ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Ліпського Д.В.,
Федорова М.О.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 13
червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини
А 4245 про стягнення грошового забезпечення,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивач просить змінити
судове рішення суду апеляційної інстанції, яким відмовлено в
задоволенні позовних вимог, та залишити в силі постанову
Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03
травня 2006 року про задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходить
військову службу у Військової частини А 4245.
Вважає, що нарахування йому надбавки за безперервну службу за
період з травня 2003 року по серпень 2004 року та з серпня 2004
року по день звернення в суд з позовом суперечить вимогам Указу
Президента України від 05 травня 2003 року №389 ( 389/2003 ) (389/2003)
"Про
надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства
внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони
державного кордону України та Управління державної охорони України
за безперервну службу", які, на його думку, повинні складати 70
відсотків та відповідно 90 відсотків грошового забезпечення, тому,
вважаючи, що порушене його право на належне грошове забезпечення,
в квітні 2006 року звернувся в суд з позовом.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389
( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного
комітету у справах охорони державного кордону України та
Управління державної охорони України за безперервну службу"
Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України,
Голові Державного комітету у справах охорони державного кордону
України та Начальнику Управління державної охорони України надано
право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил
України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України,
Державного комітету у справах охорони державного кордону України
та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за
безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх
і прикордонних військах та Управлінні державної охорони України,
які мають високі результати у службовій діяльності, - надбавку у
відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби,
зокрема, при стажі понад 20 років - до 70 відсотків.
На виконання Указу Президента України наказом Міністра
оборони України від 26 травня 2003 року №149 ( z0411-03 ) (z0411-03)
затверджено Iнструкцію про порядок і умови виплати щомісячної
надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України,
пунктом 2.4. якої передбачено, що виплата надбавки здійснюється в
межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах
військових частин, військових навчальних закладів, організацій,
установ.
Розглядаючи справу суд апеляційної інстанції обгрунтовано
прийшов до висновку про те, що розмір встановленої позивачу
надбавки за безперервну службу здійснюється в межах фонду
грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової
частини, що не суперечить вимогам вказаних нормативно правових
актів.
Суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції
у відповідності до вимог законодавства.
Судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених Кодексом адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для його зміни чи
скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції не
вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Чернігівської області від 13 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін Д.В. Ліпський М.О. Федоров В.В.
Юрченко