ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2007
№ К-18149/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.I., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.
розглянувши у порядку попереднього провадження касаційну
скаргу Богодухівської міжрайонної державної податкової інспекції
Харківської області на постанову Господарського суду Харківської
області від 24.01.2006 та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 22.03.2006 по справі № А-27/325-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма
"Глобівська"
до Богодухівської міжрайонної державної податкової інспекції
Харківської області
за участі Прокуратури Харківської області
про визнання недійсним рішення та податкового
повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним Рішення № 2
про застосування фінансових санкцій від 03.06.2005 та податкового
повідомлення-рішення від 03.06.2005 № 0000062620/0 про
донарахування податкового зобов'язання з акцизного збору на суму 3
725 609 грн., які винесені на підставі Акту позапланової
документальної перевірки від 03.06.2005 №138/22/00412406 щодо
додержання вимог податкового та валютного законодавства за період
з 01.01.2001 по 01.06.2003.
Постановою Господарського суду Харківської області від
24.01.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 22.03.2006 по справі № А-27/325-05, позов
задоволено.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначені
нарахування обгрунтовані в Акті перевірки висновком комплексної
експертизи №1-2005 факультету економічної безпеки Національного
Університету внутрішніх справ України. В акті зазначено, що згідно
купажних карт позивача, в яких для купажу використовувався спирт
етиловий ректифікований і сік яблучний свіжовижатий, отримана
продукція (есенція) може бути класифікована як спиртовий
напівфабрикат.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
(МДПI) подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що з результатів
експертизи неможливо зробити висновок, який саме продукт було
виготовлено згідно купажних карток ВАТ, однак це є суттєвим для
вирішення справи. Скаржник також зазначив, що судами не надано
висновку комплексної експертизи №1-2005 факультету економічної
безпеки Національного Університету внутрішніх справ України (на
якому грунтуються висновки акту перевірки). I тому на думку
скаржника не можливо зробити висновок про правомірність
нарахування акцизного збору та фінансових санкцій згідно Акту
перевірки від 03.06.2005 № 138/22/00412406.
Також зазначивши фактичні обставини справи та навівши
розрахунки, відповідач просить скасувати судові рішення та
відмовити в позові повністю.
Позивач (ВАТ) заперечення на касаційну скаргу не надав.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2007
визнано за можливе попереднє провадження по справі.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Відповідно до перамбули Закону України від 19.12.1995
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
№ 481 "Про державне регулювання виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами Цей Закон визначає основні засади
державної політики щодо регулювання виробництва, експорту,
імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним
і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом
етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним,
спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я
громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та
обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території
України.
Осовним же аргументом судів першої та апеляційної інстанції
при задоволенні позовних вимог став Висновок експертизи Київського
науково-дослідного інституту судових експертиз №10622 від
14.12.2005 із якого вбачається, що позивач виготовляв продукцію
яка відповідає вимогам ТУ У 15.9-00412406-001-2001 та не є
напівфабрикатом спиртовим. Зазначене судами досліджено всебічно.
Суд касаційної інстанції погоджується із наведеним
обгрунтуванням судових рішень, оскільки в порушення вимог ст. 71
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, до
матеріалів справи не надано висновку комплексної експертизи
№1-2005 факультету економічної безпеки Національного Університету
внутрішніх справ України (на якому грунтуються висновки акту
перевірки) і тому відповідачем не виконано обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення. Відповідно заперечення
скаржника з посиланням на висновок комплексної експертизи №1-2005
є помилковими.
При цьому Висновок експертизи Київського науково-дослідного
інституту судових експертиз №10622 від 14.12.2005 проведений в
рамках судового провадження, експерт попереджений про кримінальну
відповідальність, тому підстави не визнавати зазначений висновок
відсутні.
Таким чином, висновки відповідача щодо наявності в діяльності
позивача порушень ч. 1 ст. 3 п. 4 ст. 7 Закону України від "Про
акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"
( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
, ст. 1 Закону України "Про ставки акцизного збору і
ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
, абз. 2 ст. 2 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
судами
правомірно визнані необгрунтованими, а застосування до позивача
штрафних санкцій -безпідставним. Тобто судами правомірно визнано
недійсними Рішення № 2 про застосування фінансових санкцій від
03.06.2005 та податкове повідомлення-рішення від 03.06.2005 №
0000062620/0 про донарахування податкового зобов'язання з
акцизного збору.
Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених
обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин
сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов.
А рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином
мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам
процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи
касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Богодухівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Харківської області від
24.01.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 22.03.2006 по справі № А-27/325-05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді Л.I. Бившева
О.М. Нечитайло
Н.Г. Пилипчук
А.О. Рибченко