ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської
об'єднаної державної податкової інспекції про оскарження
неправомірних дій, визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1. подав до суду вказаний позов, в
обгрунтування якого вказував, що він є учасником бойових дій і
відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
звільнений від сплати
прибуткового податку з усіх одержуваних доходів.
Однак Тернопільська ОДПI, після того, як він подав декларацію
про доходи за 2003 рік, провела нарахування йому до сплати 1494,60
грн. прибуткового податку, про що повідомила податковим
повідомлення-рішенням від 01.07.2004 року.
Посилаючись на вказані обставини, позивач вважав такі дії
відповідача неправомірними і просив визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення від 01.07.2004 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської
області від 22 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою
апеляційного суду Тернопільської області від 22 березня 2005 року,
позов задоволено.
В касаційній скарзі Тернопільська ОДПI просить скасувати ці
судові рішення та відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позову.
При цьому в скарзі вказується на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як було встановлено судами, ОСОБА_1. є учасником бойових дій,
що підтверджується посвідченням, виданим 28 листопада 1996 року
Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області.
У визначений законодавством термін позивачем було подано
декларацію про одержані ним у 2003 році доходи, згідно якої він
отримав у цей період доход за не основним місцем роботи в сумі
11200,46 грн.
На підставі декларації відповідачем прийнято податкове
повідомлення № 0001051701/1, відповідно до якого ОСОБА_1.
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 1496,60 грн.
Згідно п.18 ч.1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів
війни та гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року
N 3551-XII ( 3551-12 ) (3551-12)
(із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 22.12.95 р. N 488/95-ВР ( 488/95-ВР ) (488/95-ВР)
), учасникам
бойових дій надається така пільга, як звільнення від сплати
прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з
власників транспортних засобів (не більше одного транспортного
засобу), земельного податку. Вказана правова норма ніким не
скасована і є чинною як на момент виникнення спірних
правовідносин, так і на даний час.
Цей Закон відповідно до його преамбули та положень ст.1
визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення
належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в
суспільстві шанобливого ставлення до них та спрямований на захист
ветеранів війни.
Як зазначено у ч.3 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів
війни та гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року
N 3551-XII ( 3551-12 ) (3551-12)
, нормативні акти органів державної влади і
органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги
ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
За таких обставин, встановивши, що ОСОБА_1. є учасником
бойових дій і на нього поширюється дія Закону України "Про статус
ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
,
який є спеціальним законом, що визначає правовий статус позивача,
суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення його позовних
вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і
судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було допущено
порушень матеріального та процесуального права.
За правилами ч.3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо відсутні підстави для скасування судового
рішення, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і
залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення
Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22
грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської
області від 22 березня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :