ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 р. № К-24095/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Гончар Л.Я.
Маринчак Н.Є.
Фадєєвої Н.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.05.2006 р.
та постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 20.12.2005 р.
у справі № А36/268 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Державного підприємства Дніпропетровський обласний
радіотелевізійний передавальний центр
до Петропавлівської міжрайонної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Дніпропетровський обласний
радіотелевізійний передавальний центр звернулось до господарського
суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Петропавлівської МДПI №
0001071800/0 від 17.05.2005 р. про визначення позивачу податкового
зобов'язання з податку на землю: за основним платежем в сумі 319
грн. та 17 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
20.12.2005 р. у справі № А36/268, залишеною без змін ухвалою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2006
р. позовні вимоги задоволено повністю.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
мотивовані тим, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
розмір плати за землю державними
підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої
продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру
плати за землю закладами культури, а заклади культури за Законом
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
звільнені від сплати
земельного податку.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх
інстанцій, Петропавлівська МДПI оскаржила їх в касаційному порядку
до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати
постанову господарського суду Дніпропетровської області від
20.12.2005 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.05.2006 р. і прийняти нове рішення,
яким в позові відмовити.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач просить
постановлені у справі судові рішення залишити без змін, а скаргу
без задоволення як необгрунтовану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин
справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких
підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що на підставі податкового розрахунку земельного
податку Державного підприємства Дніпропетровський обласний
радіотелевізійний передавальний центр Петропавлівською МДПI
проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання
повноти обчислення земельного податку за 2003 рік.
Вказаною перевіркою встановлено заниження позивачем
земельного податку за 2003 рік на 319 грн.
В обгрунтування своєї позиції податковий орган посилається на
те, що позивач здійснює діяльність за кодом 52300 "Електро- та
радіозв'язок", а тому податок на земельні ділянки, надані для
підприємства зв'язку повинен сплачуватись відповідно до ст. 8
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
з розрахунку 5
відсотків від грошової оцінки одиниці площі по області. Крім того,
податкова інспекція посилається на ст. 12 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, згідно якої радіотелевізійні
передавальні центри не включено до переліку платників податків,
які звільняються від сплати земельного податку.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0001071800/0 від 17.05.2005 р.,
яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на
землю в розмірі 319 грн. за основним платежем та 17 грн. штрафних
санкцій.
Судова колегія вважає нормативно обгрунтованою правову
позицію судів попередніх інстанцій щодо помилковості висновків
відповідача, викладених в акті.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
виключно законами України встановлюються,
зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Верховна Рада України здійснює свої повноваження відповідно
до статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, в тому числі
визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (пункт 5 частини
першої).
Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної
Ради України. Конституція України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не передбачає
пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі
залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також закон
України, який би регулював питання подолання колізії норм законів,
що мають однакову юридичну силу.
Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3
мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа
про набуття чинності Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
),
конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас
врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили,
які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є й те, що
з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим
актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у
часі раніше.
Закон України "Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
визначає правові, економічні, організаційні засади державної
підтримки засобів масової інформації та соціального захисту
журналістів і як складова частина законодавства України про
свободу слова та інформаційну діяльність посилює систему правового
регулювання в інформаційній сфері (преамбула Закону). У частині
першій статті 1 цього Закону державна підтримка засобів масової
інформації визначена як сукупність правових, економічних,
організаційних та інших заходів державного сприяння зміцненню і
розвитку інформаційної галузі, її інфраструктури. Визначаючи сферу
дії цього Закону, законодавець поширив його норми також на
телерадіоцентри та підприємства поліграфії і зв'язку тією мірою,
наскільки вони забезпечують діяльність засобів масової інформації
(частина друга статті 2).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
державна підтримка засобів масової
інформації здійснюється шляхом протекціоністської політики
зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи
податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання,
відшкодування збитків, подання фінансової допомоги. Питанню
податкового регулювання присвячена, зокрема, стаття 5 цього
Закону, частиною п'ятою якої встановлено, що розмір плати за землю
державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням
друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати
розміру плати за землю закладами культури (частина п'ята статті
5).
Таким чином, системний аналіз норм Закону України "Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
дає підставу для висновку щодо
наявності зв'язку між змістом статті 4 стосовно організації
фінансово-економічної та іншої державної підтримки засобів масової
інформації і статті 5, положення якої забезпечують цю підтримку.
Слід зазначити, що частиною п'ятою статті 5 цього Закону не
встановлюються пільги щодо плати за землю, яка справляється
зазначеними в ній державними підприємствами зв'язку, а передбачено
граничний рівень такої плати, який не може перевищувати розмір
плати за землю закладами культури. Тим самим законодавець
запровадив однаковий підхід при визначенні обов'язків щодо плати
за землю до суб'єктів господарювання, які діють в інформаційній
сфері та потребують державної підтримки.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI "Прикінцеві положення"
Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації
та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
цей Закон введено
в дію з 1 січня 1998 року та передбачено, що до приведення інших
законодавчих актів у відповідність з цим Законом вони
застосовуються і діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Враховуючи викладене, визначення податковим органом позивачу
суми податкового зобов'язання з податку на землю у сумі 319 грн.
та штрафних санкцій в сумі 17 грн. є неправомірним.
За таких обставин, касаційну скаргу Петропавлівської
міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської
області слід відхилити, а судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.05.2006 р. та постанову господарського суду
Дніпропетровської області від 20.12.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Гончар Л.Я.
(підпис) Маринчак Н.Є.
(підпис) Фадєєва Н.М.