Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" на рішення господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 03 березня 2006 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі до Товариства з обмежено. відповідальністю "Райагропроменерго" про стягнення суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2005 року управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Райагропроменерго" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 30262,88 грн. 80 коп.

Позов мотивований тим, що відповідачем вчасно не сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, через що утворилась заборгованість, нараховані штрафні санкції та пеня.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2005 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03 березня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі ТОВ "Райагропроменерго" звернулося з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що ТОВ "Райагропроменерго" відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до свідоцтва № 74 (серія А 411655) підприємство є платником єдиного податку.

Станом на 01.09.2005р. за підприємством рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 30262,88грн.

В їх числі 30011,54грн. недоїмки по внескам із наростаючим підсумком з січня 2004р., 3,50грн. пені та 247,84грн. фінансових санкцій.

Штрафні санкції та пеня були нараховані за несвоєчасну сплату страхових внесків згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) згідно рішення від 30.03.2004р. № 8.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, вказаним Законом не визначено.

Згідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Починаючи з 01.01.2004р., у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) поняття "страхові внески до Пенсійного фонду" включає в себе поняття "збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення" і право на стягнення якого, включаючи заборгованість за попередні періоди, перейшло до органів Пенсійного фонду.

В силу п. 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або за договорами цивільно-правового характеру. А згідно статті 15 також і платниками страхових внесків.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам, вірно зазначено, що сплата єдиного податку не звільняє відповідача від сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220 , 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" відхилити, а рішення господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 03 березня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .