ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою правління Об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро-3" на рішення
Ленінського районного суду м. Миколаїва від 15 листопада 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня
2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення
правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Дніпро-3" та акт його ревізійної комісії, -
встановила:
В лютому 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. звернулися до суду із
зазначеною скаргою, в якій вказували, що вони є членами Об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро-3" (далі - ОСББ
"Дніпро-3").
IНФОРМАЦIЯ_1 названим Об'єднанням було прийнято рішення про
те, що власники квартир, які не внесли кошти на придбання і
установку водомірних та теплового лічильників, будуть здійснювати
оплату не за показами лічильників, а виходячи із тарифів на дані
послуги для будинків не обладнаних засобами їх обліку.
В 2002 році квартира заявників в будинку АДРЕСА_1 була
обладнана лічильниками, проте кошти на їх придбання та установку
ними внесені не були.
Актом ревізійної комісії ОСББ "Дніпро-3" від IНФОРМАЦIЯ_2
станом на IНФОРМАЦIЯ_3. було встановлено наявність у заявників
заборгованості з комунальних платежів на загальну суму 617,18 грн.
Не погоджуючись із рішенням правління ОСББ "Дніпро-3" від
IНФОРМАЦIЯ_1 (протокол НОМЕР_1) та складеним на його підставі
актом ревізійної комісії від IНФОРМАЦIЯ_2 про перевірку
нарахування комунальних платежів по квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та
ОСОБА_2. просили суд визнати їх недійсними, зобов'язавши суб'єкта
оскарження їх скасувати.
В обгрунтування скарги посилались на невідповідність
оскаржуваних рішень пункту 7.7.3. Статуту ОСББ "Дніпро-3", згідно
якого до виключної компетенції загальних зборів, а не правління,
відноситься повноваження щодо встановлення розмірів та строків
обов'язкових зборів та платежів, прийняття рішення відносно
розміру штрафу за несвоєчасну оплату, а також пункту 11 Правил
надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та
водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 1997 р. N1497 ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаїва від 15
листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Миколаївської області від 15 березня 2005 року, скаргу ОСОБА_1. й
ОСОБА_2. було задоволено та визнано неправомірним рішення
правління ОСББ "Дніпро-3" від IНФОРМАЦIЯ_1 та акт його ревізійної
комісії від IНФОРМАЦIЯ_2 про порядок оплати комунальних послуг без
врахування показників лічильників. Зобов'язано суб'єкта оскарження
скасувати вказані рішення та акт.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими
рішеннями, правління Товариства співвласників багатоквартирного
будинку "Днепр-3" звернулося до Верховного Суду України з
касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року, в якій, посилаючись на невідповідність висновків
суду фактичним обставинам справи, просило вказані судові рішення
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Листом Верховного Суду України від 14.10.2005 р. на підставі
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України зазначену касаційну скаргу зі справою було
передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в
порядку касаційного провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що пунктом
7.7.3. Статуту ОСББ "Дніпро-3" питання про встановлення розмірів
обов'язкових внесків та платежів віднесено до виключної
компетенції Загальних зборів членів ОСББ. Крім того, судом
встановлено, що аналогічний порядок закріплено в п.3.5 рішення
Миколаївської міської ради НОМЕР_2 "Про затвердження тимчасового
положення про порядок установки в житловому фонді засобів обліку
теплової енергії за власні кошти споживачів, ведення обліку
розрахунків за послуги теплопостачання", яким питання щодо розміру
пайової участі у фінансуванні та установці лічильників, порядку
оплати учасниками своїх внесків віднесені до компетенції загальних
зборів.
З урахуванням того, що рішення від IНФОРМАЦIЯ_1 було прийнято
правлінням ОСББ "Дніпро-3", а не загальними зборами, висновок
судів попередніх інстанцій про його неправомірність, слід визнати
обгрунтованим і таким, що відповідає зібраним доказам по справі.
Оскільки акт ревізійної комісії ОСББ "Дніпро-3" від
IНФОРМАЦIЯ_2 був прийнятий на підставі неправомірного рішення,
суди також обгрунтовано задовольнили вимоги скаржників та визнали
його неправомірним.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Враховуючи, що при вирішенні скарги встановлені обставини
справи відповідають дослідженим судом доказам та правильно
застосовані до спірних правовідносин норми процесуального права,
підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу правління Об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Дніпро-3" - залишити без задоволення, а
рішення Ленінського районного суду м. Миколаїва від 15 листопада
2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 15
березня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: