цим
Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим
органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку
такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Пунктом
8.3 вказаної норми зазначено, що податковий орган зобов'язаний
безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному
державному реєстрі застав.
Отже, контролюючий орган не належно скористався своїм правом
відносно накладення податкової застави на майно ВАТ "Жмеринський
елеватор", і, таким чином, суди попередніх інстанцій обгрунтовано
відмовили у задоволенні позову.
Щодо обгрунтувань касаційної скарги про незаконність угоди
яка є предметом спору з тих підстав, що на час її здійснення було
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо майна ВАТ
"Жмеринський елеватор", суд касаційної інстанції також
погоджується з висновками першої та апеляційної інстанцій які
дійшли висновку, що наявність мораторію на задоволення вимог
кредиторів не позбавляє боржника права на укладення договору
застави - тобто дана угода не суперечитьч.4 ст.12 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Виходячи з визначення Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
застава - це спосіб забезпечення зобов'язань,
а штраф та пеня - це покарання, тобто види відповідальності і ці
поняття не є тотожними з точки зору відповідальності боржника,
т.я. застава забезпечує зобов'язання боржника в сумі взятого
зобов'язання після чого зобов'язання припиняється, а штраф та пеня
застосовується як відповідальність за невиконане зобов'язання і не
звільняє від виконання основного зобов'язання. Отже, застава не є
санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошових
зобов'язань.
За таких обставин судова колегія касаційної інстанції
погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про
відсутність підстав для визнання недійсною оспорюваної угоди.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини
справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального
права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені
обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів,
викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової
інспекції у Вінницькій області - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Вінницької області від 15
червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 30 листопада 2006 року - залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: