У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Сергейчука О. А.,
секретар судового засідання - Ярцева С. В.,
розглянувши касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної
державної податкової інспекції
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
12.10.2004р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.12.2004р. у справі № 17/172
за позовом Приватного багатопрофільного підприємства
"Донбасенергококс"
до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Васюк В. В., Паніна I. М.,
встановив:
Приватним багатопрофільним підприємством "Донбасенергококс"
подано позов про визнання недійсним повідомлення-рішення
Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції №
0000192343/0 від 09.02.2004р. яким йому визначено суму податкового
зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1 183 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
12.10.2004р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16.12.2004р. у справі №
17/172 позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач в акті перевірки
не визначив факт знаходження на одній торговій площі двох
господарюючих суб'єктів у зв'язку з чим неможливо встановити
відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків
саме в касі позивача; невірне застосування відповідачем Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити
посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст.
ст. 3, 17, 25 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, п. 2.3. Iнструкції
про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби, затвердженої наказом Державної
податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
23.03.2001р. за № 268/5459.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників відповідача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, в результаті
перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у
сфері готівкового та безготівкового обігу Західно-Донбаською
об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт в якому
відображено не проведення позивачем розрахункової операції через
реєстратор розрахункових операцій та невидачу розрахункового
документу на закуплений товар, невідповідність готівкових коштів
на місці розрахунків сумі коштів, зазначених в поточному звіті.
09.02.2004р. на підставі зазначеного акту, згідно п. п. 1, 2,
13 ст. 3, ст. 17, п. 1 ст. 22 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, пп. "г" пп. 4.2.2. п. 4.2.
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем прийнято повідомлення-рішення №
0000192343/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання
зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1 183 грн.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами
якого здійснювався розгляд справи в судах першої та апеляційної
інстанції, обставини, які за законом повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими
іншими засобами доказування, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити
розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги)
через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3).
Видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує
послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ
встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3).
Забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті
реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання
розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими
квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13 ст. 3).
Порушення вимог зазначених вище пунктів Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
як обгрунтовано
зазначили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами
справи, позивачем не вчинено.
Крім того, прийняття відповідачем саме повідомлення-рішення і
визначення штрафних санкцій податковими зобов'язаннями суперечить
положенням ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову, є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної
державної податкової інспекції без задоволення, а рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2004р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.12.2004р. у справі № 17/172 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Сергейчук О. А.
< p class=MsoNormal style='text-alіgn:justіfy'>
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.