ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого:
Чалого С.Я.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Гордійчук М.П.
Кравченко О.О.
при секретарі : Безпалому Д.В.
з участю представників Патріаршої добродійної фундації
патріарха Володимира Української православної церкви Київського
патріархату Салабая Миколи Iвановича та Герасименко Андрія
Миколайовича, представника Фонду державного майна України Уланова
Iгоря Володимировича, представниці Національної спілки художників
України Коріненко Тетяни Сергіївни, розглянувши у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за
касаційною скаргою Патріаршої добродійної фундації патріарха
Володимира Української православної церкви Київського патріархату
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2
березня 2006 року у справі за позовом Патріаршої добродійної
фундації патріарха Володимира Української православної церкви
Київського патріархату до Фонду державного майна України, за
участю третьої особи Національної спілки художників України про
визнання недійсним наказу та свідоцтва, -
в с т а н о в и л а :
Патріарша добродійна фундація патріарха Володимира
Української православної церкви Київського патріархату (далі по
тексту Фундація) звернулася до суду з позовом до Фонду державного
майна України (далі по тексту Фонд), за участю третьої особи
Національної спілки художників України (далі по тексту Спілка) про
визнання недійсним наказу та свідоцтва.
В обгрунтування своїх вимог вказувала на те, що Фондом
неправомірно був виданий Наказ про передачу у власність Спілки
нерухомого майна по пр. Комарова, 46, літ "а" і "б" в м. Києві
(надалі - Будівлі), оскільки останні ніколи не були у віданні
Третьої особи, а лише орендувались останнім один рік у 1989 році
та відповідний договір оренди продовжений не був. Також, Фундація
зазначає, що згідно рішення Київської міської Ради від 27
листопада 2003 року № 236-7М111 земельна ділянка, на якій
розташовані спірні будівлі, передана в оренду Позивачу, про що
також укладений відповідний договір оренди, а за угодою від 6
жовтня 1998 року, укладеною між Позивачем та Спілкою, остання
відмовилась від земельної ділянки, на якій розташовані Будівлі.
Фундація вважала, що Наказ та Свідоцтво повинні бути визнані
недійними згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про
передачу нерухомого майна творчим спілкам" №,1058 від 10 липня
1998 року ( 1058-98-п ) (1058-98-п)
, ст. 21 Закону України "Про професійних
творчих працівників та творчі спілки" ( 554/97-ВР ) (554/97-ВР)
, ст.ст. 5, 22
Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) (2780-12)
, ст. 4
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та ст.ст. 1, 12, 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою господарського суду м. Києва від 24 жовтня 2005
року позов Патріаршої добродійної фундації патріарха Володимира
Української православної церкви Київського патріархату задоволено
частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2
березня 2006 року апеляційна скарга Національної спілки художників
України відхилена, а постанова господарського суду м. Києва від 24
жовтня 2005 року скасована. В задоволенні позову відмолено.
У поданій касаційній скарзі Патріарша добродійна фундація
патріарха Володимира Української православної церкви Київського
патріархату, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права, просила скасувати
оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої
інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, апеляційної інстанції невірно застосував норми
матеріального права та дав неправильну правову оцінку обставинам
справи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у
позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що станом на
24 серпня 1991 року та 10 квітня 1992 року спірні Будівлі на
підставі рішення виконкому Київської міської ради народних
депутатів № 629 від 29 липня 1985 року та рішення виконкому
Київської міської ради народних депутатів № 827 від 21 вересня
1990 року та додатку №2 до нього, а також акту приймання-передачі
від 28 грудня 1988 року перебували у віданні ТВО "Художник", а
пізніше були передані у власність Київської організації спілки
художників України, що є складовою частиною Спілки художників
України, а правонаступником всіх прав і обов'язків останнього є
учасник провадження у даній справі - Третя особа. Апеляційний суд
дійшов висновку, що процедура передачі спірного майна у власність
Спілки дотримана і відповідає вимогам Закону України "Про
професійних творчих працівників та творчі спілки" ( 554/97-ВР ) (554/97-ВР)
та
Постанови Кабінету Міністрів України "Про передачу нерухомого
майна творчим спілкам" №,1058 від 10 липня 1998 року
( 1058-98-п ) (1058-98-п)
, а також положенням Порядку передачі нерухомого
майна у власність творчим спілкам, затвердженого спільним наказом
Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та
Міністерства юстиції України № 110/1639/45/5 ( z0559-98 ) (z0559-98)
від 18
серпня 1998 року.
При цьому апеляційним судом не враховано, що рішеннями
виконкому Київської міської ради народних депутатів № 629 від 29
липня 1985 року та № 827 від 21 вересня 1990 року надавалася
земельна ділянка ТВО "Художник" для будівництва комбінату
комплексного художнього оформлення по проспекту Комарова.
Відповідно до додатку №2 до рішення від 21 вересня 1990 року
спірні Будівлі № 46 та 46-а по пр. Комарова підлягали знесенню і
передавалися ТВО "Художник" тільки з цією метою, а не для набуття
на них права власності як на об'єкти нерухомості.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №
1627 від 14 жовтня 1997 року у зв'язку з невикористанням земельної
ділянки визнані нечинними вищезазначені рішення виконкому
Київської міської ради.
Таким чином, на момент видання Фондом у 2004 році
оспорюваного Наказу не існувало правових підстав для надання
земельної ділянки та передачі майна у власність Третій особі, а у
відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Про
передачу нерухомого майна творчим спілкам" №,1058 від 10 липня
1998 року ( 1058-98-п ) (1058-98-п)
та до Порядку передачі нерухомого майна у
власність творчим спілкам, затвердженого спільним наказом
Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та
Міністерства юстиції України № 110/1639/45/5 ( z0559-98 ) (z0559-98)
від 18
серпня 1998 року, оформлення та передача прав власності творчим
спілкам України на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок
колишнього Союзу РСР здійснюється за умови подання творчою спілкою
до Фонду державного майна України правовстановлюючих і, в разі
потреби, інших документів, які підтверджують перебування заявлених
об'єктів у віданні відповідної загальносоюзної творчої спілки.
Крім того, апеляційний господарський суд залишив поза увагою
те, що Фонд, видаючи Наказ у 2004 році, припустився порушень п.1
Постанови Кабінету Міністрів України "Про передачу нерухом ого
майна творчим спілкам" №,1058 ( 1058-98-п ) (1058-98-п)
від 10 липня 1998 року
та п.2 Постанови КМУ від 27 вересня 2000 року № 1474
( 1474-2000-п ) (1474-2000-п)
"Про внесення змін і доповнень до постанови КМУ №
1058" в частині того, що передача майна Фондом державного майна
України повинна проводитися протягом 1998-2000 років.
Відповідно до ст.. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 226,
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Патріаршої добродійної фундації патріарха
Володимира Української православної церкви Київського патріархату
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 2
березня 2006 року скасувати.
Залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 24
жовтня 2005 року.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :