ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Гончар Л.Я.,
Маринчак Н.Є.
при секретарі: Безпалому Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю агрофірми "Україна Нова" на рішення
господарського суду Харківської області від 25 травня 2005 року та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05
червня 2005 року у справі за позовом Харківського обласного центру
зайнятості до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю агрофірми "України Нова" про стягнення 11 919, 05
грн., -
встановила:
У липні 2004 року Харківський обласний центр зайнятості
звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю (надалі - СТОВ) агрофірми "України
Нова" про стягнення 11 919, 05 грн. заборгованості по сплаті
страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття в сумі 10863,65 грн. та
нарахованої на неї пені в сумі 1055,40 грн.
Позов мотивований тим, що відповідачем в порушенням вимог
чинного законодавства України вчасно не сплачувались страхові
внески на випадок безробіття.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25
травня 2005 року, яке залишено без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 05 липня 2005 року,
задоволено позов Харківського обласного центру зайнятості.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі відповідач
звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі СТОВ агрофірми "Україна Нова"
просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної
інстанцій та постановити по справі нове, яким відмовити у
задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на порушення
судами норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу Харківський обласний центр
зайнятості просить залишити оскаржувані судові рішення без змін,
як законні і обгрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились,
про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне: в ході
перевірки Первомайським районним центром зайнятості СТОВ агрофірми
"України Нова" за період з 01.01.2001 року по 01.10.2002 року
виявлена прострочена заборгованість в сумі 10863, 65 грн., на суму
простроченої заборгованості нарахована пеня в сумі 1055, 40 грн.,
що підтверджується актом перевірки № 202 від 07.11.2002 року.
24.07.2003 року Харківський обласний центр зайнятості виніс
розпорядження №170, яким зобов'язав відповідача у 10-денний строк
сплатити страхові внески та пеню.
Вказане розпорядження відповідачем не оскаржене, страхові
внески та пеня не сплачені.
Також судами в ході з'ясування обставин по справі та
перевірки їх доказами встановлено, що пеня позивачем нарахована у
відповідності із вимогами Iнструкції про порядок обчислення і
сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
встановлено
обов'язок роботодавців по сплаті зазначених страхових внесків, за
порушення вказаного обов'язку встановлено відповідальність, строк
позовної давності у разі стягнення несплачених страхових внесків
та пені не застосовується.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив
справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної приходить до
висновку, що судами попередніх інстанцій вірно застосовано до
спірних правовідносин норми матеріального і процесуального
законодавства, зокрема Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
.
Судами дана вірна правова оцінка встановленим у справі
обставинам, вірно зазначено, що з 01.01.2001 року законодавцем
встановлено внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття, які не входять до складу
податків та зборів, від сплати яких звільняє Закон України "Про
фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
платників
фіксованого сільськогосподарського податку.
За вказаних обставин касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю агрофірми "Україна Нова" залишити без
задоволення, рішення господарського суду Харківської області від
25 травня 2005 року та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 05 червня 2005 року по даній справі
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: