ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів:
Фадєєвої Н.М. Гончар Л.Я. Васильченко Н.В. Гордійчук М.П.
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25
жовтня 2004 року по справі за позовом Чугуївської об'єднаної
державної податкової інспекції до СПД ОСОБА_1, ПП"Агропромснаб"
про визнання угоди недійсною, -
встановила:
Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція звернулася
до суду з позовом до СПД ОСОБА_1., ПП"Агропромснаб" про визнання
угоди недійсною.
В обгрунтування своїх вимог вказувала на те, що відповідно до
рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05.09.2002 р.
установчі документи ПП "Агропромснаб" були визнані недійсними з
моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану
вартість - з моменту видачі. За таких обставин, заявник вважав, що
у другого відповідача не було правоздатності на укладення
оскаржуваної угоди. Виходячи з вищевикладеного, заявник зазначав,
що угода між ПП "Агропромснаб" та СПД ФО ОСОБА_1 на підставі
податкових накладних № 17/12 від 17.12.2001 р. та № 18/12 від
18.12.2001 р. укладена з метою, суперечною інтересам держави та
суспільства. Заявник вказував, що ПП "Агропромснаб" є фіктивним і
мало за мету укладення угод, спрямованих на ухилення від
оподаткування.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16
вересня 2004 року, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2004 року,
Чугуївській ОДПI в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовими рішеннями,
Чугуївська ОДПI звернулася з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами
норм матеріального і процесуального права.
Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані
судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний
суд обгрунтовано погодився з тим, що наявність у юридичної особи
умислу на укладення угоди з метою, що за відомо суперечить
інтересам держави та суспільства, є основною умовою визнання угоди
недійсною на підставі ст. 49 ЦК України 1963р ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно ст.29 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, юридична особа набуває
права та обов'язки через свої органи, діючи в межах прав, наданих
їм Статутом (положенням). Умисел юридичної особи визначається як
умисел посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір
від імені юридичної особи, яке мало на це належні повноваження.
При відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної
особи не може вважатись встановленим. Також, умисел фізичної
особи, на ухилення від сплати додатків може бути встановлений
обвинувачувальним вироком суду. Набравшого чинності обвинувального
вироку, якій б підтверджував вину осіб, що підписали оспорювану
угоду, заявник не надав, тому його твердження про наявність умислу
у відповідача на ухилення від плати податків грунтується на
припущеннях, що не допускається.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи
процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової
інспекції відхилити, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25 жовтня 2004 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: