ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Фадєєвої Н.М.,
Суддів: Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Рибченка А.О., Юрченка
В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1
на рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2004
року
у справі № 2-1076-1/03
за скаргою ОСОБА_1
на неправомірні дії Національного банку України, -
встановив:
У 2003 році скаржник звернувся до Печерського районного суду
м.Києва із скаргою на неправомірні дії Національного банку
України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Національним банком
України було прийнято постанову про притягнення АКБ "Правекс-Банк"
до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 76625,00грн. за
невиконання функції агента валютного контролю, оскільки
перерахування коштів нерезиденту було здійснено без індивідуальної
ліцензії, що може призвести до зменшення доходів АКБ
"Правекс-Банк", зменшення дивідендів скаржника за акціями та
негативно впливає на його імідж і ділову репутацію.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 19 грудня
2003 року скарга була задоволена. Судове рішення вмотивоване тим,
що НБУ невірно визначив фактичні обставини перерахування коштів
нерезиденту, які були перераховані в межах договору про сумісну
діяльність від 01.04.1996р.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26 лютого 2004 року
було скасовано рішення Печерського районного суду м.Києва від 19
грудня 2003 року. Судове рішення вмотивоване тим, що при вирішенні
справи судом першої інстанції не було враховано, що заявником
фактично оскаржувалось правомірність дій Національного банку
України та із зазначеного питання рішенням господарського суду
м.Києва від 21.11.2003р. по справі №41/525(5/74) оскаржувана
постанова НБУ була визнана правомірною. Крім того, постановою
колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від
14.01.2004р. вищезазначене рішення господарського суду залишено
без змін.
Не погоджуючись з рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26
лютого 2004 року скаржник звернувся із касаційною скаргою до суду
касаційної інстанції, в якій просить скасувати дане рішення та
залишити в силі рішення Печерського районного суду м.Києва від 19
грудня 2003 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як встановлено рішеннями судових інстанцій заявником фактично
оскаржується правомірність дій Національного банку України щодо
застосування штрафних санкцій згідно з постановою від 17.04.2000р.
№10 до АКБ "Правекс-Банк" у звcязку із здійсненням валютних
операцій без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку
України, внаслідок чого Херсонська філія АКБ "Правекс-Банк" не
виконала функції агента валютного контролю, чим порушила вимоги
п.2 ст.13 декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
.
Висновками матеріалів перевірки встановлено, що Херсонською
філією АКБ "Правекс-Банк" відповідно до договору від 01.04.1996 р.
перераховано валюту України через кореспондентський рахунок
банка-нерезидента АТ "Парекс-Банк" в КБ "Приватбанк" на загальну
суму 306500,00грн..
На підставі вказаного висновку прийнято оскаржувану постанову
про притягнення до відповідальності АКБ "Правекс-Банк" у розмірі
25 відсотків від суми (вартості) валютних операцій за порушення
валютного законодавства від 17 квітня 2000р. №10.
Відповідно до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України
від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та
валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
та пункту 4 розділу 1 Положення про
порядок застосування статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України
від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та
валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, нездійснення уповноваженими банками
контролю (функції агента валютного контролю) за валютними
операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці
банки, тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії
Національного банку України або штраф у розмірі 25 відсотків від
суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами і
нерезидентами через ці банки з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 1 статті 13 вищезазначеного Декрету
Національний банк України є головним органом валютного контролю,
що забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо
здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими
актами валютного законодавства України.
За таких обставин судова колегія касаційної інстанції
погоджується з висновком Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого
2004 року про скасування рішення Печерського районного суду
м.Києва від 19 грудня 2003 року та залишення скарги без
задоволення.
Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини
справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, постановив обгрунтоване рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів,
викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2004 року -
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: