У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Сергейчука О. А.,
секретар судового засідання - Ярцева С. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Радивилівський соко-оцтовий завод"
на рішення Господарського суду Рівненської області від
05.05.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 09.08.2005р. у справі № 3/89
за позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом
спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної
податкової адміністрації України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівський
соко-оцтовий завод"
про стягнення 38 536 грн. 81 коп.,
за участю представників:
позивача - Дзіпетрук Н. О.,
відповідача - не з'явились,
встановив:
Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України, правонаступником якого є
позивач, подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою
відповідальністю "Радивилівський соко-оцтовий завод" до державного
бюджету фінансових санкції у вигляді штрафу в розмірі 38 536 грн.
81 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
05.05.2005р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 09.08.2005р., у справі № 3/89
позов задоволено.
Судові рішення обгрунтовані тим, що місце зберігання
алкогольних напоїв не внесено до Єдиного державного реєстру місць
зберігання алкогольних напоїв; порядок застосування штрафних
санкцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України лише
02.06.2003р.; порушення щодо зберігання алкогольних напоїв є
тривалим та зафіксоване позивачем в акті від 16.11.2004р.; строки
застосування адміністративно-господарської санкції позивачем
дотримані; отримане рішення про застосування штрафних санкцій
відповідачем добровільно не виконано.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати і закрити провадження по справі посилаючись
на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:
ст. ст. 80, 81 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 250 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій,
передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від
02.06.2003р. ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
, ст. ст. 1, 21, ч. ч. 3, 4 ст. 28, ч.
1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити
її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін
як таких, що прийняті згідно норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього
представника позивача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної перевірки по питанню збереження спирту та спиртовмісної
продукції Регіональним управлінням Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації
України у Рівненській області складено акт № 0037/21-242/220 від
16.11.2004р. в якому зазначено непредставлення відповідачем
довідок про внесення місць зберігання спиртовмісної продукції до
Єдиного державного реєстру місць зберігання.
14.01.2005р. на підставі вказаного акту, абз. 9 ст. 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
позивачем прийнято рішення про застосування
до позивача фінансових санкцій в розмірі 38 536 грн. 81 коп.
Відповідно до абз. 18, 19 ст. 1, ч. ч. 29, 30 ст. 15 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
місце зберігання - місце, яке
використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке
використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових
виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного
державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць
зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який
ведеться органами державної податкової служби України і містить
визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць
зберігання та відомості про заявників; зберігання алкогольних
напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання
алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного
реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання,
або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке
місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру; внесення даних
до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта
підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням
місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових
виробів, а також: для юридичних осіб - найменування,
місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців.
Згідно п. п. 2.1., 2.3., 2.5. Порядку ведення Єдиного
державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002р. № 251
( z0670-02 ) (z0670-02)
, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
15.08.2002р. за № 670/6958, для внесення місць зберігання спирту
або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру
суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту
з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової
адміністрації України або до регіонального управління Департаменту
за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця
зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка
повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам
контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на
здійснення перевірки.
Відповідно до абз. 9 ч. 2, ч. ч. 4, 5 ст. 17 Закону України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у
місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків
вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але
не менше 1700 гривень; рішення про стягнення штрафів, передбачених
частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і
тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах
їх компетенції, визначеної законами України; у разі невиконання
суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у
частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі
рішення суду..
Згідно ч. 1 ст. 238, ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
за
порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути
застосовані уповноваженими органами державної влади або органами
місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,
тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру,
спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та
ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції
можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести
місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік
з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами
правил здійснення господарської діяльності.
На підставі зазначених положень суди попередніх інстанцій
правомірно встановили порушення відповідачем вимог щодо зберігання
алкогольних напоїв та застосування у зв'язку з цим позивачем
передбачених законодавством відповідних
адміністративно-господарських санкцій.
Порушення судами при вирішенні даного спору норм
процесуального права Вищим адміністративним судом України не
встановлено.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову, є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Радивилівський соко-оцтовий завод" без
задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від
05.05.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 09.08.2005р. у справі № 3/89 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Сергейчук О. А.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.