ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г. Юрченка
В.В.,
секретар: Мудрицька Ю.В.
за участю представника прокуратури - Чубенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою
прокурора м.Херсона про визнання незаконним рішення виконавчого
комітету Херсонської міської ради за касаційною скаргою
виконавчого комітету Херсонської міської ради на рішення
Суворовського району суду м.Херсона від 2 лютого 2005 року та на
ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 5 травня 2005
року,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2004 року прокурор м.Херсона звернувся до суду з
заявою про визнання незаконним рішення виконавчого комітету
Херсонської міської ради №381 від 21 вересня 2004 року. Свої
вимоги прокурор мотивував тим, що вказаним рішенням затверджено
низку розпоряджень міського голови, в тому числі розпорядження від
10 серпня 2004 року №1117-р "Про видачу свідоцтва про право
власності", яким зокрема зобов'язано управління комунальної
власності виконкому міської ради видати на ім'я міської ради
свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною
площею 194,7 кв.м. по вул. Комунарів, 7 / Червонофлотський, 33 в
м.Херсоні. зазначене рішення відповідача вважає таким, що
суперечить вимогам закону, оскільки при передачі акціонерним
товариствам "Херсонський річковий порт" у комунальну власність
житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні
підприємства, в зв'язку із зміною форми власності, нежилі
приміщення в жилих будинках. В тому числі і спірне приміщення, у
комунальну власність не передавалися і такий передачі відповідно
до житлового законодавства не підлягають. Прокурор просив визнати
незаконним зазначене рішення виконавчого комітету Херсонської
міської ради в частині затвердження розпорядження міського голови
від 10 серпня 2004 року №1117-р щодо видачі свідоцтва про право
власності Херсонській міській раді на вказані вище нежилі
приміщення загальною площею 194,7 кв.м.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 5 травня
2005 року залишено без змін рішення Суворовського районного суду
м.Херсона від 2 лютого 2005 року, яким заяву прокурора м.Херсона
задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанції, а провадження по справі
припинити, оскільки суди неправильно застосували норми
матеріального та процесуального права, а саме : неповно та не
всебічно з'ясовані обставини справи; рішення суду належним чином
не мотивовані; судом апеляційної інстанції справа розглянута без
представника відповідача при наявності клопотання про відкладення
розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що нежилі приміщення за вищевказаною
адресою були передані Акціонерному комерційно-виробничому
товариству "Торгрічтранс" відповідно до наказу Фонду державного
майна України №21 від 15 січня 1993 року, а в 1994 році
Херсонським бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне
посвідчення на ім'я зазначеного товариства. Херсонська міська рада
оскаржуваним рішенням від 21 вересня 2004 року затвердила
розпорядження міського голови "Про видачу свідоцтв про право
власності". Зазначене рішення відповідача обгрунтовано тим, що у
1997 році було прийняте рішення про передачу житлових будинків до
комунальної власності м.Херсона відповідно до Положення "Про
порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного
житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або
в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №891
( 891-95-п ) (891-95-п)
. Міська територіальна громада увесь зазначений період
нежилими приміщеннями не володіла, не користувалася і не
розпоряджалася.
Відповідно до ст.4 Житлового кодексу України ( 5464-10 ) (5464-10)
до
житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках,
призначені для торговельних, побутових та інших потреб
непромислового характеру.
З оглядом на викладене, суди зробили правильні висновки про
те, що оскільки факт правомірності передачі нежилих приміщень до
статутного фонду господарського товариства та законність державної
реєстрації цих приміщень в установленому порядку не оскаржувалося,
то рішення відповідача про оформлення право власності за
територіальною громадою суперечить вимогам закону та п.6.1
Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав
власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства
юстиції України від 7 лютого 2002 року.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин, висновок суду про незаконність
оспорюваного рішення виконкому Херсонської міської ради №381 від
21 вересня 2004 року в частині видачі свідоцтва на право
власності, є правильним та обгрунтованим.
Колегія суддів не погоджується з доводами касатора про
допущення судом апеляційної інстанції порушення процесуальних
норм, які тягнуть за собою скасування апеляційної ухвали, оскільки
відповідно до процесуальних норм суду надано право розглянути
справу за наявності даних про сповіщення учасників про час і місце
розгляду справи, або відкласти розгляд справи, якщо суд визнає
причини неявки сторони у справі з поважних причин. У даній справі
рішення суду про розгляд справи за відсутності відповідача та не
визнання причин його неявки до суду поважною прийнято в межах
встановленої процедури.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі
на порушення судами норм матеріального та процесуального права не
знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами
повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм
належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм
змістом та формою відповідає вимогам матеріального та
процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської
ради залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду
Херсонської області від 5 травня 2005 року та рішення
Суворовського району суду м.Херсона від 2 лютого 2005 року по
справі за заявою прокурора м.Херсона про визнання незаконним
рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради - залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДI : С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко