УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: Красюкова С.В., Подобайло I.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Дзержинському районі
м.Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. та рішення Господарського суду Харківської області
від 11.08.2005 р.
у справі № А-13/220-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Реал-Бізнес"
до ДПI у Дзержинському районі м.Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Дзержинському районі м.Харкова від
05.07.2005 р. №0000272301/3, яким визначено податкове зобов'язання
по ПДВ в сумі 406653,00 грн. та застосовано штрафні санкції в
розмірі 1056704,5 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
11.08.2005 р. позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. мотивувальну частину рішення змінено, шляхом
виключення посилання на те, що позивачем неправомірно визначено
податкові зобов'язання з податку на додану вартість за операціями
з дизельним пальним на момент отримання оплати (касовий метод)
згідно ст.3 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування
операцій з виготовлення і продажу нафти сирої та деяких
паливно-мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
, рішення Господарського
суду Харківської області від 11.08.2005 р. залишено без змін.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових
рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав
порушення норм матеріального права.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін,
представника у судове засідання касаційної інстанції не направив,
про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Справу розглянуто відповідно до приписів п.4 ст.221 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено у справі, відповідачем проведено планову
документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог
податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003 р.
по 30.09.2004 р., за результатами якої складено акт №
13/23-1/32031637 від 04.01.2005 р.
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000272301/0 від 05.01.2005 р., яким
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в
розмірі 1706756,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції
в сумі 1706756,00 грн.
В результаті адміністративного узгодження відповідачем
складено податкове повідомлення-рішення №0000272301/3 від
05.07.2005 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 406653 грн. та застосовані штрафні
(фінансові) санкції в сумі 1056704,5 грн.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про тимчасовий порядок
оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та
деяких паливно - мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
податкові
зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку
з продажем товарів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону,
нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає
отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості
таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення
податкового кредиту платників податку на додану вартість -
покупців таких товарів виникає у податковий період, на який
припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів
компенсацій їх вартості.
Тобто, починаючи з 16.03.2000 року при здійсненні операцій з
продажу нафти сирої (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою
системою опису та кодування товарів) та важких дистилятів (за
кодами 2710 00610, 2710 00 650, 2710 00690), в тому числі
виготовлених нафтопереробними підприємствами України з
використанням сировини, видобутої на території України або
імпортованої, податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит
нараховуються за касовим методом без застосування ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Ст.4 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування
операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно -
мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
строк застосування касового
методу був обмежений: по нафті сирій - до 01.01.2001 р., по
дизельному пальному - до 01.06.2000 р.
Законом України "Про внесення змін у деякі закони України
щодо оподаткування операцій по виготовленню та продажу нафти сирої
та деяких паливно - мастильних матеріалів" ( 1962-14 ) (1962-14)
з
01.10.2000 р. ст.4 Закону України "Про тимчасовий порядок
оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та
деяких паливно - мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
виключено, у
зв'язку з чим апеляційним судом зроблено висновок, що по вказаним
товарам касовий метод нарахування податкових зобов'язань та
податкового кредиту з ПДВ почав застосовуватися безстроково.
Позивач у перевіреному періоді здійснював операції з дизельним
пальним, яке має код за ГС 2710 00 690, згідно сертифікатів
відповідності. Ці операції здійснені позивачем у межах строку,
визначеного Законом України "Про тимчасовий порядок оподаткування
операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно -
мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
з урахуванням Закону України
"Про внесення змін у деякі закони України щодо оподаткування
операцій по виготовленню та продажу нафти сирої та деяких
паливно - мастильних матеріалів" ( 1962-14 ) (1962-14)
, а тому застосування
позивачем касового методу є правомірним.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
оскільки в преамбулі Закону України "Про тимчасовий порядок
оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та
деяких паливно - мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
відсутні чіткі
положення про регулювання Законом окремих правовідносин та
застосування цього Закону окремими категоріями платників податків,
зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками та особами, які
продають їм паливно-мастильні матеріали, то його приписи повинні
застосовуватись усіма платниками податків.
Судова колегія не погоджується з такими висновками та вважає,
що в цій частині є вірними висновки суду першої інстанції, що
Закон України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з
виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно - мастильних
матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
спрямований на створення умов для
безперебійного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників
паливно-мастильними матеріалами та запобігання збільшення цін на
них в період підготовки та проведення весняно-польових робіт 2000
року.
З аналізу норм Закону слідує, що цей нормативний акт є
спеціальним Законом, яким встановлено коло осіб, на яких
розповсюджуються його положення (покупці - сільськогосподарські
товаровиробники та підприємства або інші суб'єкти господарювання,
які реалізують паливно-мастильні матеріали вказаним покупцям),
види паливно-мастильних матеріалів, при реалізації яких слід
застосовувати приписи Закону та період його дії.
Поняття сільськогосподарського товаровиробника як фізичної
або юридичної особи, яка займається виробництвом
сільськогосподарської продукції, переробкою сільськогосподарської
продукції власного виробництва та її реалізацією, наведене в ст.1
Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства
на період 2001-2004 років" ( 2238-14 ) (2238-14)
.
Як встановлено у справі, покупцем дизельного пального у
позивача є ВАТ "Північний ГЗК", яке не належить до категорії
сільськогосподарських товаровиробників, а, отже, не є суб'єктом
правовідносин врегульованих Законом України "Про тимчасовий
порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти
сирої та деяких паливно - мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (1521-14)
, у
зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої
інстанції, що позивачем безпідставно застосовано під час
здійснення зазначених операцій касового методу.
Однак, судова колегія не може погодитись з висновками суду
першої інстанції, що у відповідача не було законного права
приймати нове податкове повідомлення-рішення № 0000272301/3 від
05.07.2005 р., яким фактично здійснено повторне нарахування ПДВ та
застосування фінансових санкцій, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до п.5.3 Порядку направлення органами державної
податкової служби України податкових повідомлень платникам
податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253
( z0567-01 ) (z0567-01)
, зареєстрованого в МЮ України 06.07.2001 р. за №
567/5758 у разі подання платником податків скарги щодо визначеного
в податковому повідомленні податкового зобов'язання стру ктурний
підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день
отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) уносить
відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.
Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який
склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник
вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі
рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про
податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем
податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:
а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про
нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє
платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове
повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення
вважається відкликаним;
б) у разі збільшення податковим органом суми податкового
зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків
складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним
Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення
податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове
повідомлення не відкликається.
З метою доведення до платника податків граничного строку
сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому
податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового
зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або
залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не
відкликається), податковим органом складається та надсилається
(вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має
номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб
проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для
першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове
повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового
зобов'язання.
Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків
повторної скарги.
Як встановлено у справі, за результатами перевірки
відповідачем згідно пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прийнято
податкове повідомлення-рішення №0000272301/0 від 05.01.2005 р.,
яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану
вартість в розмірі 1706756,00 грн. та застосовано штрафні
(фінансові) санкції в сумі 1706756,00 грн.
Рішенням ДПI у Дзержинському районі м.Харкова №2344/10/25-007
від 17.02.2005 р. скаргу ТОВ "Реал-Бізнес" залишено без
задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000272301/0 від
05.01.2005 р. без змін, у зв'язку з чим відповідачем складено
податкове повідомлення-рішення №0000272301/1 від 23.02.2005 р.
Рішенням ДПА у Харківській області від 08.04.2005 р.
№1419/10/25-010 скасовано податкове повідомлення - рішення ДПI у
Дзержинському районі м.Харкова від 05.01.2005 р. за 30000272301/0
в частині визначення ТОВ "Реал - Бізнес" суми податкового
зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі
1300103 грн. та в цій частині рішення ДПI у Дзержинському районі
м. Харкова від 17.02.2005р. № 2344/10/25-007, прийняте за
результатами розгляду первинної скарги, в іншій частині зазначені
рішення залишені без змін.
За результатами розгляду скарги відповідачем складено
податкове повідомлення-рішення №0000272301/2 від 18.04.2005 р.,
яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на
додану вартість в розмірі 406653 грн. та застосовано штрафні
(фінансові) санкції в розмірі 203326,50 грн.
Рішенням ДПА у Харківській області від 23.05.2005 р.
№2048/10/25-10 внесено зміни до рішення за результатами розгляду
скарги платника податку та прийнято рішення про скасування
податкового повідомлення-рішення від 05.01.2005р. за №0000272301/0
в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на
додану вартість у загальному розмірі 1950154,50 грн., в тому числі
податок у розмірі 1300103 грн. та штрафні санкції у розмірі
650051,50 грн.
У зв'язку з чим відповідачем складено податкове
повідомлення-рішення №0000272301/2 від 02.06.2005 р., яким
позивачу донараховано штрафні санкції в розмірі 853378 грн.
Рішенням ДПА України від 22.05.2005 р. №5768/6/25-1015 скаргу
позивача залишено без задоволення, а податкове
повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 05.01.2005 р. із змінами
внесеними в нього за результатами розгляду скарг - без змін.
Відповідачем на підставі Порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових повідомлень
платникам податків та рішень про застосування штрафних
(фінансових) санкцій складено та направлено позивачу податкове
повідомлення-рішення №0000272301/3 від 05.07.2005 р., яким
позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 406653 грн. та застосовано штрафні
(фінансові) санкції в сумі 1056704,50 грн.
Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп.
"б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків
зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми
недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який
припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на
який припадає отримання таким платником податків податкового
повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти
відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,
незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Однак судами попередніх інстанцій питання застосування до
позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних
санкцій в розмірі 1056704,50 грн., за умови що основний платіж
складає 406653 грн., не з'ясовувалось.
Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями, у зв'язку з чим судові рішення у справі
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для
її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дзержинському районі м.Харкова задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. та рішення Господарського суду Харківської області
від 11.08.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст складено 24.10.2007 р.