ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27 червня 2007 року

     м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     Головуючого

     Цуркана М.I.

     Суддів:

     Амєліна С.Є.

     Гуріна М.I.

     Ліпського Д.В.

     Юрченка В.В.

     розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну
справу    за    скаргою    ОСОБА_1     на     неправомірні     дії
Білгород-Дністровської об'єднаної державної  податкової  інспекції
(ОДПI)  в  Одеській  області,  яка  переглядається  за  касаційною
скаргою      Білгород-Дністровської      ОДПI      на      рішення
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 5
квітня 204 року та ухвалу апеляційного суду Одеської  області  від
13 липня 2004 року

                      у с т а н о в и л а :

     У грудні 2003 року ОСОБА_1 подала до суду  зазначену  скаргу,
посилаючись на те, що на підставі Закону  України  "Про  Державний
реєстр фізичних осіб - платників податків  та  інших  обов'язкових
платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         звернулась до Білгород-Дністровської  ОДПI
із  заявою  про  відмову  через  свої  релігійні  переконання  від
присвоєного  їй  ідентифікаційного  номера,  унесення  відмітки  в
паспорт про наявність права здійснювати будь-які платежі без цього
номера.

     Оскільки в задоволенні заяви  було  відмовлено,  просила  суд
зобов'язати податкові органи виключити  її  з  Державного  реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових  платежів
і внести в паспорт відповідну відмітку.

     Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської
області від 5 квітня 2004 року року, залишеного без  змін  ухвалою
апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2004  року  скаргу
задоволено.

     У касаційній скарзі Білгород-Дністровська ОДПI, з  посиланням
на порушення судами норм матеріального права, просить постановлені
судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні
скарги.

     Заслухавши   доповідача,   перевіривши    доводи   касаційної
скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку
про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.

     За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України  "Про  Державний  реєстр
фізичних  осіб   -   платників   податків   та   інших   платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         (зі змінами внесеними Законом України від  16  липня
1999 року №1003 ( 1003-14 ) (1003-14)
         ) для осіб, які через  свої  релігійні
або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб  робиться
відмітка про наявність у них права  здійснювати  будь-які  платежі
без ідентифікаційного номера, а відповідно із ч.  2  ст.  5  цього
Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які
через  свої  релігійні  або  інші  переконання  відмовляються  від
прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи.

     Законом не передбачено обмежень  застосування  згаданих  норм
щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно.

     Доводи про відсутність, на  час  розгляду  справи,  механізму
внесення  відповідного  запису  в  паспорт  громадянина  за  умови
врегулювання  питання   обліку   платників   податків   та   інших
обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не  могли  бути
підставою для невиконання податковими органами вимог Закону.

     За таких обставин висновки  суду  першої  інстанції,  з  яким
правильно погодився апеляційний суд, є законними і обгрунтованими,
а доводи касаційної  скарги  про  порушення  судами  матеріального
права непереконливими.

     За  правилами  ч.  3  ст.  220-1,  ч.1  ст.224  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , якщо суди не допустили порушень норм матеріального  і
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень  то
суд касаційної інстанції  відхиляє  касаційну  скаргу,   а  судові
рішення залишає без змін.

     Керуючись   наведеним,    ст.ст.   223,   230   КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної  державної
податкової інспекції  в  Одеській  області  відхилити,  а  рішення
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 5
квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області  від
13 липня 2004 року залишити без змін.

     Ухвала є остаточною і  оскарженню  не  підлягає,  крім  як  з
підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст.  237  -  239  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .

     Головуючий  М.I. Цуркан

     Судді:      С.Є. Амєлін

     М.I.Гурін

     Д.В. Ліпський

     В.В. Юрченко