ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2007
№ К-18957/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.
при секретарі: Хомініч С.В.
за участі представника позивача: Вороніна В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 24.02.2006 по
справі № 10/352-ПН-А-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"
до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції
про спонукання до списання безнадійного податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про спонукання до списання
безнадійного податкового боргу з доходів фізичних осіб в сумі 28
992,38 грн. у зв'язку із повною загибеллю посівів озимої пшениці
та ячменю, що підтверджено висновком комісії про обстеження
земельних ділянок Нижньосірогоського управління сільського
господарства і продовольства та висновками Торгово-промислової
палати України від 20.05.2003 № 4829/05-4; від 12.08.2003 №
10643/05-4.
Постановою Господарського суду Херсонської області від
22.11.2005 - позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Генічеську
міжрайонну державну податкову інспекцію (далі - МДПI) прийняти
рішення про списання Товариству з обмеженою відповідальністю
"Славутич" (далі ТОВ) безнадійного податкового боргу по податку з
доходів фізичних осіб в сумі 28 992,38 грн.
При цьому судом встановлено, що Дем'янівська філія, яка є
структурним підрозділом ТОВ "Славутич" та зареєстрована як платник
податків у Генічеській МДПI, маючи перед бюджетом невиконанні
зобов'язання по сплаті прибуткового податку звернулася до
відповідача із заявами від 07.05.2003 та від 08.08.2003 про
списання податкового боргу в сумі 28 992,38 грн., який виник за
період 2002-2003 років відповідно до наданого позивачем розрахунку
заборгованості, посилаючись на висновки Торгово-промислової палати
(ТПП) України.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що для
списання безнадійного податкового боргу у позивача були всі
необхідні умови: наявність податкового боргу, наявність форс -
мажорних обставин, підтверджених висновком Торгово - промислової
палати України, обставини непереборної сили в результаті яких
відбулась загибель посівів і при цьому позивач зазнав збитків у
великих розмірах, що вплинуло на несвоєчасність та повноту сплати
податкового зобов'язання, тобто наявний причинний зв'язок між
діями непереборної сили і виникненням податкового боргу. Суд
вказує також, що податковою службою факт одержання встановленої
звітності, існування та розмір податкового зобов'язання та
наявність форс - мажорних обставин ніяким чином не спростовано.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
24.02.2006 по справі № 10/352-ПН-А-05 - постанову Господарського
суду Херсонської області від 22.11.2005 скасовано та відмовлено в
позові.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення Законом
України "Про податок з фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
та ст. 74 Закону
України "Про державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
,
якою заборонено в 2004 році проводити реструктуризацію або
списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за
податками, зборами (обов'язковими платежами). I зазначив також, що
на 2005 та 2006 роки зупинено дію пп. 18.2.1 ст. 18 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в частині
проведення списання податкового боргу з юридичних та фізичних
осіб. Відповідно суд прийшов до висновку, що зазначена норма не
діє, а відтак її неможливо і застосовувати.
Не погодившись із постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 24.02.2006 позивач (далі - ТОВ) подав
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду
апеляційної інстанції, яка винесена з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального права, що в свою чергу призвело
до неправильного вирішення справи, та просить залишити в силі
постанову суду першої інстанції. На думку скаржника загибель
сільськогосподарських культур перешкодила утримати податок з
доходів фізичних осіб податків до бюджету. I не перерахування
податку є наслідком втрати посівів сільськогосподарських культур,
що включає в себе причинно-наслідковий зв'язок між виникненням
форс-мажорних обставин та неможливістю сплатити податок з доходів
фізичних осіб протягом 2002 - 2003 років.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в якому
просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 24.02.2006 без
змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
заперечення на неї та пояснення представника позивача, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до абз. г) пп. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону
України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" - підлягає списанню безнадійний податковий борг (у тому
числі пеня нарахована на такий податковий борг, а також штрафні
санкції), який виник внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажору).
Оскільки відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 889
"Про податок з фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
- платниками податку з
доходів фізичних осіб є громадяни, а нарахування, утримання та
перерахування до бюджету податку здійснюється підприємствами,
установами, організаціями, які здійснюють виплати доходів. Тому в
розумінні п. 1.1. ст. 1 Закону України № 2181 "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
- позивач є платником
податку з доходів фізичних осіб, про що зазначає також і скаржник.
Таким чином юридична особа, платник податку лише утримує з
фізичних осіб цей податок та зобов'язаний перерахувати його до
бюджету (пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про податок з
фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
). Причинно-наслідковий зв'язок між
виникненням форс-мажорних обставин та несплатою позивачем вже
утриманого податку з доходів фізичних осіб - відсутній. Тобто
загибель врожаю не перешкоджала позивачеві утримувати податок з
доходів фізичних осіб.
При цьому суд касаційної інстанції також погоджується із
обгрунтуванням суду апеляційної інстанції про те, що Законами
України "Про державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
,
Про державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, "Про
державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
- зупинено дію
пп. 18.2.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тобто заборонено проводити
реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів
господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Виходячи із системного аналізу Законів України "Про податок з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
та "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, суд касаційної інстанції
погоджується із обгрунтуванням своєї позиції судом апеляційної
інстанцій, який дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно
застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального
права. Тому постанова Запорізького апеляційного господарського
суду від 24.02.2006 належним чином мотивована і за своїм змістом
та формою відповідає вимогам процесуального закону і не підлягає
скасуванню.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221,
223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Славутич" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.02.2006 по справі № 10/352-ПН-А-05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
М.О. Федоров