ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській
області на постанову господарського суду Сумської області від 04
квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 19 червня 2006 року у справі №АС16/97-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" до
Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про
визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2006 року ТОВ "Нафта" звернулося до суду з позовом
до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, в
якому просило визнати незаконним та скасувати рішення відповідача
від 21.12.2005р. за №48 "Про застосування економічних санкцій за
порушення державної дисципліни цін".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що застосування цін,
передбачених наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України від 14.04.2005р. за №95 "Про
встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне
паливо і бензини моторні" ( z0407-05 ) (z0407-05)
та розпорядженням голови
облдержадміністрації від 19.04.2005р. за №179 "Про запровадження
державного регулювання цін на дизельне паливо і бензини моторні в
області" не тільки унеможливлює отримання прибутку, але й
призводить до неможливості покриття необхідних витрат та прямих
збитків, обмежує свободу підприємницької діяльності, що порушує
ст.43 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Постановою господарського суду Сумської області від 04 квітня
2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 19 червня 2006 року, позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Державної інспекції з
контролю за цінами в Сумській області від 21.12.2005р. за №48 "Про
застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін".
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна
інспекція з контролю за цінами в Сумській області звернулася до
Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій
просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції та
ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для
винесення спірного рішення став акт перевірки від 07.07.2005р. за
№153 додержання державної дисципліни цін на нафтопродукти
позивачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
09.04.2005 року №256 та Розпорядження Голови обласної державної
адміністрації від 19.04.2005 р. № 179 за період з 02.05.2005 року
по 24.05.2005 року.
Згідно вказаного акту перевірки за період, що перевірявся
позивач отримував нафтопродукти від посередника, які
реалізовувалися на АЗС за роздрібними цінами з торгівельними
надбавками від 7% до 13% від цін постачальника.
Після проведення додаткової перевірки відповідач склав
доповнення від 10.08.2005 року, у висновках якого зазначав, що
позивачем в період з 15.05.2005р. по 22.05.2005р. роздрібні ціни
дизельного палива, бензину моторного А-95 перевищували граничний
рівень цін, встановлений наказом Міністерства економіки від
14.05.2005 року №95 ( z0407-05 ) (z0407-05)
, а з 23.05.2005 р. по 24.05.2005
р. перевищували граничний рівень цін, встановлений наказом
мінекономіки від 12.05.2005 р. №127.
В грудні 2005 року відповідач провів третю перевірку
позивача, за результатами якої складено доповнення від 12.12.2005
року № 384 до акту перевірки № 153, в якому зазначив, що позивач в
період з 15.05.2005 року по 24.05.2005 року внаслідок порушення
при формуванні роздрібної ціни на 1л. нафтопродуктів за рахунок
перевищення граничного рівня торгівельної надбавки в порушення
вимог п.1.2. Розпорядження Голови обласної державної адміністрації
від 19.04.2005 року № 179 "Про запровадження державного
регулювання цін на дизельне паливо і бензини моторні в області"
одержав необгрунтовану виручку в сумі 14219,75грн.
21.12.2005 року відповідач виніс рішення № 48 про
застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін, про стягнення у доход державного бюджету Ямпільського району
з позивача 14219,00грн. та стягнув штраф в розмірі 28 438,00грн.
Судами також встановлено, що позивач здійснює реалізацію
нафтопродуктів на території 2-х областей - Сумської і
Чернігівської.
В ході перевірки перевірявся порядок формування роздрібних
цін на бензини моторні та дизельне паливо, ціни на які відповідно
до чинного на момент перевірки законодавства були регульованими.
Повноваження щодо визначення переліку продукції, товарів і
послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які
затверджуються відповідними органами державного управління, крім
сфери телекомунікацій відповідно до ст.4 Закону України "Про ціни
і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
, визначення повноважень органів
державного управління в галузі встановлення і застосування цін
(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) належать
Кабінету Міністрів України.
На виконання цих повноважень Кабінетом Міністрів України була
прийнята постанова від 25 грудня 1996 р. N 1548 "Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських
рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Постановою КМУ від 09.04.2005р. №265 "Про внесення змін у
додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996
р. №1548" ( 265-2005-п ) (265-2005-п)
обласним державним адміністраціям було
надане право безпосередньо регулювати рівень торговельної надбавки
на нафтопродукти в межах від 1% до 15%.
Зазначене право ОДА було реалізовано в розпорядженні голови
Сумської облдержадміністрації від 19.04.2005р. №179 "Про
запровадження державного регулювання цін на дизельне паливо і
бензини моторні в області", шляхом встановлення граничного рівня
торговельної надбавки -13% до оптово-відпускної ціни виробника, що
не перевищує рівень надбавки встановлений в постанові №1548 (15%).
В ході перевірки, відповідач прийшов до висновків, що позивач
порушував вимоги зазначеного розпорядження голови Сумської
держадміністрації щодо порядку формування роздрібних цін на
нафтопродукти при реалізації їх через АЗС з торговельною
надбавкою, яка перевищує 13% по відношенню до оптово-відпускної
ціни виробника.
Однак, відповідачем не було надано інформацію про рівні
оптово-відпускних цін виробника на нафтопродукти, що реалізувались
ТОВ "Нафта" в період з 30.04.2005 р. по 24.05.2005 р. та дані про
виробників цих нафтопродуктів (про що зазначено в абз.2 стор.1
доповнення від 10.08.2005 р. №225 до акту перевірки від
06.06.2005р. №153), у зв'язку з чим розрахунок суми
необгрунтованої виручки було проведено інспекцією, як різницю між
сумою виручки, одержаної товариством, та сумою виручки,
розрахованої відповідно до граничних роздрібних цін, передбачених
Наказом Міністерства економіки та з питань Євроінтеграції України
від 14.04.2005 р. №95 ( z0407-05 ) (z0407-05)
"Про встановлення граничних
рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини
моторні".
В ході доопрацювання акту перевірки від 07.06.2005р. №153
інспекцією були отримані у позтвача копії сертифікатів
відповідності на бензини моторні А-76, А-92, А-95 та дизельне
паливо виробництва АТ "Укртатнафта", паспорти на вказані
нафтопродукти та накладні, за якими ТОВ "Нафта" одержало
нафтопродукти від посередника ТОВ "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", про
що складено доповнення від 12.12.2005 р. №384 до акту від
07.06.2005 р. №153.
На запит інспекції АТ "Укртатнафта" листом від 17.10.2005р.
№69/1242 була надана інформація про ціни, за якими продано
вищевказану партію нафтопродуктів.
Таким чином, нафтопродукти виробництва АТ "Укртатнафта" через
низку посередників, першим з яких був ТОВ "Новойл", а останнім -
ТОВ "Татнафта -Крнафтопродукт", були реалізовані позивачу.
Крім того, роздрібні ціни були розраховані без врахування
граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо та
бензини моторні, встановлених наказом Міністерства економіки № 95
( z0407-05 ) (z0407-05)
"Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних
цін на дизельне паливо і бензини моторні", які діяли з 30.04.2005
року по 24.05.2005 року.
Щодо правомірності наказу Міністерства економіки України №95
( z0407-05 ) (z0407-05)
від 14.04.05 р. та розпорядження голови Сумської
облдержадміністрації слід зазначити, що дійсно відповідно до п. 3
ст. 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на Кабінет Міністрів
України покладено забезпечення проведення фінансової, цінової,
інвестиційної та податкової політики, постановою якого від
25.12.1996р. №1548 (зі змінами і доповненнями) були встановлені
повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів
міських рад щодо регулювання цін (тарифів).
Відповідно до наданих повноважень Міністерство економіки
України на виконання п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від
25.12.1996р. №1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
затвердило Наказ №95 ( z0407-05 ) (z0407-05)
від 14.04.2005р. "Про встановлення граничних рівнів
оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні".
Відповідно до п.23 вказаної постанови уряду Міністерство
економіки України за погодженням з Міністерством палива та
енергетики встановлює граничні рівні оптово-відпускних цін на
дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються на
внутрішньому ринку, з 15 квітня по 1 червня та з 1 серпня по 15
жовтня.
Відповідно до повноважень, наданих Постановою №1548 (абз.14
п.12) та на підставі Наказу Мінекономіки України №95 ( z0407-05 ) (z0407-05)
від 14.04.2005р., Розпорядженням голови Сумської обласної
державної адміністрації від 19.04.2005р. №179 було запроваджено
державне регулювання цін на нафтопродукти шляхом встановлення
граничної торговельної надбавки в розмірі 13 відсотків до оптової
ціни виробника (митної вартості) на дизельне паливо і бензини
моторні, що реалізуються через автозаправні станції області.
Таким чином, вказані нормативно-правові акти прийняті
відповідно до наданих повноважень у повній відповідності з чинним
законодавством.
Проте Указом Президента України "Про заходи щодо стабілізації
ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів" від 18.05.2005 р.
№823/2005 ( 823/2005 ) (823/2005)
(далі Указ 823/2005) визначені напрямки
економічної політики держави на ринку нафтопродуктів, мета якої
остаточне подолання кризи, штучно створеної на внутрішньому ринку
світлих нафтопродуктів, зменшення дефіциту таких нафтопродуктів,
стимулювання українських та іноземних нафтових компаній до
ефективної роботи на українському ринку нафти і нафтопродуктів,
забезпечення в подальшому стабільності його функціонування,
виходячи з необхідності забезпечення економічної та енергетичної
безпеки держави. У п. 1 вказаного Указу вказано, що діяльність
Кабінету Міністрів України з реалізації політики забезпечення
функціонування ринку нафти та нафтопродуктів у державі,
регулювання ціноутворення на ньому адміністративними методами
такою, що не відповідає засадам ринкової економіки. А згідно з п.3
Указу №823/2005 ( 823/2005 ) (823/2005)
, Міністерству економіки України
було постановлено скасувати в тижневий строк свої акти щодо
адміністрування, ціноутворення на ринку нафтопродуктів. Укази
Президента України є обов'язковими до виконання на всій території
України, що передбачено у ст. 106 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Мінекономіки керується Конституцією та законами України,
актами Президента України і Кабінету Міністрів України, в межах
своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства
України, видає накази, організовує і контролює їх виконання, проте
не скасувало Наказ №95, який регулює ціноутворення на ринку
нафтопродуктів, а лише закінчило термін дії граничних рівнів цін.
З огляду на викладене слід також врахувати те, що згідно з ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
Господарська діяльність, що здійснюється для
досягнення економічних і соціальних результатів та з метою
одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -
підприємцями.
В періоді, охопленому перевіркою Державною інспекцією з
контролю за цінами, ТОВ отримувало нафтопродукти від посередника,
який оптом реалізовував нафтопродукти виробника з нарахуванням
своїх постачальницько-збутових надбавок. Крім того, ТОВ понесло
відповідні витрати з транспортування та зберігання нафтопродуктів,
та інші витрати, необхідні для здійснення діяльності на цьому
ринку. Тобто, застосування цін, передбачених Наказом № 95 та
Розпорядженням № 179 не тільки унеможливлює отримання прибутку,
але й призводить до неможливості покриття необхідних витрат та
прямих збитків, обмежує свободу підприємницької діяльності, що
порушує ст. 43 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
При застосуванні цін, передбачених наказом № 95 та
розпорядженням № 179, необхідно врахувати також інші положення
чинного законодавства.
Так, згідно із частиною 6 ст. 191 Господарського Кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування, при встановленні фіксованих цін, застосування яких
унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва,
зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.
Таким чином, ця норма встановлена з урахуванням того, що метою
підприємницької діяльності є саме одержання прибутку, а надання
дотацій є одним із засобів регулюючого впливу держави на
діяльність суб'єктів господарювання (ч. 2 ст. 12 ГК) і, водночас
засобом їх державної підтримки.
Тобто, встановлення наказом №95 та розпорядженням № 179
регульованих цін, застосування яких унеможливлює одержання
прибутку товариством без надання відповідної дотації на покриття
різниці, порушує ст.ст. 3, 42, 79 та п. 6 ст. 191 Господарського
Кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. 1 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
. У разі невідповідності
нормативно-правового акту Конституції, Закону України або іншому
правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну
силу.
Отже суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого
висновку, що проведені відповідачем перевірки дотримання позивачем
законодавства у сфері реалізації нафтопродуктів та застосування
економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є
необгрунтованим та таким що не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних справах про протиправність
рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень
обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує
проти адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін,
якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і процес
уального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної
інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в
Сумській області - відхилити.
Постанову господарського суду Сумської області від 04 квітня
2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 19 червня 2006 року у справі №АС16/97-06 - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: