У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Кобилянського М. Г.,
Маринчак Н. Є.,
Нечитайла О. М.,
Рибченка А. О.,
секретар судового засідання - Ярцева С. В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Суми
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 08.11.2004р. у справі № 4-255-04
за позовом Державної податкової інспекції у м. Суми
до Державного комунального підприємства по експлуатації та
ремонту житла ВРЖЕУ-5
про стягнення 236 335 грн. 57 коп.,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - не з'явились,
встановив:
Державною податковою інспекцією у м. Суми подано позов про
стягнення з відповідача за рахунок його активів 236 335 грн. 57
коп. податкового боргу .
Рішенням Господарського суду Сумської області від
26.08.2004р. у справі № 4/255-04 позов задоволено повністю.
В обгрунтування такого висновку суд першої інстанції
зазначив, що у відповідача станом на 07.05.2004р. існує податковий
борг в розмірі 236 335 грн. 57 коп., який підтверджується довідкою
позивача та першою і другою податковими вимогами; доказів сплати
боргу відповідач не подав, а тому вимоги є правомірними та
обгрунтованими.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
08.11.2004р. рішення від 26.08.2004р. по даній справі скасовано, в
задоволенні позову відмовлено.
При цьому апеляційним господарським судом підставами
прийняття такого рішення вказано те, що доказів про виникнення
права податкової застави на активи платника податків, а також
повідомлення відповідача про дату і час проведення опису активів
платника податків, які знаходяться в податковій заставі,
повідомлення про час проведення прилюдних торгів активів
відповідача позивачем не надано; позивачем не виконано свого
обов'язку по примусовому стягненню узгодженого платником податків
податкового боргу.
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішенням суду
апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його
скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, зокрема: п. 11 ст. 10, ст. 20 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 1, 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач заперечення на касаційну не надав.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Статтею 69 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,
що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у
справі, та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі
пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань
свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази
суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може
запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові
докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з
власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судове рішення повинно
бути законним і обгрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно
до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального
права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, як і рішення
місцевого господарського суду, вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до п. п. 1.3., 1.6., ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.
3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником
податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений
строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового
зобов'язання; примусове стягнення - звернення стягнення на активи
платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без
попереднього узгодження його суми таким платником податків; активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Згідно пп. пп. 14.1.1., 14.1.3. ст. 14 зазначеного закону
розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків
бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без
урахування сум пені під проценти, розмір яких не може бути меншим,
ніж ставка Національного банку України на дату, визначену згідно з
пунктом 16.4 статті 16 цього Закону; платник податків, який
звертається до податкового органу з заявою про розстрочення,
відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив
суму такого податкового зобов'язання.
Обставини стосовно розстрочення податкового боргу судом
першої інстанції, факт наявності чи відсутності розірвання
договору про розстрочення судом апеляційної інстанції не
досліджувались, а також обставини виникнення податкового боргу по
частинах, несплати платежів по договору розстрочення та виникнення
нового податкового боргу та сплати відповідачем податкового боргу
до та після подання позову судами місцевим та апеляційним
господарськими судами не встановлювались.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий
адміністративний суд України приходить до висновку про
необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та
передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та
прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до норм
матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від
26.08.2004р. та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 08.11.2004р. у справі № 4-255-04.
3. Справу № 4-255-04 направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Кобилянський М. Г.
(підпис) Маринчак Н. Є.
(підпис) Нечитайло О. М.
(підпис) Рибченко А. О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.