ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Брайка
А.I.
при секретарі Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної
податкової інспекції у Сумській області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 22.08.2005 р.
у справі № 8/152 господарського суду Сумської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Страдекс"
до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у
Сумській області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та
податкових повідомлень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2005
р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 13.06.2005 р., позов задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення Шосткінської МДПI №
312/15-2/0000651502/0 від 02.08.2002 р., № 475/15-02/0000741502/0
від 04.09.2002 р., № 506/18-123/30920504/7543 від 18.09.2002 р., №
662/15-02/0000841502 від 08.11.2002 р., № 728/18-1/30920504/ від
26.11.2002 р., № 799/15-02/0000911502 від 09.12.2002 р., №
22/0000011502/0 від 16.01.2003 р., № 863/0001051502/0 від
16.12.2002 р, № 862/0001041502/0 від 16.12.2002 р., №
861/0001031502/0 від 16.12.2002 р., № 860/0001021502/0
від16.12.2002 р., № 859/0001011502/0 від 16.12.2002 р., №
858/0001001502/0 від 16.12.2002 р., № 857/0000991502/0 від
16.12.2002 р., № 856/0000981502/0 від 16.12.2002 р., №
855/0000971502/0 від 16.12.2002 р., № 325/0001721502/0 від
03.03.2003 р., № 326/0001731502/0 від 03.03.2003 р., №
334/15-3/0000511800 від 04.03.2003 р., № 427/0001911502/0 від
03.04.2003 р., № 493/23-1/30920504/2781 від 18.04.2003 р., №
493/23-1/2781/2 від 04.08.2003 р., № 771/0003341502/0 від
09.07.2003 р., № 1106/0005301502/0 від _.09.2003 р., №
1206/0005941502/0від 06.10.2003 р. про визначення ТОВ "Страдекс"
податкових зобов'язань за платежами з податку на додану вартість,
збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збору
за забруднення навколишнього природного середовища.
Судові рішення вмотивовані тим, що ТОВ "Страдекс"
зареєстроване та розташоване за адресою: вулиця Заводська, 1 в
селі Пирогівка Шосткинського району Сумської області, яке
відповідно до пункту 3 Переліку населених пунктів, віднесених до
зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
"Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР
про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий
режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення в
результаті Чорнобильської катастрофи" і "Про статус і соціальний
захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи"" від 23.07.1991 р. № 106 ( 106а-91-п ) (106а-91-п)
, відноситься до
категорії територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а саме
в зоні гарантованого добровільного відселення, у зв'язку з чим
відповідно до частини 1 ст.7 Закону України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
позивач був звільнений від
сплати податків, зборів / обов'язкових платежів / в період з
01.01.2002 р. по 01.09.2003 р., за який позивачу визначені суми
податкових зобов'язань згідно спірних податкових
повідомлень-рішень.
В касаційній скарзі Шосткінська МДПI просить скасувати
ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про
відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 1, 9 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, пункту 11.4 ст.11 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ "Страдекс" просить
залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про правовий
режим території, що зазнала радіоактивного забруднення в
результаті Чорнобильської катастрофи", виключеної Законом України
від 25.03.2005 р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
, підприємства, об'єднання
і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах
гарантованого добровільного відселення та посиленого
радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім
платежів і відрахувань до місцевих бюджетів. Для них Кабінетом
Міністрів України встановлюються пільгові умови фінансування,
гарантоване матеріально-технічне забезпечення.
Цей закон, однак, не є спеціальним законом з питань
оподаткування, а регулює, як визначено його преамбулою, питання
поділу території на відповідні зони, режим їх використання та
охорони, умови проживання та роботи населення, господарську,
науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах. Закон закріплює і
гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних
територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на
здоров'я людини та на екологічні системи.
Спеціальними законами з питань оподаткування податком на
додану вартість, збором на розвиток виноградарства, садівництва і
хмелярства, збором за забруднення навколишнього природного
середовища, за платежами з яких позивачу визначені податкові
зобов'язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень, чинними
на момент виникнення спірних правовідносин, були Закон України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закон України "Про
збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства"
( 587-14 ) (587-14)
та Закон України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
.
Ці закони були прийняті та набрали чинності пізніше, ніж
Закон України "Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 791а-12 ) (791а-12)
та не встановили пільг з оподаткування для позивача.
Пунктом 11.2 статті 11 Прикінцевих положень Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що до
приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами
цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість
можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону /
пункт 11.4 цієї статті /.
Оскільки спеціальними законами з питань оподаткування
податком на додану вартість, збором на розвиток виноградарства,
садівництва і хмелярства та збором за забруднення навколишнього
природного середовища не були встановлені для позивача пільги зі
сплати цих податку та зборів, то Закон України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
не є чинним в частині, що
суперечить зазначеним спеціальним законам.
Крім того, згідно зі статтею 16 Закону України "Про правовий
режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
у зоні гарантованого
добровільного відселення (до якого віднесено м. Коростень)
забороняється, зокрема, будівництво нових, розширення діючих
підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням
радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов
його життя та праці.
Саме для підприємств, об'єднань і організацій, колгоспів,
радгоспів, що були розташовані у зонах гарантованого добровільного
відселення та посиленого радіоекологічного контролю на момент
прийняття цього Закону, його статтею 7 було встановлено звільнення
від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих
бюджетів. Для них Кабінетом Міністрів України встановлювалися
пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне
забезпечення.
Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на ці
положення Закону та ту обставину, що позивач був зареєстрований у
грудні 2001 року, тобто після 21.03.1991 р., що є датою набрання
чинності вказаним Законом.
Враховуючи те, що обставини справи щодо підстав визначення
позивачу сум податкових зобов'язань згідно спірних податкових
повідомлень-рішень судами першої та апеляційної інстанцій не
встановлені і це порушення ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом
першої інстанції та частин 4, 5 ст.11 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
не
може бути усунено судом касаційної інстанції з врахуванням меж
касаційного перегляду справи, встановлених ст.220 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в цій ухвалі, виконати вимоги
процесуального законодавства, зокрема частин 4, 4 ст.11 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо офіційного з'ясування всіх обставин у
справі, в тому числі підстав визначення позивачу сум податкових
зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень та в
залежності від встановленого і у відповідності з нормами
матеріального права вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної
податкової інспекції у Сумській області задовольнити.
Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 22.08.2005р. та рішення господарського суду Сумської
області від 05.05.2005р., справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Брайко А.I.