ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі
Мельник I.М., за участі представника МПП "Перспектива" Романського
Я.В., та ТОВ"ЛД-Укрбуд" Кравчук О.А., розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу розглянувши касаційну скаргу
заступника прокурора Львівської області на постанову
господарського суду Львівської області від 06 грудня 2005 р. та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21 березня
2006 р. по справі за позовом прокурора Львівської області в
інтересах держави в особі Дрогобицької районної державної
адміністрації , Львівського обласного головного управління
земельних ресурсів до Східницької селищної ради, товариства з
обмеженою відповідальністю "ЛД-Укрбуд", третіх осіб на стороні
позивача, які не заявляють самостійних вимог, малого приватного
підприємства "Перспектива" та Новокропивницької сільської ради про
визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2005 р. прокурор Львівської області звернувся до
суду із позовом в інтересах держави в особі Дрогобицької районної
державної адміністрації, Львівського обласного головного
управління земельних ресурсів до Східницької селищної ради,
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Укрбуд", треті особи
на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору - мале приватне підприємство "Перспектива", Новокропивницька
сільська рада про визнання недійсним рішення сесії Східницької
селищної ради № 227 від 18.02.2005 р. та договору оренди земельної
ділянки № 04.05.439.00023 від 18.03.2005 р.
В обгрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що
Східницька селищна рада прийняла рішення № 227 із перевищенням
своїх повноважень, оскільки земельна ділянка курортного комплексу
"Бадаринки" належить до земель Новокропивницької сільської ради; в
межах земельної ділянки знаходяться запаси мінеральних вод
загальнодержавного значення, а тому будівництво на вказаній
земельній ділянці заборонене.
Постановою господарського суду Львівської області від 06
грудня 2005 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 р., у
задоволенні позову відмовлено.
В обгрунтування прийнятих рішень суди послались на те, що
Східницька селищна рада при прийнятті рішення № 227 діяла в межах
повноважень, визначених Законом України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та із дотриманням норм
Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
та Кодексу України "Про надра"
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
.
Не погоджуючись із прийнятими по справі рішеннями, заступник
прокурора Львівської області подав касаційну скаргу, в якій
просить зазначенні рішення судів першої та апеляційної інстанцій
скасувати, прийняти постанову про задоволення позову. В
обгрунтування касаційної скарги прокурор посилається на незаконне
застосування судами норм матеріального права до спірних
правовідносин.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на
предмет їх всебічності та повноти дослідження і законності
застосування норм матеріального права до спірних правовідносин,
вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її
задоволення не знаходить із наступних підстав.
Колегія суддів дійшла думки, що вказаний спір є
публічно-правовим, який слід розглядати в порядку
адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ст.3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа
адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-0правовий спір, у якому хоча б
однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
спори
юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження
його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до
компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Згідно п.7 ст. 3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суб'єкт владних
повноважень - це орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже в розумінні ст.ст. 3, 20 Кодексу адміністративного
судочинства України дана справа відноситься до адміністративної
юрисдикції, обгрунтовано розглянута судами першої та апеляційної
інстанцій за нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
і інстанційно
підсудна Вищому адміністративному суду, як суду касаційної
інстанції.
Відповідно до ст. 12 Господарсько-процесуального кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
господарським судам не підсудні спори, що
виникають із публічно-правових відносин та віднесені до
компетенції Конституційного Суду України та адміністративних
судів.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Східницької
селищної ради № 227 від 18.02.2005 р. "Про надання земельних
ділянок в оренду" товариству з обмеженою відповідальністю
"ЛД-Укрбуд" надана в оренду земельна ділянка площею 1,25 га в
курортному комплексі "Бадаринки" по вул. Б.Хмельницького
смт.Східниця терміном на три роки для будівництва та
обслуговування пансіонату курортного типу на 100 місць.
В матеріалах справи наявний генеральний план смт. Східниця,
плани земель, наданих у постійне користування, державний акт про
право користування землею, виданого у 1982 р. Дрогобицькому
відгодівельному радгоспу, із яких вбачається, що земельна ділянка
урочища "Лужани" ("Бадаринка") належить до смт. Східниця та
окреслена у вказаному акті як суміжні землі до тих, які були
відведені зазначеному радгоспові. В листі Львівського головного
управління земельних ресурсів № 01-16\4-1666 від 07.06.2005 р.
зазначено, що земельна ділянка, яка є предметом оскарження,
розташована в межах смт. Східниця.
Тобто висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те,
що земельна ділянка, яка була надана в оренду ТОВ "ЛД-Укрбуд",
знаходиться на території смт. Східниця, грунтується на доказах,
наявних в матеріалах справи та досліджених в судах.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних
відносин на т ериторії сіл, селищ, міст належить, в тому числі,
розпорядження землями територіальних громад; передача земельних
ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних
осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у
користування із земель комунальної власності відповідно до цього
кодексу.
Такі повноваження Східницька селищна рада має також на
підставі ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Відповідно до ст..4 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні
особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або
уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що
перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські
ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передача земельних ділянок, що перебувають у державній або
комунальній власності, здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та
апеляційної інстанцій, що Східницька селищна рада, приймаючи
рішення № 227 від 18.02.2005 р. "Про надання земельних ділянок в
оренду", діяла в межах повноважень, визначених Законом України
"Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та із дотриманням вимог
земельного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Твердження прокурора у касаційній скарзі, що спірна земельна
ділянка належить Новокропивницькій сільській раді не грунтується
на матеріалах справи, оскільки вони не містять доказів того, що
урочище Лужани (Бадаринка) віднесено до земель Новокропивницької
сільської ради.
Iз матеріалів справи вбачається, що на час звернення
прокурора із позовом та на час розгляду справи в судах першої та
апеляційної інстанцій доказів розмежування земель державної і
комунальної власності суду позивачем не надано. У відповідності до
п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
розмежування земель державної і комунальної власності повноваження
щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють
відповідні місцеві ради.
Матеріалами справи підтверджується, що на землях в межах
селище Східниця розташовані свердловини мінеральних вод. У
відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від
12.12.1994 ( 827-94-п ) (827-94-п)
р., якою затверджено перелік корисних
копалин загальнодержавного та місцевого значення, підземні води
(мінеральні, промислові, прісні, термальні) віднесені до корисних
копалин загальнодержавного значення.
Посилання позивача про те, що в цьому разі відповідно до ст.
84 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
вказана земельна ділянка є
державною власністю, а тому рішення щодо нею не може приймати
селищна рада, не відповідає змісту ст. 84 ЗК України, яка
передбачає, що до земель державної власності, які не можуть
передаватись у комунальну власність, належать, в тому числі,
землі, які знаходяться під водними об'єктами загальнодержавного
значення. Тобто ця норма закону не регулює випадку підземного
залягання вод.
Відповідно до ст. 18 Кодексу України "Про надра"
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних із
користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому
земельним законодавством України. Земельні ділянки для
користування надрами надаються користувачам надр після одержання
ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи
гірничих відводів. Згідно із ч. 4 ст. 66 ЗК України надання
земельних ділянок для потреб, пов'язаних із користуванням надрами,
проводиться після оформлення в установленому порядку прав
користування надрами і відновлення земель згідно затвердженого
проекту рекультивації та раніше відпрацьованих площах у
встановлені строки. Суди першої та апеляційної інстанції
обгрунтовано дійшли висновку, що третя особа на стороні позивача
належних доказів одержання права власності чи користування
відповідною земельною ділянкою, як це передбачено ст.ст. 116, 126
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, не надала.
Згідно ст. 58 Кодексу України "Про надра" ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
забороняється проектування та будівництво населених пунктів,
промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього
геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного
значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не
пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у
виняткових випадках лише за погодженням з відповідними
територіальними геологічними підприємствами та органами державного
гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б
забезпечували можливість видобування з над корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин
загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Постановою Кабінету Міністрів від 17 січня 1995 р. № 33
( 33-95-п ) (33-95-п)
затверджено Положення про порядок забудови площ
залягання корисних копалин загальнодержавного значення. Це
положення встановлює єдиний порядок забудови площа залягання
корисних копалин загальнодержавного значення і є обов'язковим для
всіх підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють
проектування і будівництво населених пунктів, промислових
комплексів та інших об'єктів на території України (п.1), однак не
регулює питання надання земельних ділянок у власність чи
користування. Питання можливості будівництва на вказаній земельній
ділянці готелю не є предметом даного спору та не випливає із
рішення Східницької селищної ради, що оспорюється. За таким
обставин вказана норма матеріального права, не може бути
застосована до вирішення спірних відносин, які є предметом
дослідження по даній справі.
Відповідно до ст.. 32 Закону України "Про курорти"
( 2026-14 ) (2026-14)
друга зона (зона обмежень), до якої відносить курорт
Східниця, охоплює територію, на якій знаходяться
санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена
для будівництва таких закладів. На території другої зони (зони
обмежень) забороняється, зокрема, будівництво об'єктів і споруд,
що не пов'язані з безпосереднім задоволенням потреб місцевого
населення та громадян, які прибувають на курорт, а також
проведення гірничних та інших видів робіт, не пов'язаних з
безпосереднім упорядкуванням території.
Тобто, рішення Східницької селищної ради № 227 від 18.02.2005
р. відповідає, в тому числі, вимогам Кодексу України "Про надра"
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
та Закону України "Про курорти" ( 2026-14 ) (2026-14)
.
Таким чином, колегія суддів дійшла думки, що судами повно та
всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер
спірних правовідносин і обгрунтовано застосовані норми
матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального
закону, які призвели або могли б призвести до невірного вирішення
справи, колегія суддів не встановила.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230,
231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області
залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 06
грудня 2005 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 21 березня 2006 р. по справі № 1\705-15\260 залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ К.Г.Леонтович
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко