ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Горбатюка С.А.,
Ліпського Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту
населення Дружківської міської ради про стягнення щорічної
компенсації на оздоровлення за його касаційною скаргою на
постанову Дружківського міського суду від 16 березня 2006 року та
на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 травня 2006
року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в
якому просив стягнути з управління праці та соціального захисту
населення Дружківської міської ради недоплачені кошти в сумі 5436,
50 грн., які передбачені ст.48 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
за період з 2000 року по
2004 рік. Свої вимоги він мотивував тим, що він відноситься до
категорії осіб, що постраждали під час виконання робіт по
ліквідації наслідків на ЧАЕС та має право на встановлену
компенсацію на оздоровлення, але відповідачем зазначена
компенсація виплачувалася не в повному обсязі. Враховуючи наведене
просив визнати зазначені дії відповідача неправомірними та
стягнути недоплачені кошти.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 травня
2006 року залишена без змін постанова Дружківського міського суду
від 16 березня 2006 року, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач
звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України. В касаційній скарзі він просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про
задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди неправильно
застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків катастрофи на
Чорнобильській АЕС 2-ої категорії, має право на пільги і
компенсації, передбачені Законом №796-XII ( 796-12 ) (796-12)
, зокрема на
отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Зазначена допомога
управлінням праці та соціального захисту населення була виплачена
позивачу за період 2000-2004 роки у розмірі по 26,70 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,
що відповідач при нарахуванні позивачу щорічної допомоги на
оздоровлення виходив з положень Закону №796-XII ( 796-12 ) (796-12)
,
постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
26.07.1996 року № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
(далі - постанова КМУ №836),
згідно з якими позивачу нараховували допомогу на оздоровлення, у
розмірі 26 грн. 70 коп., встановленому зазначеною постановою КМУ
ще у 1996 році.
Колегія суддів вважає, що з такими висновками судів першої та
апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони не
відповідають вимогам закону.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону №796-XII
( 796-12 ) (796-12)
щорічна допомога інвалідам 2-ої групи повинна була
виплачуватись у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а
розмір мінімальної заробітної плати відповідно до частини сьомої
статті 48 цього ж Закону визначався на момент виплати.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону
№796-XII ( 796-12 ) (796-12)
, управління праці та соціального захисту
населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу
щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений рік, виходячи із
розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, в разі як,
що позивач є інвалідом 2-ої групи.
Враховуючи наведене, рішення суду першої та апеляційної
інстанції підлягають скасуванню, з підстав порушення норм
матеріального права, які призвели до неправильного вирішення
справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
При новому розгляді справи, судам необхідно дослідити, чи є
позивач інвалідом 2-ої групи; коли саме сума щорічної допомоги на
оздоровлення у розмірі 26,70 гривень була виплачена позивачу
управлінням праці та соціального захисту населення Дружківської
міської ради, оскільки сума допомоги визначається виходячи із
розміру мінімальної заробітної плати встановленої законодавством
на момент виплати.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 травня 2006
року та постанову Дружківського міського суду від 16 березня 2006
року по справі за позовом ОСОБА_1до управління праці та
соціального захисту населення Дружківської міської ради про
стягнення щорічної компенсації на оздоровлення скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Цуркан
СУДДI : С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
С.А. Горбатюк
Д.В. Ліпський