ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
Карася О.В.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Кручек О.О.
відповідача: Кузьменко Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Чернігові
на рішення Господарського суду Чернігівської області від
12.05.2005 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 р.
у справі № 16/140
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Чернігівнафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
12.05.2005 р., залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 11.07.2005 р., позов
задоволено. Визнано повністю недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПI у м. Чернігові № 0001282323/0 від
24.02.2004 р., №0001282323/1 від 19.05.2004 р., № 0001282323/2 від
18.06.2004 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання у
розмірі 2477,5 грн. Стягнуто з ДПI у місті Чернігові на користь
ВАТ "Чернігівнафтопродукт" 85 грн. державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ДПI у місті Чернігові подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким у
задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судами норм
матеріального права, а саме: ст. 2, п. 1, 3 ст. 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. Зазначає, що Закон України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не містить обмеженого переліку
засобів проведення безготівкових операцій та в той же час не
звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через
реєстратор розрахункових операцій. Придбання особами за
безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від
обов'язку проведення операцій з відпуску товару за такими талонами
через реєстратор розрахункових операцій. У підтвердження своєї
позиції також посилається на пункт 7 додатку до зазначеної
постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 р. "Про
терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій формі із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій" ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
.
Представник податкової інспекції в судовому засіданні
підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
її представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за
наслідками перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівково обігу в автозаправній
станції № 2, що належить позивачу та розташована за адресою: м.
Ніжин, вул. Незалежності, 1, складений акт № 25130021/2303, яким
зафіксовано порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(із змінами та доповненнями), яке полягало у
непроведенні через реєстратор розрахункових операцій розрахункові
операції на суму 495,50грн.
На підставі вказаного акту перевірки, у відповідності до
вимог п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
позивачу визначено податкове зобов'язання
у вигляді фінансових санкцій у розмірі 2477,5 грн.
Правова позиція судів попередніх інстанцій про те, що
визначення штрафних санкцій за порушення правил торгівлі як
податкового законодавства не відповідає вимогам законодавства, є
правильною.
Разом з тим, суд касаційної інстанції не може визнати
законними та обгрунтованими судові рішення в частині висновків про
неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій за
порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки вони прийняті без
повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про відсутність
підстав для застосування реєстратора розрахункових операцій при
реалізації нафтопродуктів за талонами, виходили з того, що така
реалізація не є розрахунковою операцією у готівковій або
безготівковій формі у розумінні ст. 2 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки вказані
талони не є розрахунковим документом. Належним чином оформлена та
відображена у відповідних документах розрахункова операція
відбулася у момент придбання карток на паливно-мастильні
матеріали.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 21.12.2000 р. № 2156-III ( 2156-14 ) (2156-14)
) (далі
у тексті Закон "Про РРО") реєстратори розрахункових операцій
застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької
діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями,
іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти
підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків
в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами
підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу
іноземної валюти.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону "Про РРО" (в редакції Закону
України від 01.06.2000 р. № 1776-III ( 1776-14 ) (1776-14)
), суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну
суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у
встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи
реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових
операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із
застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових
книжок.
Стаття 2 зазначеного закону містить визначення "розрахункової
операції", а саме: це приймання від покупця готівкових коштів,
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів (послуг).
Картки багаторазового використання при здійсненні операцій не
можуть використовуватися лише як акт приймання-передачі, оскільки
право власності на товар (пальне) може виникнути лише у разі
передачі пального. Факт переходу права власності від позивача до
контрагентів підтверджується поверненням картки продавцеві.
Відсутність картки позбавляє права на отримання пального.
Відповідно до Закону касовий чек є розрахунковим документом,
який підтверджує факт продажу товару.
Згідно із вимогами чинного законодавства (Технічні вимоги до
спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для
автозаправних станцій, встановлені Додатком № 7 до протокольного
рішення від 27.06.2002 р. №13 Державної комісії з питань
впровадження електронних систем і засобів контролю та управління
товарним і грошовим обігом, Вимоги щодо реалізації фіскальних
функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер
застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 18.02.2002 р. № 199 ( 199-2002-п ) (199-2002-п)
) реалізація пального через
АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих
комп'ютерно-касових систем, які повинні бути включені до
Держреєстру, відповідати вищевказаним Технічним вимогам до ЕККА та
повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному циклі з
друкуванням фіскального касового чека.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону "Про РРО" реєстратори
розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються
якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій
формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Таким чином, при вирішення даного спору суттєве значення має
те, яким чином здійснювався відпуск пального (із застосуванням
спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, що забезпечують
відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням фіскального
касового чека чи з окремих ємностей, не підключених до
паливно-роздавальних колонок, спеціально призначених для
зберігання та відпуску попередньо оплачених оптових партій
пального, або пального, що знаходиться на відповідальному
зберіганні без набуття права власності на них утримувачем,
оформленому відповідними договорами).
За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не
можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від
встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами
законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Чернігові задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від
12.05.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11.07.2005 р. скасувати, а справу направити на новий
розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко
О.В. Карась