ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 вересня 2007 року № К-12392/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
 
     суддів: Бившевої Л.I.
 
     Брайка А.I.
 
     Голубєвої Г.К.
 
     Карася О.В.
 
     при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
 
     за участю представників:
 
     позивача: Славков Д.А., дов. № 1 від 29.08.2007 р.;
 
     відповідача: не з'явився;
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
 
     на постанову Київського апеляційного господарського суду  від
14.06.2005 р.
 
     та ухвалу господарського суду м. Києва від 20.04.2005 р.
 
     у справі № 29/711 господарського суду м. Києва
 
     за позовом Дочірнього підприємства  "Зварювальні  технології"
НТК "IЕЗ ім. Є.О. Патона" НАНУ
 
     до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  м.
Києва
 
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  27.01.2004  р.
задоволено позов ДП "Зварювальні технології"  НТК  "IЕЗ  ім.  Є.О.
Патона" НАНУ, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI
у Голосіївському районі м. Києва № 0000612204/0 від 22.10.2003  р.
в частині нарахованого податку на додану вартість в розмірі  60681
грн.  та  фінансових  санкцій  в  сумі  30340  грн.,  стягнуто   з
відповідача на користь позивача 203 грн. судових витрат.
 
     Дане рішення набрало законної сили.
 
     01.10.2004 р. ДПI у Голосіївському районі м. Києва звернулась
до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення  від
27.01.2004 р. за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2005 р.  заяву
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення  господарського
суду м. Києва від 27.01.2004 р. у справі № 29/711 повернуто ДПI  у
Голосіївському районі м. Києва.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
14.06.2005 р. вказану ухвалу залишено без змін.
 
     Судові  рішення  судів  першої   та   апеляційної   інстанцій
мотивовані тим, що позивач звернувся до суду з заявою про перегляд
рішення   за   нововиявленими   обставинами    після    закінчення
двохмісячного  строку  з  дня  встановлення  таких  обставин   без
клопотання про відновлення пропущеного строку.
 
     Не  погоджуючись  з  прийнятими  рішеннями  судів  попередніх
інстанцій, ДПI у Голосіївському районі м.  Києва  оскаржила  їх  в
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
 
     В касаційній  скарзі  скаржник  просить  скасувати  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005  р.  та
рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2005 р. і  прийняти
нове рішення,  яким  повністю  відмовити  позивачу  в  задоволенні
позовних вимог.
 
     Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2005  р.
вказана касаційна скарга на підставі п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17,  ст.
210, п. 10 розділу VII "Прикінцеві  та  перехідні  положення"  КАС
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          була  передана  для  вирішення   до   Вищого
адміністративного суду України.
 
     В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач  просить
залишити  скаргу  ДПI  у  Голосіївському  районі  м.   Києва   без
задоволення, а судові рішення - без змін.
 
     В судовому засіданні  представник  позивача  заперечив  проти
доводів касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
 
     Представник відповідача в судове засідання  не  з'явився,  не
зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і  час
розгляду справи.
 
     В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи здійснюється судом
касаційної інстанції відповідно  до  ч.  4  ст.  221  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду   України,
заслухавши   представника   позивача,   перевіривши   правильність
застосування  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій   норм
процесуального права, прийшла до висновку, що касаційна скарга  не
підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
 
     Відповідно до ст. ст. 112, 113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          (який
підлягав застосуванню на час розгляду  справи)  господарський  суд
може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної
сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для
справи  і  не  могли  бути  відомі  заявникові;   судове   рішення
господарського  суду  може  бути  переглянуто  за   нововиявленими
обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше  двох
місяців з  дня  встановлення  обставин,  що  стали  підставою  для
перегляду судового рішення.
 
     Як вірно зазначено судом апеляційної  інстанції,  в  правовій
нормі ст. 112 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  термін  "не  могли  бути
відомі заявникові" є вказівкою на те, що такі обставини не  тільки
не були відомі заявникові на момент розгляду спору, але й  він  не
міг об'єктивно знати про існування таких обставин.
 
     Підставою для перегляду судового рішення господарського  суду
м. Києва у справі № 29/711 від 27.01.2004 р., як зазначила в своїй
заяві  ДПI  у  Голосіївському  районі  м.  Києва,   є   обставини,
встановлені рішенням Подільського  районного  суду  м.  Києва  від
27.12.2002 р. у справі № 2-3187. При цьому, відповідач  вказав  на
те, що дізнався про вказане рішення районного суду від  27.12.2002
р. лише 05.08.2004 р. після його отримання  від  ДПА  у  м.  Києві
(лист № 14141/7/26-37 від 02.08.2004 р.).
 
     Проте, як встановлено  судом  апеляційної  інстанції,  ДПI  у
Голосіївському районі м. Києва повинна була  знати  про  існування
зазначеного рішення суду ще під час проведення перевірки.
 
     Вказаного висновку суд дійшов на підставі того, що в акті ДПI
у  Голосіївському  районі   м.   Києва   від   20.10.2003   р.   №
35-23/07-12/31565748   "Про   результати   комплексної   перевірки
дотримання  вимог  податкового  та  валютного   законодавства   ДП
"Зварювальні технології" НТК "IЕЗ ім. Є.О. Патона" НАНУ за  період
з  27.07.2001  р.  по  01.07.2003  р.",  який  був  підставою  для
прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, зазначено, що
ще 15.10.2003 р., тобто ще під час проведення перевірки,  до  ГВПМ
ДПI у Голосіївському районі м. Києва був направлений  запит  за  №
307-23/25-07 з проханням здійснити комплекс заходів направлених на
забезпечення  надання   документів   для   проведення   перевірки,
виявлення  місць  зберігання  грошових  коштів   та   матеріальних
цінностей,  з  обов'язковим  забезпеченням   їх   збереження   для
подальшого стягнення до бюджету несплачених сум податків та  інших
платежів.  Даний  запит  стосувався  саме  ТОВ  "Вірджин",  яке  з
28.08.2001 р. знаходилось на податковому обліку у відповідача.
 
     Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 розділу  V  "Податкова  міліція"
Закону  України  "Про  державну  податкову   службу   в   Україні"
( 509-12 ) (509-12)
           податкова   міліція   складається   із    спеціальних
підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у
складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює
контроль  за  додержанням   податкового   законодавства,   виконує
оперативно-розшукову,   кримінально-процесуальну    та    охоронну
функцію; завданнями податкової міліції є запобігання  злочинам  та
іншим  правопорушенням  у  сфері  оподаткування,   їх   розкриття,
розслідування  та  провадження  у  справах   про   адміністративні
правопорушення та розшук  платників,  які  ухиляються  від  сплати
податків, інших платежів.
 
     Таким чином, суд вірно  зазначив,  що  податкова  міліція  як
структурний  підрозділ  відповідача  повинна  була  здійснити  всі
передбачені    законом    дії,    направлені    на    встановлення
місцезнаходження ТОВ "Вірджин"  та  забезпечення  здійснення  його
перевірки.
 
     В зв'язку з цим, при належному  виконанні  працівниками  ГВПМ
ДПI у Голосіївському районі м. Києва своїх обов'язків  по  розшуку
платника податків ТОВ "Вірджин", в тому числі щодо  взаємодії  між
підрозділами   податкової   міліції,   відповідачу   -    ДПI    у
Голосіївському районі  м.  Києва  повинно  було  бути  відомо  про
існування  рішення  Подільського  районного  суду  м.  Києва   від
27.12.2002 р.
 
     На  підставі  викладеного   вище,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду  України  вважає  нормативно  обгрунтованою
позицію судів попередніх інстанцій про те, що  заявник  заяви  про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами міг і  повинен  був
знати про існування рішення Подільського районного суду  м.  Києва
від 27.12.2002 р. ще в жовтні 2003 р., тобто  під  час  проведення
перевірки позивача.
 
     Крім  того,  як  вбачається  з  матеріалів   справи,   судами
встановлено, що клопотання про відновлення строку подачі заяви про
перегляд  рішення  за  нововиявленими  обставинами  заявником   не
подавалось.
 
     За таких  обставин,  касаційну  скаргу  Державної  податкової
інспекції у Голосіївському  районі  м.  Києва  слід  залишити  без
задоволення,  а  судові  рішення  судів  першої   та   апеляційної
інстанцій - без змін.
 
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
14.06.2005  р.  та  ухвалу  господарського  суду  м.   Києва   від
20.04.2005 р. залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
 
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий (підпис)  Рибченко А.О.
 
     Судді  (підпис) Бившева Л.I.
 
     (підпис) Брайко А.I.
 
     (підпис) Голубєва Г.К.
 
     (підпис) Карась О.В.