ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Брайка А.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі Ликовій В.Б.,
за участю:
представника відповідача - Рудківської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції
Житомирської області
на постанову господарського суду Житомирської області від 08
лютого 2006 року
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
25 квітня 2006 року
у справі № 10/1032
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Коростишівський завод продовольчих товарів"
до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції
Житомирської області
про звільнення активів з податкової застави, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2005 року ВАТ "Коростишівський завод продовольчих
товарів" звернулось до суду з позовом до Коростишівської МДПI
Житомирської області про визнання незаконною відмову звільнити з -
під податкової застави всі активи, за винятком активів, вартість
яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу,
зобов'язання затвердити перелік активів, які беруться в податкову
заставу, та звільнити з - під податкової застави всі активи, крім
зазначених в складеному переліку.
Заявою від 25 січня 2006 року № 36 позивач уточнив позовні
вимоги та просив зобов'язати відповідача звільнити з - під
податкової застави всі активи, за винятком активів, вартість яких
співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу.
Постановою господарського суду Житомирської області від 08
лютого 2006 року позов задоволено.
Зобов'язано Коростишівську МДПI Житомирської області
звільнити з - під податкової застави всі активи ВАТ
"Коростишівський завод продовольчих товарів", за винятком активів,
вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу.
Стягнуто з Державного бюджету України через Управління
Державного казначейства у Житомирській області на користь ВАТ
"Коростишівський завод продовольчих товарів" 85, 00 грн. судових
витрат.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
25 квітня 2006 року постанову господарського суду Житомирської
області від 08 лютого 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Коростишівська МДПI Житомирської області,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить
скасувати судові рішення по справі та ухвалити нове рішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи
касаційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього
у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19 серпня 2003 року Житомирською філією Iнформаційного центру
Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень
рухомого майна був внесений запис про податкову заставу всіх
активів ВАТ "Коростишівський завод продовольчих товарів" за заявою
обтяжувача - Коростишівської МДПI Житомирської області у зв'язку з
наявністю у позивача податкової заборгованості.
Позивач неодноразово направляв листи на адресу
Коростишівської МДПI Житомирської області з вимогою звільнити
з-під податкової застави всі активи підприємства, за винятком
активів, поширення права податкової застави на які враховуватиме
адекватність суми податкового зобов'язання, мотивуючи свої вимоги
тим, що Рішенням Конституційного суду України від 24 березня 2005
року № 2-рп/2005 ( v002p710-05 ) (v002p710-05)
у справі № 1-9/2005 за
конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу) положення підпункту 8.2.2 п. 8.2
ст. 8 в частині поширення податкової застави на будь-які види
активів платника податків без врахування суми його податкового
боргу визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з
дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.
Відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача з посиланням
на те, що положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
втратили
чинність з дня ухвалення Конституційним судом України Рішення,
тобто 24 березня 2005 року, а на активи платника податку, які
перебували в податковій заставі до 24 березня 2005 року,
розповсюджується податкова застава в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що згідно
довідки ВАТ "Коростишівський завод продовольчих товарів" № 14 від
26 січня 2006 року залишкова вартість основних фондів підприємства
станом на 01 січня 2006 року становить 746 400 грн.
За даними Коростишівської МДПI Житомирської області за
позивачем станом на 08 лютого 2006 року рахується заборгованість в
сумі 73 036, 92 грн., в тому числі, 56 469, 06 грн. - недоїмка по
сплаті податків, 2 672, 17 грн. - пеня, 13 895, 69 грн. - штрафні
санкції.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що
відповідач в порушення норм чинного законодавства та Рішенням
Конституційного суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005
( v002p710-05 ) (v002p710-05)
у справі № 1-9/2005 за конституційним поданням 48
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст.
8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу) безпідставно поширив
податкову заставу на всі активи позивача, тим самим порушив принци
адекватності суми податкового боргу сумі активів платника
податків, що порушує права та інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх
інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(в редакції, яка
діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з метою захисту
інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має
податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової
застави виникає згідно із законом та не потребує письмового
оформлення.
Згідно з підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вищезазначеного Закону
право податкової застави виникає у разі:
- неподання або несвоєчасного подання платником податків
податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за
останнім днем строку, встановленого законом про відповідний
податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової
декларації;
- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми
податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків
у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем
зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми
податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з
дня, наступного за останнім днем граничного строку такого
погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(в редакції, яка діяла
на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право
податкової застави поширюється на будь-які види активів платника
податків, які перебували в його власності (повному господарському
віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші
активи, на які платник податків набуде прав власності у
майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або
податкового боргу.
Рішенням Конституційного суду України від 24 березня 2005
року № 2-рп/2005 ( v002p710-05 ) (v002p710-05)
у справі № 1-9/2005 за
конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу) визнані такими, що не відповідають
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, положення підпункту 8.2.2 п.
8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в частині поширення податкової застави на
будь-які види активів платника податків без врахування суми його
податкового боргу. Положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України
Рішення, тобто з 24 березня 2005 року. При цьому Конституційний
Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової
застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що
забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та
розмірності. Розмірність, на думку Конституційного Суду України,
як елемент принципу справедливості передбачає встановлення
публічно-правового обмеження розпорядження активами платника
податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового
зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від
розміру несплати платником податкового боргу.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого
висновку про неправомірність поширення податкової застави на всі
активи позивача без врахування суми його податкового боргу та
задовольнили позовні вимоги.
При цьому суди попередніх інстанцій правильно застосували
положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з урахуванням Рішення
Конституційного суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005
( v002p710-05 ) (v002p710-05)
у справі № 1-9/2005 за конституційним поданням 48
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст.
8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу), оскільки правильно
виходили з того, що відповідно до ст. 152 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони, інші правові акти або їх окремі положення,
що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Коростишівської
МДПI Житомирської області підлягає залишенню без задоволення, а
постанова господарського суду Житомирської області від 08 лютого
2006 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду
від 25 квітня 2006 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної
податкової інспекції Житомирської області залишити без
задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області
від 08 лютого 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 25 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _______________________ Л.I. Бившева
Судді: _______________________ А.I. Брайко
_______________________ М.I. Костенко
_______________________ Н.Є. Маринчак
_______________________ Є.А. Усенко