ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "28" серпня 2007 року м. Київ
 
   Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого судді: Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів: Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я.,  Рибченка  А.О.,  Юрченка
В.В.
 
     при секретарі: Каліушко Ф.А.
 
     за участю представників:
 
     позивача: Криворчука М.I.
 
     відповідача:  Мавроді  М.В.,  Бандурист  Н.Ф.,  Білого  А.В.,
Попова О.В., Скребнєвої I.В.
 
     розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Маріуполі
 
     на  постанову господарського суду Донецької  області  від  06
лютого 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного  господарського
суду від 27 квітня 2006 року
 
     у справі №22/362а
 
     за   позовом    Відкритого   акціонерного   товариства    "МК
"Азовсталь"
 
     до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі
 
     про   визнання    нечинним    та    скасування    податкового
повідомлення-рішення, -
 
                            встановив:
 
     У грудні 2005 року позивач звернувся до  господарського  суду
Донецької області з позовом про визнання  нечинним  та  скасування
податкового повідомлення-рішення ДПI у  м.Маріуполі  №0000602330/0
від 07.12.2005р. в частині визначення податкового  зобов'язання  з
податку на додану вартість в сумі 6000100,00грн.  та  застосування
штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3000050,00грн..
 
     Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається  на  те,  що
контролюючим органом в  основу  здійснених  нарахувань  податкових
зобов'язань   прийнято   висновок   комплексної   криміналістичної
експертизи  Київського  НДI  судових  експертиз   №1360/1361   від
31.03.2005р., що  є  порушенням  "Порядку  оформлення  результатів
невиїзних  документальних  та  виїзних  планових  та  позапланових
перевірок   з   питань   дотримання   податкового   та   валютного
законодавства",  оскільки   первинними   та   іншими   документами
податкового та бухгалтерського обліку фактів  порушення  позивачем
податкового законодавства не було підтверджено.
 
     Постановою  господарського  суду  Донецької  області  від  06
лютого  2006  року,  залишеною   без   змін   ухвалою   Донецького
апеляційного господарського суду від 27 квітня 2006 року,  позовні
вимоги ВАТ "МК "Азовсталь" було задоволено в повному обсязі.
 
     Судові рішення мотивовані тим, що при укладанні господарських
договорів та специфікацій до них позивач та ПП "ТК"Варіс" діяли  в
межах  повноважень   наданих   їм   господарським   та   цивільним
законодавством, а саме - відповідно до п.п..7.2.3 п.7.2, п.п 7.4.1
п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .  Також  суди  попередніх  інстанцій   не
прийняли до уваги висновок комплексної криміналістичної експертизи
Київського НДI судових експертиз №1360/1361 від  31.03.2005р.,  що
здійснена  в  межах  кримінальної  справи,  з  посиланням  на   ту
обставину,  що  на  правильність  ведення  податкового  обліку  та
формування податкового кредиту позивача вона не впливає.
 
     Не  погоджуючись  з  вищезазначеними  судовими  рішеннями  до
Вищого  адміністративного  суду  з  касаційною  скаргою  звернувся
відповідач, який посилаючись  на  неправильне  застосування  судом
норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої та
апеляційної  інстанцій.  У   судовому   засіданні   представниками
відповідача надано уточнення вимог касаційної  скарги,  відповідно
до яких поставлено питання про направлення справи на новий розгляд
до Донецького окружного адміністративного суду.
 
     Заслухавши доповідь судді,  пояснення  представників  сторін,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  наведені  у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Як встановлено попередніми судовими  інстанціями,  податковим
органом за результатами  комплексної  перевірки  дотримання  вимог
податкового   та   валютного   законодавства    ВАТ    "Макрохім",
правонаступником  якого  є  ВАТ  "МК  "Азовсталь",  за  період   з
01.04.2004р. по 30.09.2005р. було складено  акт  №14/23-4/00191201
від 07.12.2005р..
 
     Вищезазначеним актом  перевірки  було  вказано  на  порушення
позивачем п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7  Закону  України  "Про  податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , що призвело до  заниження  податку
на додану вартість за серпень 2004р. на суму 6000100,00грн.. Даний
висновок  податкового  органу  обгрунтовано   посиланням   на   ту
обставину,  що  податковою  накладною  №59  від  30.08.2004р.,  що
виписана ПП "ТК "Варіс", номенклатура товару "Струмознімач ТС 150"
не відповідає номенклатурі товару, що вказана  у  специфікації  до
договору   купівлі-продажу   від    16.08.2004р.    №Вр37/753    -
"Струмознімач ТС 150"  ТУ  У  31.2-24650607-004-2003  та  висновку
комплексної   криміналістичної   експертизи    від    31.03.2005р.
№1360-1361 яка здійснена в межах кримінальної справи.
 
     З матеріалів справи вбачається, що між позивачем  та  ПП  "ТК
"Варіс"  було  укладено  договір  купівлі-продажу  №Вр37/753   від
16.08.2004р. за умовами якого останній брав на  себе  зобов'язання
поставити позивачу товар у кількості, за  ціною  та  якість  якого
вказано у специфікації до цього договору (струмознімач ТС-150 ТУ У
31.2-24650607-004-2003).
 
     Про виконання умов вищезазначеного  договору  свідчать  копії
платіжних доручень та накладних відповідно до яких ВАТ  "Макрохім"
отримано та оплачено придбаний товар, про  що  свідчить  податкова
накладна №59 від 30.08.2004р. на загальну суму  36000600,00грн.  у
т.ч. ПДВ - 6000100,00грн..
 
     Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті  7  цього  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          податковий
кредит звітного періоду складається  із  сум  податків,  сплачених
(нарахованих) платником податків в звітному періоді  у  зв'язку  з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких  відноситься  до
складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів  або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
 
     Приймаючи до уваги, що Закон України "Про податок  на  додану
вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          підставою  для  отримання  відшкодування
визначав дані тільки податкової декларації за звітний період, а за
приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7  вказаної  норми  датою  виникнення
права  на  отримання  податкового  кредиту  вважається  або   дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку, або  дата
отримання податкової накладної.
 
     Таким  чином,  суд  касаційної   інстанції   погоджується   з
висновками попередніх судових інстанцій, що визнали  правомірність
віднесення позивачем до податкового кредиту  суми  ПДВ  в  розмірі
6000100,00грн. згідно податкової накладної №59 від 30.08.2004р..
 
     Приписами ч.4 ст.70 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          встановлено,  що
обставини,  які  за  законом  повинні  бути  підтверджені  певними
засобами доказування, не можуть бути підтверджені  ніякими  іншими
засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких  обставин  не
виникає спору.
 
     Відповідно до ст.86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд оцінює докази
щодо  їх  належності,  допустимості  та  достовірності  за   своїм
внутрішнім переконанням,  що  грунтується  на  їх  безпосередньому
всебічному та об'єктивному дослідженні.
 
     Отже суди попередніх інстанцій обгрунтовано  не  прийняли  до
уваги висновок експертизи, що була здійснена в рамках кримінальної
справи відносно посадових осіб іншого господарського товариства  і
на підставі якого податковим органом було  зроблено  висновок  про
порушення порядку складання податкової накладної.
 
     Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
 
     Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій,  виконавши
всі  вимоги  процесуального  законодавства,  всебічно  перевіривши
обставини  справи,  вирішили  справу  у  відповідності  з  нормами
матеріального права,  постановили  обгрунтовані  рішення,  в  яких
повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для   справи.
Висновки судів про встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є
вичерпними, відповідають  дійсності  і  підтверджуються  доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
 
     Керуючись статтями 220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , -
 
                             ухвалив:
 
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
м.Маріуполі - залишити без задоволення.
 
     Постанову господарського суду Донецької області від 06 лютого
2006 року та ухвалу Донецького  апеляційного  господарського  суду
від 27 квітня 2006 року - залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
 
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий (підпис)
 
     Судді (підписи)
 
                       З оригіналом згідно: