ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Брайка А.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі Ликовій В.Б.,
за участю:
представників позивача - Столяра С.Є., Шеремета С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської
області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10 травня 2005 року
у справі № 05/39/13-2
за позовом Колківського державного лісогосподарського
підприємства
до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції
Волинської області
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2004 року Колківське державне лісогосподарське
підприємство звернулось до суду з позовом до Маневицької МДПI
Волинської області про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення № 0000212301/0 від 19 березня 2004 року.
Рішенням господарського суду Волинської області від 09 лютого
2005 року позов задоволено повністю.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
Маневицької МДПI від 19 березня 2004 року № 0000212301/0, яким
Колківському держлісгоспу визначено суму податкового зобов'язання
за платежем - плата за використання лісових ресурсів державного
значення - в сумі 27 886, 29 грн., в тому числі 19 697, 32 грн.
основного платежу та 8 188, 97 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Стягнуто з Ковельської ОДПI на користь Колківського
державного лісогосподарського підприємства 85, 00 грн. витрат по
сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційне -
технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10 травня 2005 року рішення господарського суду Волинської області
від 09 лютого 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Ковельська ОДПI Волинської області,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 10 травня 2005 року, прийняти
нове рішення, яким в позові відмовити.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу, наданому в
судовому засіданні, позивач, посилаючись на те, що при винесенні
судових рішень по справі судами першої та апеляційної інстанцій
були правильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, повністю з'ясовано обставини, які мають значення для
справи, просить залишити касаційну скаргу відповідача без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 10 травня 2005 року - без змін.
В судовому засіданні представники позивача заперечували проти
касаційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Маневицька МДПI провела планову комплексну документальну
перевірку дотримання вимог податкового законодавства Колківського
державного лісогосподарського підприємства за період з 01 липня
2002 року по 31 грудня 2003 року та по дотриманню вимог валютного
законодавства за період з 01 вересня 2002 року по 19 березня 2004
року, за результатам якої було складено акт № 146/23-1/00991597
від 19 березня 2004 року.
В акті перевірки було встановлено, що в порушення підпункту
4.5, підпункту 5.7 Iнструкції про механізм справляння збору за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками, затвердженої наказом Державного комітету
лісового господарства України, Міністерства фінансів України,
Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України, Державної
податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 року №
91/241/129/236/565, позивач неправильно вираховував збір на
заготовлену деревину для технологічних потреб як в 2002 році, так
і в 2003 році. Зазначений збір безпідставно зменшувався на суму
збору нарахованого на дров'яну деревину відповідної породи при
відпуску на пні, а також не вивірялась остаточна сума збору за
результатами фактичної заготівлі згідно актів місць заготівлі
деревини у зв'язку з чим за 2002 рік донараховано 10 488, 93 грн.
та за 2003 рік донараховано 9 208, 40 грн.
19 березня 2004 року Маневицька МДПI прийняла податкове
повідомлення - рішення № 0000212301/0, яким визначила Колківському
державному лісогосподарському підприємству суму податкового
зобов'язання за платежем: плата за використання лісових ресурсів
державного значення в сумі 27 886, 29 грн., у тому числі 19 697,
32 грн. - основний платіж та 8 188, 97 грн. - штрафні (фінансові)
санкції.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги,
виходили з того, що аналіз положень п. 8 Порядку справляння збору
за спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 06 липня 1998 року № 1012
( 1012-98-п ) (1012-98-п)
, розділу VII Правил відпуску деревини на пні в лісах
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29
липня 1999 року № 1378 ( 1378-99-п ) (1378-99-п)
, положень Такс на деревину
лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44
( 44-97-п ) (44-97-п)
, п. 1.7, п. 5.1, п. 4.5, п. 5.7, п. 6.2 Iнструкції про
механізм справляння збору за спеціальне використання лісових
ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду,
затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства
України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки
України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища
та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації
України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565, свідчить про
те, що сума збору, що підлягає донарахуванню, визначається як
різниця між таксовою вартістю відсортованої деревини дров'яної для
технологічних потреб та вартістю цієї ж дров'яної деревини, як не
придатної для промислового використання (дрова паливні),
визначеної у спеціальному дозволі, а тому позивач правильно
вираховував збір за заготовлену деревину для технологічних потреб.
Крім того, суди в своїх рішеннях посилались на те, що в
порушення п. 1.7 Порядку оформлення результатів документальних
перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх
філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 16 вересня 2002 року № 429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
, в акті перевірки №
146/23-1/00991597 від 19 березня 2004 року відсутні посилання на
первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, за якими
було виявлено порушення податкового законодавства, що призвело до
заниження суми збору, а тому акт перевірки не може слугувати
належною правовою підставою для прийняття оскаржуваного
податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх
інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 77 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
спеціальне використання лісових ресурсів є платним. Порядок
справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів
установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями п. 7 Порядку справляння збору за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 06 липня 1998 року № 1012
( 1012-98-п ) (1012-98-п)
, порядок справляння збору за спеціальне використання
лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового
фонду визначається Iнструкцією про механізм справляння збору за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду.
Відповідно до п. 1.7 Iнструкції про механізм справляння збору
за спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду, затвердженої наказом
Державного комітету лісового господарства України, Міністерства
фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки
України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня
1999 року № 91/241/129/236/565 ( z0785-99 ) (z0785-99)
, спеціальне
використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками
лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового
фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним
квитком (ордером) або лісовим квитком (далі - дозвіл).
Лісорубний квиток видається на рубки головного користування,
рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та
заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість)
дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість,
строки заготівлі та вивезення.
Пунктом 3.1 Iнструкції про механізм справляння збору за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду, затвердженої наказом
Державного комітету лісового господарства України, Міністерства
фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки
України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня
1999 року № 91/241/129/236/565 ( z0785-99 ) (z0785-99)
, передбачено, що
об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових
ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є
деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові
матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні
ділянки лісового фонду.
Відповідно до п. 4.5 вищезазначеної Iнструкції до дров'яної
деревини належать сортименти, які можна використовувати для
технологічних потреб, а також не придатні для промислової
переробки (дрова паливні).
На дров'яну деревину для технологічних потреб установлюється
плата в розмірі 25 відсотків такси на ділову дрібну деревину
відповідної лісової породи.
Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється
постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках
(ордерах) та лісових квитках (п. 5.1 Iнструкції про механізм
справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої
наказом Державного комітету лісового господарства України,
Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України,
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації
України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565
( z0785-99 ) (z0785-99)
).
При цьому відповідно до п. 5.7 Iнструкції про механізм
справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої
наказом Державного комітету лісового господарства України,
Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України,
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації
України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565 ( z0785-99 ) (z0785-99)
,
за дров'яну деревину для технологічних потреб остаточна сума збору
обчислюється за результатами фактичної заготівлі згідно з актами
огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та
використання корисних властивостей лісу в розмірі, передбаченому
пунктом 4.5 цієї Iнструкції.
Згідно з положеннями п. 6.2 вищезгаданої Iнструкції збір за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами
щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі,
протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) кварталу).
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого
висновку про безпідставність висновків акту перевірки про
порушення позивачем підпункту 4.5, підпункту 5.7 Iнструкції про
механізм справляння збору за спеціальне використання лісових
ресурсів та користування земельними ділянками, затвердженої
наказом Державного комітету лісового господарства України,
Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України,
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації
України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565 ( z0785-99 ) (z0785-99)
,
з посиланням на те, що об'єктом обчислення збору за спеціальне
використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками
лісового фонду відповідно до положень Iнструкції про механізм
справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої
наказом Державного комітету лісового господарства України,
Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України,
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації
України від 15 жовтня 1999 року № 91/241/129/236/565 ( z0785-99 ) (z0785-99)
,
є дров'яна деревина для технологічних потреб без врахування
деревини для промислової переробки (дрова паливні) з урахуванням
того, що сума збору обчислюється саме за результатами фактичної
заготівлі згідно з актами огляду місць деревини, інших продуктів
лісу та використання корисних властивостей лісів, де відповідно до
Додатку № 1 Правил відпуску деревини на пні в лісах України,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня
1999 року № 1378 ( 1378-99-п ) (1378-99-п)
, зазначається лише фактично
заготовлена дров'яна деревина для технологічних потреб.
Крім того, обгрунтованими також визнаються висновки судів
попередніх інстанцій про те, що в порушення вимог п. 1.7 Порядку
оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання
податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької
діяльності - юридичними особами, їх філіями, відокремленими
підрозділами та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня
2002 року № 429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
, акт перевірки № 146/23-1/00991597
від 19 березня 2004 року, на підставі якого було прийнято спірне
податкове повідомлення - рішення, не містить посилань на первинні
або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та
податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення
податкового законодавства.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій про безпідставність висновків акту перевірки,
і, як наслідок, неправомірність спірного податкового
повідомлення - рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ковельської ОДПI
Волинської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова
Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2005
року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової
інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2005
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _______________________ Л.I. Бившева
Судді: _______________________ А.I. Брайко
_______________________ М.I. Костенко
_______________________ Н.Є. Маринчак
_______________________ Є.А. Усенко