ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" серпня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Гончар Л.Я., Костенка М.I., Нечитайла О.М., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі: Каліушко Ф.А.
за участю представника:
позивача: Силяк С.В.
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного
товариства "АРК-96"
на постанову господарського суду Донецької області від 31
жовтня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського
суду від 09 січня 2007 року
у справі № 33/291а ( rs227253 ) (rs227253)
за позовом Закритого акціонерного товариства "АРК-96"
до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі
м.Донецька
про визнання недійсним рішення про застосування фінансових
санкції, -
встановив:
У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовом про визнання недійсним рішення
Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Донецька
№158/2 від 02.08.2006р. про застосування фінансових санкцій.
Обгрунтовуючі позовні вимоги позивач посилається на ту
обставину, що він є платником єдиного податку у фіксованому
розмірі - 10%, тому внески на загальнообов'язкове пенсійне
страхування сплачуються ним у складі цього податку і 42% цієї суми
спрямовуються Державним казначейством України до Пенсійного фонду
України.
Постановою господарського суду Донецької області від 31
жовтня 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 09 січня 2007р., у задоволенні позовних
вимог ЗАТ "АРК-96" було відмовлено.
Рішення попередніх судових інстанції вмотивовані тим, що ч.1
ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
передбачений обов'язок всіх без вийнятку
суб'єктів господарювання, незалежно від форм їх власності а також
від обраної ними системи оподаткування, нараховувати на суми
фактичних виплат на оплату праці працівників та допомоги по
тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32 % та
сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі. Статтею 18
вказаного Закону передбачено, що законодавством не можуть
встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій,
вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального
права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України
з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування
рішень суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи
на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного
фонду у Київському районі м.Донецька було проведено планову
перевірку на предмет правильності обчислення, повноти нарахування
та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування ЗАТ "АРК-96".
В ході перевірки було встановлено порушення п.п.6 п.2 ст.17
Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, а саме - підприємством не було повно та своєчасно
обчислено та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове
пенсійне страхування у 2004р.
За результатами перевірки було складено акт №166 від
31.07.2006р., яким донараховано суму страхових внесків до
Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька в розмірі
80877,59грн. та прийнято рішення №158/2 від 02.08.2006р. про
застосування фінансових санкцій за дане порушення в розмірі
53662,80грн..
Однак, при визначенні питання законності та обгрунтованості
рішення управління Пенсійного фонду України у Київському районі
м.Донецька щодо донарахування страхових внесків судами першої та
апеляційної інстанції допущені помилки.
Так, при визначенні відповідачем розміру донарахувань за
2004р. за даними перевірки та даними підприємства вказано три
різних значення, а саме.
У висновках акту (а.с.11об.) це значення вказано як
80877,59грн..
У додатку №9 (а.с.20) до вищезазначеного акту воно становить
80889,55грн..
А при нарахуванні штрафних санкцій за 2004р. вихідні значення
для донарахувань за лютий-грудень 2004р. (а.с.25) не співпадають
із значеннями за такий же період з даними співставлення внесків
додатку №9 до акту перевірки (а.с.20).
Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України у
Київському районі м.Донецька допущено помилки при визначенні сум
донарахувань внесків до ПФУ та штрафних санкцій за виявлені
порушення.
Судовими інстанціями не було звернуто уваги на вказані
обставини, що призвело до неповноти судового розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суди
попередніх інстанцій не виконали вимоги щодо всебічності повноти
та об'єктивності розгляду справи - під час судового розгляду не
встановили дійсну суму донарахування страхових внесків позивачу за
2004р. та обгрунтованого розміру штрафних санкцій, що має значення
для правильного вирішення справи.
Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на той
факт, що позивачем оскаржено рішення суб'єкта владних повноважень
від 03.08.2006р., хоч в матеріалах справи є рішення від
02.08.2006р.. Під час нового розгляду необхідно уточнити позовні
вимоги в цій частині.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може досліджувати докази що не були
встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами
з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична
оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості
перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій
всім обставинам справи.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно
та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну
оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до
спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АРК-96" -
задовольнити.
Постанову господарського суду Донецької області від 31 жовтня
2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 09 січня 2007 року - скасувати та направити на новий розгляд в
суд першої інстанції.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.06.2007р.
про зупинення виконання постанови господарського суду Донецької
області від 31 жовтня 2006 року та ухвали Донецького апеляційного
господарського суду від 09 січня 2007 року - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: