ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г.,
Матолича С.В.
при секретарі: Безпалому Д.В.
за участю представників УПФУ в м.Прилуки - Самійленко
А.А.,Фетисової Н..В., Відділення виконавчої дирекції ФСС від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України м. Прилуки - Михайличенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.
Прилуки Чернігівської області на рішення господарського суду
Чернігівської області від 25 серпня 2005 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005
року, у справі № 17/220 за позовом управління Пенсійного фонду
України в м.Прилуки Чернігівської області до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України у м.Прилуки, про
прийняття до заліку суми,-
в с т а н о в и л а :
УПФУ в м. Прилуки звернулось до суду з позовом до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України у
м.Прилуки у сумі 1266,71грн. допомоги на поховання громадян
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виплачені позивачем у
листопаді 2001рр., лютому, липні та жовтні 2002 року. Зазначені
громадяни отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві, яка відповідачем приймалася до заліку та
відшкодовувалась. Однак, відповідач не приймає до заліку та не
відшкодовує понесені позивачем витрати на поховання вищеназваних
громадян. У зв'язку з цим просив позов задовольнити.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25
серпня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року, у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі УПФУ в м.Прилуки просить скасувати
зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про
задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким
погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним
законодавством не передбачено прийняття відповідачем до заліку та
відшкодування управлінню ПФУ витрат на поховання громадян, які
отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що громадяни ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які померли у період з
листопада 2001 року по лютий 2002 року, отримували пенсію по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Позивач
на поховання названих громадян виплатив допомогу у загальній сумі
1266,71грн. Зазначені обставини ніким зі сторін не оспорюються.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні
залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового
державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням;
медичне страхування;
страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за
страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання надаються такі види соціальних послуг та
матеріального забезпечення:
профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на
виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи
іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх
трудових обов'язків;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відносини, що виникають за зазначеними у ч.1 ст. 25 "Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування" видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно
до цих Основ.
Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.1999р. №1105
( 1105-14 ) (1105-14)
"Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті
працівника, який отримував пенсію внаслідок ушкодження здоров'я на
виробництві чи у зв'язку з професійним захворюванням, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний
організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних
з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Слід також зазначити, що пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві
положення) Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
, який набрав
чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує
страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх
сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того
часу, коли відповідні підприємства передали в установленому
порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників
(членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги,
або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових
внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а
між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому
відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
закріплене аналогічне правило - якщо
після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи
надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від
нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального
страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата
здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При
цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право
звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального
страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право
яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено
згідно із законодавством СРСР або законодавством України про
відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування
на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з
виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення
по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в
Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР
стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або
виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею
трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
встановлено, що громадянам України -
переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по
інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного
захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення)
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація
провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків
також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до
набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати
і соціальні послуги.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального
страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на
виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову)
шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи
сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися
та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 п. 3 Закону України від 23.09.1999р.
№1105 ( 1105-14 ) (1105-14)
, Фонд соціального страхування від нещасних
випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних
фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про
охорону праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
, які ліквідуються.
Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по
інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на
виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати
такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому
витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
"Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою
пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання", затверджений
постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань від 04.03.2003 р. № 5-4/4 ( z0376-03 ) (z0376-03)
,
визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання, які
призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(крім осіб,
зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі
добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування
шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними
трудових обов'язків.
Таким чином, зазначений вище "Порядок..."не врегульовує
спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки
встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків
розраховано на відсутність спору.
Отже, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду
соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку
мають вирішуватись вимоги про стягнення спірних сум.
За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що судами
попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального
права, які регулюють спірні правовідносини, що відповідно до
ст.229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування
постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення
про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на
користь позивача понесених останнім витрат на поховання громадян,
які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку
на виробництві або професійного захворювання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 223, 229,232
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.
Прилуки Чернігівської області - задовольнити.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 25
серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20 грудня 2005 року скасувати та ухвалити
нове рішення..
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у місті Прилуки на користь управління
Пенсійного фонду України в місті Прилуки Чернігівської області
1266,71грн. (тисячу двісті шістдесят шість грн. 71 коп.) витрат на
виплату допомоги на поховання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, які отримували пенсію по інвалідності.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: